Як Європа об’єдналася навколо "трибуналу для Путіна" і що треба зробити, щоб він запрацював

Вчора ввечері президент Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України.

Після підписання угоди президент вирушив на зустріч з депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

Повна зала ПАРЄ (дійсно, у давно не баченій для цього органу кількості) до ночі чекала на українського лідера, який затримався на саміті НАТО у Гаазі.

Причому чекали його просто для того, щоби продемонструвати підтримку України.

Про деталі угоди щодо "трибуналу для Путіна" і те, як у ПАРЄ зустрічали українського лідера, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Трибунал від Гааги до Страсбурга: пояснюємо наслідки угоди, яку підписав Зеленський.

Далі – стислий її виклад.

Останнім часом нерідко доводиться чути про "втому від України", про те, що інтерес до нашої війни та підтримка нашої держави спадають.

Ця думка, напевно, має підстави.

Однак щоби зрозуміти, що не все так погано, як може видаватися за заголовками у медіа, достатньо було подивитися на те, що відбувалося цього тижня у Страсбурзі.

У залі ПАРЄ украй рідко буває стільки депутатів, як зібралося у середу, щоби продемонструвати повагу до президента України.

Навіть об 11 вечора за місцевим часом, коли український гість завершував виступ, пленарна зала була повною.

Усі без винятку виступи були компліментарними, проукраїнськими.

А після завершення спілкування уся зала аплодувала Зеленському стоячи.

І хоча особисто до Зеленського ставилися максимально компліментарно, цілком очевидно, що ці знаки поваги адресовані не тільки й не стільки Зеленському, як Україні в цілому.

Та й приводом для його, по суті, нічного візиту до Страсбурга була подія, яка матиме наслідки для всієї держави.

Генсек Ради Європи Ален Берсе та президент Володимир Зеленський підписали угоду про створення трибуналу та узгодили статут трибуналу.

Після того як Верховна Рада ратифікує ці документи – спецтрибунал буде остаточно створений.

Для Ради Європи цей крок – також знаковий, поворотний, бо додає організації значущості та ваги.

У ПАРЄ підтримка трибуналу практично одностайна.

Всі лише говорили, що зараз стоїть задача запустити трибунал якнайшвидше і долучити до нього якнайбільше країн.

А ще у кулуарах, а подекуди і у залі депутати визнавали: ставитися серйозніше до цієї задачі їх змусили дії Дональда Трампа.

"Сьогодні, коли наш американський союзник відвертається від нас і намагається легітимізувати анексії, здобуті силою, нам надзвичайно важливо діяти разом, рішуче, сильно", – пояснив бельгійський депутат Крістоф Лакруа.

Загалом питання єдності Європи було ключовим елементом у виступах.

Втім, навіть юридичне створення та початок роботи спецтрибуналу як міжнародної організації ще не означатиме, що цей суд відразу зможе виносити вироки, а тим більше – виконувати їх.

"Це лише початок довгого шляху", – заявив Ян Борг, очільник МЗС Мальти та чинний голова Ради Європи.

Далі Рада Європи звернеться до своїх членів, а також до усіх країн світу із закликом підписати "розширену часткову угоду", в якій вони визнають юрисдикцію трибуналу щодо злочину російської агресії.

Ця угода переважно потребуватиме ратифікації у парламентах країн, які її підписали, що додатково затягує процес.

І лише коли збереться певна кількість ратифікацій – трибунал зможе повноцінно розпочати підготовку до своєї роботи, тобто почати підписувати угоди з країнами, набирати суддів та прокурорів тощо.

А крім формального запуску важливо зібрати настільки широку підтримку, щоби трибунал мав максимальну міжнародну легітимність, а також не відчував фінансових проблем.

Утім, головне – те, що політична воля до створення спецтрибуналу дійсно є.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Трибунал від Гааги до Страсбурга: пояснюємо наслідки угоди, яку підписав Зеленський.