Як Туск зупинив правий реванш і що далі буде у Польщі

Тільки-но завершивши кампанію з виборів президента, Польща відразу перейшла до нової.

Перемога Кароля Навроцького суттєво збільшує шанси на реванш правої опозиції.

Проте прем’єр Дональд Туск здаватися не збирається.

Вотум довіри, отриманий його урядом, знімає питання дострокових парламентських виборів і дає нинішній коаліції час до осені 2027 року.

Про політичну обстановку в Польщі після виборів президента і те, чого чекати далі, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка "Не знаю слова капітуляція": як Дональд Туск уник відставки та готується до реваншу.

Далі – стислий її виклад.

Відразу після поразки на виборах президента Польщі кандидата від влади Рафала Тшасковського представники основної опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС") почали говорити про необхідність відставки прем’єра Дональда Туска та заміни нинішнього уряду на технічний.

Та 11 червня польський уряд встояв – за вотум довіри висловились 243 польські депутати ( всі 242 члени коаліції та єдиний позафракційний депутат Адам Гомола).

Це сам по собі дуже позитивний для коаліції результат, якій може свідчити, що внутрішню кризу вдалося подолати.

А це своєю чергою означає, що нинішній уряд має всі шанси пропрацювати ще два з половиною роки – до чергових парламентських виборів, які мають пройти восени 2027 року.

"Виконавчу владу в Польщі має її уряд.

Результати президентських виборів жодним чином не послаблюють наш мандат.

Так само результати виборів не змінюють принципів політичної системи.

У нас попереду – два з половиною роки повної мобілізації", – заявив прем’єр.

Соціологічні опитування останніх тижнів свідчать, що партія "Громадянська коаліція" Дональда Туска залишається фаворитом симпатій поляків, але її партнери по коаліції можуть взагалі не потрапити у наступне скликання парламенту.

А відповідно – в ситуації, коли до Сейму пройдуть лише три політичні сили: політсила Туска, "ПіС" (28,3%) та "Конфедерація" (20,7%), коаліція може бути сформована альянсом двох останніх партій.

Дональд Туска має трохи більше двох років, щоб виправити ситуацію.

Перший крок на цьому шляху – переформатування уряду, заплановане на липень.

Анонсувавши "нові обличчя" в уряді, Туск відзначив, що оновлення уряду означатиме "не зміну назв, а передусім зміну структури".

Але перезапуску уряду замало.

Необхідно буде налагодити його ефективну роботу.

Завадити цьому може строкатість коаліції, окремі партнери якої можуть блокувати узгоджені реформи.

Крім того, перемога на наступних виборах залежить від того, чи відновиться підтримка партій, які є коаліційними партнерами "Громадянської коаліції".

Тому, самому Дональду Туску слід відкоригувати стиль керівництва, який затьмарює собою інших членів уряду і, відповідно, інші партії коаліції.

Тим часом переможець виборів президента Польщі Кароль Навроцький готується до інавгурації, яка запланована на 6 серпня, і до призначення керівником своєї канцелярії Пшемислава Чарнека, депутат від "ПіС" та ексголову Міністерства національної освіти.

В системі партії "Право і справедливість" Чарнек є політичним важковаговиком і одним з її найбільш антиукраїнських політиків.

Щонайменше це означатиме, що голова президентської канцелярії не буде пом’якшувати критичні до України заяви нового президента.

Ннапередодні парламентських виборів 2023 року Чарнек розглядався як потенційний претендент на посаду прем’єра у разі коаліції "ПіС" та "Конфедерації".

А отже, не виключено, що посада у Президентському палаці потрібна насамперед для того, щоб під егідою нового президента домовлятися про співпрацю між "ПіС" та "Конфедерацією" – як у питанні створення коаліції після виборів, так і в торпедуванні нинішнього уряду.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка "Не знаю слова капітуляція": як Дональд Туск уник відставки та готується до реваншу.