Скасування перевірок бізнесу може знищити досягнення останніх двох років – Куюн

Скасування державного контролю за діяльністю бізнесу є небезпечною помилкою, яка може перекреслити результати тривалої роботи зі впорядкування паливного ринку. Про це на своїй сторінці у Facebook заявив енергетичний експерт Сергій Куюн.

Він нагадав, що країна вже двічі проходила через схожі експерименти: у 2014 та 2022 роках. Обидва рази це призводило до масштабної тінізації ринку, зокрема появи великої кількості нелегальних автозаправок.

«Після 2014-го нелегальний сектор пального вкоренився настільки глибоко, що навіть сьогодні державі важко його повністю знищити. Генерується шалений обсяг готівки, якої вистачає на “прикриття” цілої галузі», – зазначає експерт.

У 2022 році повторне згортання перевірок знову призвело до масової втечі в «тінь» і втрати податкових надходжень – в момент, коли держбюджет цього найбільше потребував. Проте завдяки співпраці сумлінного бізнесу, депутатів і податкової вдалося суттєво покращити ситуацію. Наприклад, середня офіційна зарплата в АЗС зросла з 10 тис. грн у 2023 році до понад 20 тис. у 2025-му.

Також, за словами Куюна, податок на прибуток від 45 провідних мереж АЗС збільшився з 2 до 4 мільярдів гривень, а загальні надходження від роздрібного ринку пального до бюджету зросли майже на 65%, сягнувши 15,5 млрд грн у 2025 році.

«Це реальні гроші для армії! І ми отримали їх без тиску на “білий” бізнес, який, до речі, не скаржився», – наголосив експерт.

Куюн переконаний: припинення перевірок створить тепличні умови для тіньових гравців, тоді як легальні платники продовжать нести податкове навантаження. У час війни, вважає він, навпаки, слід посилювати відповідальність за ухилення від податків.

Серед способів підтримки бізнесу Куюн називає захист від зловживань з боку силовиків, посилення аналітики в роботі податкової служби та кадрове оновлення:

«Необхідно призначити компетентне керівництво – як, наприклад, у випадку нового голови БЕБ. А от крісло очільника ДПС досі пустує», — підкреслив він.

Він також зауважив, що найбільші донори для української армії – це, як правило, ті самі компанії, які сумлінно платять податки.

«Теза “не дамо в бюджет, бо все вкрадуть” – це просто прикриття для тих, хто хоче залишити кеш у власній кишені», – резюмував експерт.

Як писало ZN.UA, тіньова економіка в Україні завжди була нічогенькою, навіть за офіційними підрахунками досягала 40%, тож твердження, що наразі, під час війни, «тінь» зростає, видається цілком закономірним. Про це читайте у статті Олексія Куща "Якими є розмір тіньової економіки України та її вплив на наш розвиток".