Субсидії для ВПО "зламались"? У Мінсоцполітики пояснили, чому українці не хочуть жити як у ЄС

На початку року Мінсоцполітики запустило новий механізм підтримки внутрішніх переселенців – субсидія на оренду житла. Філософія цієї допомоги доволі проста: ВПО які не мають власного житла на підконтрольній території, можуть отримати фінансову допомогу від держави. Звучить більш ніж привабливо… АЛЕ! За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, програму можуть закрити, адже пілотний механізм спіткнувся об "сірий" ринок оренди житла, а наявність офіційного договору оренди – обов'язкова умова для отримання субсидії. І хоча держава компенсує податки, які потрібно сплачувати з доходу від оренди, власники житла все одно не поспішають "світити" свої квадратні метри. Логіка тут зрозуміла: сьогодні ти здаєш квартиру переселенцю і податки за тебе платить держава, а завтра вже не переселенцю і сплачувати частку в бюджет доведеться самостійно.

Чи дійсно все так погано і програму можуть закрити? На ці питання в бліцінтерв'ю "Телеграфу" відповіла перша заступниця Міністра соціальної політики Дарина Марчак.

– Пані Дарино, розкажіть про результати програми. Що ми тут наразі розуміємо?

– За результатами ми бачимо, що попит є. Та в абсолютній більшості регіонів дуже мало знають про цей інструмент. Це питання комунікації. Ми говоримо зараз з партнерами про те, щоб посилити комунікацію, спрямовану на ВПО і, перш за все, на власників житла. Ми побачили речі, які обмежують можливості людей скористатися цією програмою.

– А саме?

– Ключовим обмеженням для реалізації цього інструменту, як він працює в країнах на Заході, є велике небажання орендодавців укладати офіційні договори. І питання навіть не в тому, що вони проти цього, а в тому, що вони бояться показувати ці договори державі. Коли йде мова про надання аналогічної підтримки з боку донорів, то громадяни показують свої договори. А коли мова йде про той же інструмент з боку держави, то громадяни бояться показувати. На наше переконання, це питання комплексу страхів, стереотипів. Наприклад, були такі випадки: жінка сама орендує житло в Швейцарії з офіційним договором і її орендодавець платить всі податки, але в Україні вона ж відмовляється складати офіційний договір з людьми, яким вона здає своє житло. Тому що ну в Україні ж можна цього не робити… Тому це питання показало величезний комплекс проблем.

– Як вирішувати ці проблеми?

– Працювати двома методами. По-перше, велика інформаційна кампанія спрямована, в тому числі на те, що як країна-кандидат в члени ЄС, ми в принципі не можемо дозволити собі працювати по-старому в тіні.

По-друге, нам потрібно вносити зміни в податкове законодавство. Є дуже багато розмов про те, що якби наші власники житла мали податкове зобов'язання не 18%+, а хоча б 5% (на рівні ФОПів) то тоді ринок легше було б вивести з тіні. І тут питання до нас, як до суспільства: чи нам "Ок" з цим чи все ж таки давайте працювати над детінізацією ринку, тому що значна кількість орендодавців, які здають житло тут, самі знаходяться за кордоном і користуються принципово іншими прозорими правилами.

– Я, звісно, вибачаюсь, але хіба ж не було зрозуміло ще від початку цієї програми, що орендодавці не матимуть бажання "світити" своє житло.

– Ви намагаєтесь мене на чомусь підловити?..

– Зовсім ні, але ж це ну очевидно…

– Дивіться, це експериментальний проєкт. По-друге, ми звичайно розуміли це. Питання в тому, яким чином створити стимули для орендодавців виходити з тіні і надавати житло прозоро, що дозволяє захистити права ВПО і самих орендодавців.

Але ж це не єдиний інструмент підтримки ВПО. У нас є і допомога на проживання і програма "Прихисток" і компенсація витрат за комунальні послуги для юридичних осіб. Тобто повторюсь, що інструмент не єдиний, але саме цей інструмент ми будуємо за європейською моделлю (на відміну від інших). Наше завдання і наше бажання – будувати все ж таки європейську практику відносин між орендодавцями і орендарями. І з цієї точки зору цей інструмент виконує свою функцію: крок за кроком показує проблемні питання. В цій частині експеримент абсолютно добре працює. В іншому випадку коли ви востаннє задумувалися про питання тіньового ринку оренди?

– Та от буквально кожного дня, тому що я сам ВПО і навіть гадки не маю як же я можу свого орендодавця переконати, що йому потрібен офіційний договір оренди.

– Це питання, яке потребує залучення багатьох органів і ми якраз з цим працюємо. Через цей інструмент ми включили в дискусію і комітет Верховної Ради з податкової політики і Мінрегіон і ми, як Мінсоц і інших стейкхолдерів. Щоб ринок житла виходив в офіційну площину. Тут навіть не питання податків. Це захищає обидві сторони і це ключове. У нас 3,5 мільйона ВПО. З них близько мільйону потребують житла критично: тут і зараз. І очевидно, що для них потрібен прозорий ринок оренди і достатньо пропозиції. А що у нас відбувається сьогодні? Дуже багато спекуляцій з точки зору ціноутворення. Тому проблема величезна.