/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F970da4df4d5f2e7760658cd85e5abf75.jpg)
Саміт НАТО у Гаазі: на Трампа чекає велика перемога?
Збільшення витрат на оборону європейськими країнами-членами НАТО було однією з головних вимог президента США Дональда Трампа з першого дня його другого терміну правління. Ця мета стала потенційно прийнятною майже для всіх держав Альянсу завдяки вмінню переконувати, продемонстрованому генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Переконало тих, хто вагався, і те, що Німеччина, найбільша економіка ЄС, підтримала цю пропозицію.
Представники НАТО повідомили DW, що мова йде не лише про перемогу Трампа, але й про «відновлення балансу в Альянсі», як висловився один високопоставлений дипломат, додавши, що якщо заявленої мети буде досягнуто, то саміт матиме шалений успіх.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F6d29f1c61a2434c5baf1a03b838b74d8.jpg)
Уроки саміту G7 у Канаді
«Сподіваюся, що Трамп достроково не покине саміт, як він вчинив на недавній зустрічі G7 в Канаді, – сказав в інтерв'ю DW Джеймі Ши, у минулому заступник генсека НАТО. – Цей найгірший сценарій викликає серйозні побоювання у деяких союзників по Альянсу, і вони хочуть уникнути його за будь-яку ціну».
За словами Ши, «важливо, щоб Трамп був там і дізнався про всі ті хороші речі, які НАТО робить нині і які допомагають безпеці Америки, а не тільки Європи».
Мета витрачати 5 відсотків ВВП на оборону є досить амбітною і потенційно здатна змінити суспільні настрої в Європі: якщо в багатьох країнах-членах ЄС соціальна справедливість і економічна стабільність протягом десятиліть були очевидними пріоритетами для національних урядів, то у майбутньому влада повинна буде зосередитися на зміцненні військової могутності. Такий можливий сценарій викликав опір у деяких частинах Європи, що зростає.
За день до початку саміту Марк Рютте назвав його нову мету щодо військових витрат «квантовим стрибком». Той факт, що в майбутньому на оборону витрачатиметься 5 відсотків ВВП, є «амбітним, історичним і фундаментальним для забезпечення нашого майбутнього», зазначив Рютте у понеділок, 23 червня, у Гаазі.
Як утримати Росію від нападу на країни НАТО?
Відповідаючи на питання про те, як він пояснить свій план збільшення військових витрат громадянам європейських держав, які виступають проти скорочення фінансування соціальної сфери на користь переозброєння, Марк Рютте нещодавно заявив, що політичним лідерам потрібно діяти прямо зараз, тому що «інакше через чотири або п'ять років ми дійсно опинимося в небезпеці, і тоді вам доведеться вивчати російську мову або виїжджати до Нової Зеландії».
Ідея Рютте полягає в тому, щоб досягти вищезгаданого п'ятивідсоткового показника шляхом виділення 3,5 відсотка ВВП на основні оборонні потреби країн-учасниць НАТО і ще 1,5 відсотка – на інвестиції, пов'язані з безпекою. Останні, зокрема, включають у себе будівництво ширших доріг і надійних мостів, по яких можна перевозити важке озброєння, а також підвищення кібербезпеки, заходи проти гібридних атак, зміцнення цивільної оборони і допомогу Україні.
Члени Альянсу постараються віднести до військових витрат те, що вони вже витрачають, наприклад, на інфраструктуру, визнають дипломати НАТО. І наголошують – той факт, що союзники змогли домовитися про точне визначення цільового показника в 1,5 відсотка, вже є значним успіхом.
Іспанія хоче виключення для себе
Найбільша проблема на даний момент полягає у тому, щоб змусити всіх погодитися з цільовим показником у 3,5 відсотка для основних військових витрат. Іспанія, яка має найнижчий у відсотковому відношенні оборонний бюджет в Альянсі, дала зрозуміти, що хоче отримати для себе виключення.
Інші держави, наприклад, Італія, вимагають більше часу, ніж запропоновані сім років, для виконання зобов'язань щодо підвищення військових витрат. Багато членів НАТО готові витрачати більше, але відмовляються від щорічних планів – своєрідного механізму контролю, також запропонованого Рютте.
Зрештою, все зводиться до довіри до Альянсу, зазначив у розмові з DW ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс. За його висловом, блок «рухається у правильному напрямку». Але, як і багато представників країн, розташованих на східному фланзі НАТО у безпосередній близькості від Росії, Ландсбергіс застерігає від несерйозного ставлення до виконання нових зобов'язань щодо асигнувань на оборону. «Що якщо це буде просто хороший саміт, і всі поїдуть задоволені, а потім нічого не відбудеться?» – ставить риторичне запитання литовець.
Саміт стане розчаруванням для України?
Крім того, багато європейців незадоволені явною відсутністю будь-яких амбітних намірів, коли мова йде про Україну. Хоча українського президента Володимира Зеленського запросили на саміт, прагнення Києва вступити в НАТО навряд чи займе на ньому центральне місце.
Схоже, шанси на те, щоб якось на видному місці відобразити у підсумковій декларації саміту бажання України стати членом Альянсу, дорівнюють нулю. «Очевидно, що Сполучені Штати, зокрема, хотіли зам'яти це питання, – констатує Джеймі Ши. – Тому Україні цей саміт НАТО принесе чимале розчарування».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F3ec7ae6648dd71c43e629d1abc344169.jpg)
У підсумковому документі буде кілька фраз про загрозу з боку Росії, розповіли DW джерела у НАТО, але не передбачається жодних нових жорстких формулювань, з огляду на спроби США посадити Київ і Москву за стіл переговорів.
Водночас, як заявив Марк Рютте на пресконференції напередодні саміту, Україна, яка зазнала нападу з боку Росії, може розраховувати на подальшу військову допомогу з боку НАТО. Цього року Альянс уже пообіцяв надати Києву підтримку у сфері безпеки на суму близько 35 мільярдів євро. За словами генсека НАТО, це доказ того, що ніхто не випускає з уваги те, що відбувається в Україні.
Уся справа у Росії
Крістіне Берзіна, експертка з питань НАТО з Німецького фонду Маршалла, вважає, що важливо оцінювати ситуацію у цілому. «Ми сильно зациклилися на дрібних деклараціях і параграфах про різні деталі», – наголосила експертка в інтерв'ю DW. На її думку, що дійсно важливо, так це те, що «НАТО – сильний політичний Альянс, і політики за столом переговорів вірять один одному». Саме це, як очікує Берзіна, стане сильним посланням саміту: «Звичайно, мова йде про Росію. Розмови про нові амбітні кроки, які вони (керівники країн-членів НАТО – ред.) збираються зробити, – це сигнал для Росії».
Проте, за словами одного дипломата, очікується, що декларація саміту буде «лаконічною і чіткою», а сама зустріч навмисно запланована як короткий обмін думками, щоб не втомити Трампа, який, як відомо, у принципі не любить довгих промов інших людей.
Рецепт для того, щоб Трамп залишився задоволений
Великий ризик полягає у тому, що у разі ескалації ізраїльсько-іранського конфлікту президент Трамп може взагалі не прибути до Гааги, попереджають американські ЗМІ. У штаб-квартирі НАТО у Брюсселі дипломати не бачать жодних ознак того, що Трамп не приїде.
То що ж, нинішній саміт Альянсу – це лише прагнення зробити приємне Трампу, про що свідчить програма, що включає вечерю з королем Нідерландів, запрошення пограти в гольф та очікуване збільшення військових витрат?
Зрештою, мова йде про європейців, уточнює Джеймі Ши: «Витрати на оборону у розмірі 5 відсотків ВВП потрібні для того, щоб стримувати Росію, щоб громадяни країн Європи і НАТО були в безпеці і спокійно спали ночами у своїх ліжках». При цьому Ши визнав, «якщо рішення про п'ятивідсотковий показник буде ухвалено, Дональд Трамп повернеться до Вашингтона щасливою людиною».

