/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F59ad9f79884fde26f7ef048106839d81.jpg)
Від Чорного моря до Африки: у ГУР розповіли про резонансні спецоперації
Починаючи з 2022 року, істотно розширився діапазон та географія діяльності ГУР. Досвід роботи ГУР у період повномасштабного вторгнення РФ в Україну активно вивчають світові аналітики та спеціалісти з багатьох спецслужб. Про це розповідає Ілля Павленко, генерал-майор, ексзаступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України у колонці для Interfax Ukraine, передає 24 Канал.
Навала
У першу ж ніч вторгнення спецпризначенці ГУР були задіяні в обороні Києва, зокрема – аеродрому в Гостомелі, де ворог планував висадити десант. Найкращий військовий авангард окупантів зіштовхнувся з професійними, вмотивованими, добре озброєними підрозділами ГУР.
Водночас удари наносилися по ланцюгах забезпечення ворога, особливо по розтягнутих лініях постачання.
Паралельно створювали мережу партизанського спротиву в окупованих регіонах. Була розгорнута широка структура підрозділів спеціального призначення, включаючи "Kraken", "Шаман" та "Артан", а також Міжнародний легіон з іноземних добровольців.
ГУР брало активну участь у звільненні міст Київщини, Чернігівщини та Житомирщини, включаючи Бучу, Ірпінь, Ворзель і Мощун.
Однією з найризикованіших спецоперацій стала допомога оборонцям "Азовсталі" – гелікоптери доставляли гарнізону боєкомплект, медикаменти, харчі, а повертаючись евакуювали поранених і тіла загиблих захисників. Вдалося реалізувати сім рейсів, задіяти 16 військових вертольотів, які оминали глибокоешелоновану оборону окупантів, насичену засобами ППО.
Полк ГУР "Kraken" проявив себе у Харківській області під час контрнаступу у вересні 2022 року. Також спецпідрозділи ГУР брали участь у оборонних боях за Сєвєродонецьк, Соледар, Бахмут, Часів Яр та інші міста і селища України.
ГУР також активно діяло в південних регіонах. 24 січня 2023 року бійці провели успішний рейд у районі Нової Каховки на моторних човнах. Ворог сприйняв це як спробу прориву, підтягнув значні резерви, але українські спецпризначенці завдали противнику значних втрат, знищили командний пункт, захопили полоненого та повернулись на правий берег Дніпра.
У серпні 2023 року спецпідрозділи взяли участь у створенні плацдарму на лівому березі Дніпра поблизу Козачих Лагерів і Кринок, який утримували до літа 2024 року. Бійці "Шаману" успішно протидіяли російським підрозділам, сковуючи великі ворожі ресурси.
У районі Енергодару ГУР намагалося створити ще один плацдарм для деокупації Запорізької АЕС. Попри відсутність прориву, ці дії змусили Росію утримувати там потужне угруповання і не наважитись під'єднати ЗАЕС до своєї енергосистеми.
Битва за Чорне море
З перших годин вторгнення Чорноморський флот Росії намагався домінувати в морі, зібрати сили для десанту на узбережжі біля Одеси. Проте через дії ГУР та впровадження безпілотних морських апаратів Magura росіяни поступово втратили ініціативу.
Для захисту торгівельних морських маршрутів і убезпечення північно-західного узбережжя Чорного моря від ворожої присутності Буданов визначив пріоритет – очищення акваторії від російської присутності,
– розповідає Павленко.
Поворотним моментом стала операція зі звільнення острова Зміїного в липні 2022 року, яку провели розвідники спільно з ССО.
У вересні 2023 року розвідники "Артан" провели успішну операцію з повернення українського контролю над буровими платформами між Зміїним і Кримом, які росіяни захопили ще у березні 2014 року – "вишками Бойка". Платформи "Україна", "Петро Годованець", а також самопідіймальниі бурові установки "Таврида" і "Сиваш" повернулися під контроль України
ГУР також вражало цілі на великій відстані у відкритому морі. 24 травня 2023 року дрони Magura V5 атакували російський корабель "Іван Хурс" за 140 км на північний схід від протоки Босфор. 1 лютого 2024 року було потоплено ракетний катер "Івановєц" з усім його екіпажем, а 14 лютого – великий десантний корабель "Цезарь Куніков" поблизу Алупки. Також було знищено кілька десантних катерів біля Чорноморського.
Найрезонанснішою стала операція із знищення патрульного корабля "Сєргєй Котов", яку виконали бійці "Group 13" двома окремими атаками.
Спецпризначенці загону ГУР “Group 13” за допомогою дронів Magura V5 знищили ще чимало ворожих надводних цілей. Нині ударний морський дрон Magura – це єдиний безпілотник у світі, який потопив військовий корабель.
Креативність українських спецпризначенців сягнула нових висот. 31 грудня 2024 року Magura V5 ракетами Р-73 "See Dragon" знищив два російські гвинтокрили Мі-8 над морем. А вже у травні 2025-го Magura V7 збив два Су-30 біля Новоросійська, використавши ракети AIM-9 Sidewinder.
Успішні морські та прибережні операції дали Україні змогу розблокувати порти Чорноморськ, Одеса та Південний, відновити експорт зерна та убезпечити логістику через Чорне море. Водночас російський флот був вимушений покинути порти Кримського півострова та перебазуватися до портів Кавказу.
Головне управління розвідки під керівництвом Буданова стало ключовою силою не лише у стримуванні агресора, але й у формуванні нової стратегії безпеки для всієї Європи.
Удари по військових об’єктах та інфраструктурі на ворожій території
Один зі стратегічних пріоритетів, окреслених генерал-лейтенантом Кирилом Будановим у 2022 році, полягав у перенесенні війни на територію противника. Відповідно, одним із важливих завдань для української розвідки стало знищення ворожої дальньої авіації, найбільш смертоносної для мирного населення України.
Однією з перших гучних операцій стало виведення з ладу російського літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50 на аеродромі "Мачулищі" в Білорусі 26 лютого 2023 року. У серпні того ж року спецгрупа ГУР, очолювана Олегом Бабієм (посмертно Герой України), подолала понад 600 кілометрів по тилу супротивника й знищила стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 на аеродромі "Сольци" в Новгородській області та вивела з ладу ще два борти. 14 січня 2024 року в результаті спільної операції ГУР і Повітряних сил України знищено А-50У, екіпаж якого загинув, а також пошкоджено повітряний командний пункт Іл-22М. За подібним сценарієм 19 квітня цього ж року на дальності 308 км від місця пуску зенітної ракети був знищений стратегічний бомбардувальник Ту-22М3.
У березні 2024 року була проведена наступальна операція у Курській і Білгородській областях Росії, зокрема, силами Російського добровольчого корпусу, легіону "Свобода Росії" та Сибірського батальйону. Це проклало дорогу для подальшої масштабної наступальної операції силами кількох бригад у серпні.
У квітні 2024 року Буданов окреслив новий амбітний план, спрямований на зниження російського військового потенціалу, який охоплював військову промисловість, військові аеродроми, пункти управління, склади, логістичні вузли країни-агресора,
– пише генерал-майор.
Гурівці за допомогою БПЛА атакували 590-й окремий військовий радіотехнічний вузол у місті Ковилкіно (Мордовія, 680 км від кордону України), знищивши загоризонтний радіолокатор 29Б6 "Контейнер". 24 квітня дрони ГУР атакували Новолипецький металургійний комбінат у місті Липецьк.
27 травня БПЛА ГУР атакував загоризонтну радіолокаційну станцію "Воронеж М" у м.Орськ Оренбурзької області (1800 км від українського кордону). А 8 червня на аеродромі "Ахтубінськ" було вперше уражено багатоцільовий винищувач п’ятого покоління Су-57. 16 серпня було знищено ще три літаки на аеродромі "Саваслєйка", зокрема й МіГ-31К/И, ще п’ять літаків зазнали значних пошкоджень.
Ударів зазнали й ключові стратегічні об’єкти глибоко в тилу Росії. 12 жовтня було успішно уражено ворожу базу паливно-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому місті Ровеньки Луганської області. 21 грудня на території економічної зони "Алабуга" в російському Татарстані згорів склад із деталями до 400 дронів-камікадзе "Shahed-136" на 16 мільйонів доларів.
31 січня 2025 року було завдано удар по ТОВ "Лукойл-Волгограднафтопереробка" у Волгоградській області, яке входить у десятку найбільших нафтопереробних заводів РФ. 26 січня безпілотники вразили об’єкти "Рязанської нафтопереробної компанії", що входить у четвірку російських монополістів і постачальників армії.
За оцінкою експертів, атаки на російські НПЗ – це найдієвіші санкції на експорт нафти з Росії. Аналітики стверджують, що військова мета ударів по НПЗ – це відтягування ворожих засобів ППО та ПРО (наприклад, зенітних ракетно-гарматних комплексів "Панцир-С1") від інших завдань на фронті, адже потрібно прикривати велику кількість НПЗ.
Застосування дронів ГУР продемонструвало виняткові можливості українських безпілотних систем: сучасні модифікації здатні завдавати точкових ударів на відстані понад 2000 кілометрів. Це кардинально змінило хід війни. В результаті проведених операцій поняття "безпечний тил" для росіян перестало існувати.
У 2024 році Буданов в інтерв’ю американському виданню The Philadelphia Inquirer зазначив, що "є фанатом" нанесення ударів по території Росії і виступав за це ще з перших днів війни.
Саме тому з весни 2022 року ми почали проводити значні операції на території РФ, і будемо йти далі, чим більше у нас буде ресурсів для цього. І Росія почала це відчувати,
– сказав тоді Буданов.
Безпілотники української воєнної розвідки й надалі методично знищують високовартісне російське ППО, склади та військові виробництва за сотні кілометрів від нашого кордону.
Робота в Африці
Яскравим прикладом реалізації стратегії несиметричних дій з боку української воєнної розвідки стало протистояння спробам Кремля утвердити свій вплив у країнах Африки та Азії. Москва використовує їхні природні ресурси та багатства для нарощення своєї військової потужності. У складі приватної військової компанії "Вагнер" і так званого Африканського корпусу перебуває багато військових злочинців, які вчинили злочини проти цивільного населення України і є законною ціллю для українських спецпризначенців. Справедлива відплата знаходить їх на Близькому Сході і в Африці.
Сирія тривалий час залишалася ключовим логістичним хабом для переміщення російських найманців у регіоні. Саме з аеродрому Хмеймім відбувались перельоти до Малі, Лівії, ЦАР і Судану.
Тому зміна політичного балансу в цій країні стала для російського керівництва особистим провалом. У російську військову присутність в Сирії було вкладено величезні кошти і ресурси. Операція, що призвела до ослаблення промосковського режиму в Дамаску, планувалася впродовж місяців і була блискуче проведена. Прийде час, і розкриються подробиці поступового повалення режиму Асада, роль у чому зіграло багато країн, зокрема і за участю спеціалістів ГУР.
Африку Кремль розглядає як перспективний ринок для збуту своєї застарілої продукції, особливо після введення проти неї санкцій та обмежень на багатьох світових ринках. При цьому блокуються поставки продовольства та товарів першої необхідності в країни, на які Москва не має військово-політичного впливу, і тим самим путінський режим прирікає місцеве населення країн Африки, які перебувають на межі виживання, на голод і страждання та підштовхує до антиурядових протестів. РФ через власні проксі-сили сприяє встановленню та підтримує диктаторські режими на заході Африки (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер), посилює антизахідну інтеграцію континенту, викачує з цих країн ресурси.
Україна ж обрала зовсім іншу стратегію. У фокусі її співпраці з Африкою – гуманітарна допомога, розвиток економічних проєктів. Діяльність Головного управління розвідки на африканському напрямі має чітку мету: виявлення та протидія військовим злочинам, які вчиняє там Росія, а саме – ПВК "Вагнер" та так званий Африканський корпус.
У 2025 році, коментуючи участь українських спецпризначенців у регіонах Сирії та Малі, генерал Буданов визнав, що Україні довелося діяти автономно – без жодної допомоги міжнародних партнерів. За його словами, операції велися у співпраці з місцевими повстанськими угрупованнями, які протистояли проросійським диктатурам.
Питання військовополонених
Окремим напрямом діяльності Головного управління розвідки України стало звільнення українських військовослужбовців і цивільних, які опинилися в полоні ворога. Основним механізмом для цього залишається обмін полоненими, в рамках якого українських захисників повертають додому в обмін на захоплених окупантів. Для цього президент України Володимир Зеленський доручив Буданову створення міжвідомчого Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який він очолив 31 травня 2022 року.
З початку повномасштабної війни цей штаб здійснив колосальну роботу: завдяки обмінам і спеціальним операціям з російського полону вдалося повернути 5757 громадян України, серед яких як військові, так і цивільні. Також в Україну повернено 9744 тіла загиблих захисників (станом на сьогодні процес репатріації продовжується, тому кількість зростає).
На відміну від країни-агресора, українська сторона суворо дотримується норм міжнародного гуманітарного права, зокрема положень Женевських конвенцій щодо поводження з полоненими. Остання важлива дія, проведена Координаційним штабом – 14 лютого 2025 року за результатами проведеного чергового репатріаційного заходу в Україну вдалось повернути тіла 757 героїчно полеглих українських воїнів.
Однією з нещодавніх важливих дій штабу стала репатріація тіл 757 загиблих українських воїнів, проведена 14 лютого 2025 року. Це черговий крок у постійній і складній роботі з повернення додому кожного, хто боронив Україну, або ж поліг за її свободу.
Символом Головного управління розвідки України є сова – птах, що уособлює не лише мудрість і стратегічне бачення, а й здатність діяти рішуче й непомітно. Цей птах полює у сутінках, коли жертва втрачає пильність і не бачить смертельної небезпеки. Непрогнозованість і неочікуваність – головні рецепти успіху української воєнної розвідки. Сьогодні ГУР є однією з найвпливовіших спецслужб на європейському континенті, а інтенсивність і багатофункціональність спецоперацій українських розвідників – окрема багатотомна історія успіху, яка ще чекає на своїх дослідників.
Попереду ще багато розділів, які напишуть дослідники історії української розвідки. Українська сова не припиняє полювання.

