Стратегия реванша: как "ПиС" планирует вернуть себе власть в Польше
Стратегия реванша: как "ПиС" планирует вернуть себе власть в Польше

Стратегия реванша: как "ПиС" планирует вернуть себе власть в Польше

28 червня президент Польщі Анджей Дуда здійснив свій прощальний візит до Києва.

Ця поїздка, приурочена до Дня Конституції України, стала не лише дипломатичним жестом на знак дружби, а й символом особливих відносин, що склалися між країнами під час найбільш драматичного періоду в сучасній історії Європи.

Однак президентська каденція Анджея Дуди добігає завершення, і невдовзі заприсягне новий очільник польської держави – набагато менш дружній до України.

Перемога Кароля Навроцького дає сподівання партії "Право і справедливість" ("ПіС") знову повернути собі важелі правління.

У цій політсилі вже говорять про дострокові парламентські вибори, трактуючи результат виборів президентських як червону картку для нинішньої коаліції та особисто для прем’єр-міністра Дональда Туска.

Тож поки Анджей Дуда прощався з Києвом і отримував орден Свободи, у самій Польщі партія "ПіС" на своєму з’їзді готувала новий похід за владу.

Проте цей план вже в перші дні почав давати збої.

Також радимо подивитися нещодавнє відео "Євро.

Правди" про найгірший сценарій для українсько-польських відносин.

@video=//www

На тлі прощання у Києві.

Результати парламентських виборів 2023 року стали для керівної тоді партії "Право і справедливість" ударом такої сили, після якої можна вже не піднятися.

Власне, президентські вибори часто розглядалися як завершення цього процесу.

Поразка кандидата, якого "ПіС" підтримувала, могла дати старт переформатуванню правого флангу польської політики на користь молодшої "Конфедерації".

Втім, ця поразка дворічної давнини не зламала амбіцій лідера політсили Ярослава Качинського та його оточення.

А навпаки – сьогодні дедалі очевидніше, що "ПіС" планує масштабний політичний реванш.

Перемога Навроцького стала для "ПіС" своєрідною точкою неповернення.

Переломним моментом, після якого, як там сподіваються, повернення до влади стає лише питанням часу.

По-перше, поразка провладного кандидата підкосила рейтинги політсили Туска.

Згідно з останнім соцопитуванням від IBRiS, "Громадянська коаліція" втратила відразу 7,6 пункту та з підтримкою на рівні 25,8% займає лише друге місце.

Натомість "ПіС" повернула собі лідерство – тепер за них готові віддати голоси 30,5% респондентів.

Змінити цей тренд Дональду Туску буде дуже непросто.

За існуючих політичних реалій, "ПіС", імовірно, розраховує на "двоголовість" у владі – паралельний центр сили у вигляді Президентського палацу, який блокуватиме ті чи інші ініціативи уряду Туска та формуватиме власний консервативний і націоналістичний порядок денний.

"Кароль Навроцький матиме одне завдання як президент.

Ярослав Качинський повторив це на конгресі в Пшисусі.

Він чітко окреслив: "ПіС" має виграти парламентські вибори.

А Навроцький має допомогти це реалізувати", – пояснює значення перемоги Навроцького експрем’єр Лешек Міллер, наголосивши, що підготовка реваншу стане єдиним завданням Навроцького у Президентському палаці.

Кароль Навроцький вже показав, як він планує діяти на посаді президента.

Він вже оголосив, що має намір внести до Сейму ініціативу підвищити неоподаткований мінімум.

Ця ініціатива була перше озвучена Дональдом Туском у 2023 році, але реалізувати її чинній коаліції так і не вдалося.

І цим "недоліком" сповна збирається скористатися новий президент.

Переобрання без визнання помилок.

Примітно, що в той самий день, 28 червня, коли президент Анджей Дуда відвідував із прощальним візитом Україну, у польському місті Пшисуха (Мазовецьке воєводство), відбувся VII конгрес партії "Право і справедливість".

Формально головною подією з’їзду було переобрання Ярослава Качинського головою партії.

Втім, ця подія не містила жодної інтриги.

У "ПіС" вже сформувався своєрідний ритуал, за яким Качинський час від часу заявляє про плани покинути керівництво партією, але згодом дає можливість вмовити себе залишитися.

"Це велике зобов’язання, але ви, панове, взяли на себе – не приховую цього – певний ризик.

Я вже немолодий, не буду цього приховувати, але вірю, що впораюся.

Однак впоратися зможу тільки з вами", – заявив Качинський після чергового переобрання.

Втім, набагато цікавішим було інше – вперше після 2023 року отримавши стратегічну ініціативу,.

у "ПіС" мали визначити подальшу стратегію повернення до влади.

Ярослав Качинський, серед іншого, розповів про причини, чому його партія у 2023 році втратила владу.

Втім, ключові помилки він не визнав.

За його словами, ключовою причиною поразки була пандемія, що змусила владу приймати непопулярні рішення.

А із власних помилок він згадав лише візовий скандал (масовий продаж шенгенських віз громадянам азійських країн), втім, заявивши, що цей скандал був "повністю висмоктаний з пальця".

Однак найважливішим зі сказаного були окреслені плани на майбутнє.

Так, Качинський згадав про коаліційний уряд та майбутні парламентські перегони.

За його словами, цей "темний період, який ми зараз переживаємо, хоча вже з’являється промінь світла, має скінчитися", а шлях до "подолання відставання" в Європі веде через "перемогу на парламентських виборах".

Попри це, схоже, що у керівництві "ПіС" розуміють, що найближчим часом реальної перспективи дострокових виборів немає.

Адже юридично та політично непросто змусити Сейм, особливо після винесення уряду Туска вотуму довіри, до саморозпуску без відчутного обвалу більшості.

Хоча й виключати цього не можна, особливо після поразки на президентських перегонах ліберального мера Варшави Рафала Тшасковського та ослаблення позицій нинішньої коаліції.

І хоча публічно партія Качинського зберігає риторику готовності до такого розвитку подій, підтримуючи бойовий настрій свого електорату, насправді ж стратегія "ПіС" радше виглядає як гра в довгу – задля того, щоб зберегти партійну єдність, об’єднати фракції довкола президента Навроцького (але це вже під питанням, про що мова піде трохи далі) та чекати на втому виборців від нинішньої влади (що вже простежується у контексті свіжих опитувань).

Також відкритим залишається питання щодо конфігурації сил у парламенті після виборів.

Чи вірять "ПіСівці" у самостійну більшість? Ймовірно, так, бо ця надія – важлива частина мобілізаційного міфу для електорату.

Проте така самовпевненість вже коштувала партії Качинського втрати влади.

У 2023 році "Право і справедливість" навіть із великим результатом, залишилася в меншості через об’єднання тодішніх опозиційних сил.

Одна з причин цього – впевненість, що вони завжди знайдуть коаліційних партнерів (тоді в "ПіС" не ставили під сумнів, що за необхідності їхнім партнером стануть "селяни").

Тепер рейтинг Польської селянської партії не дозволяє їм розраховувати на проходження до Сейму.

І найприроднішим для "ПіС" союзником стає "Конфедерація".

Проте між цими політичними силами існує безліч розбіжностей (і не лише у ставленні до України).

Проте жодного натяку, як у "ПіС" збираються долати ці розбіжності (а разом із тим – позбавлятися іміджу "токсичного партнера"), Ярослав Качинський так і не озвучив.

Перші тріщини.

Слабке місце плану реваншу полягає у тому, до якої міри Кароль Навроцький буде слухняним до побажань "ПіС".

Цю проблему у Ярослава Качинського намагаються вирішити, максимально заповнивши вакансії президентської канцелярії своїми людьми.

Та вже в перші дні після виборів між оточенням Навроцького й керівництвом "ПіС" виникли напружені розмови щодо складу президентської канцелярії.

Так, у "ПіС" сподівалися узгодити ключові кадрові рішення, однак Навроцький натякнув на бажання самостійно формувати свою команду.

І це не якась дрібниця, оскільки канцелярія президента – один із важливих штабів політичної боротьби у Польщі, центр напрацювання законодавчих ініціатив і медійної стратегії.

Від її складу залежить, зокрема, чи президент буде виконувати роль знаряддя гальмування ініціатив уряду Туска за планом "ПіС", чи намагатиметься зберегти самостійність у польській політиці.

За даними джерел, Навроцький вже працює над формуванням команди, яка зміцнить його майбутню канцелярію.

Він підготував попередній список із приблизно десяти осіб, яких хотів би бачити поруч із собою в найближчі роки.

І цей список мав обговорюватися з Ярославом Качинським.

За даних ЗМІ, суперечка виникла навколо Пшемислава Чарнека – колишнього міністра освіти та науки, відомого своїми критичними поглядами щодо України.

Саме для нього нібито підготовлено дві ключові посади – віцепрезидента "ПіС" і керівника канцелярії президента.

Утім, такий розклад, схоже, не сподобався Навроцькому, який під час кампанії позиціонував себе як незалежного кандидата, з дистанціюванням від партійних домовленостей.

Показово, що на вищезгаданому партійному з’їзді у Пшисусі Чарнека таки обрали віцепрезидентом "ПіС".

Тож на поступки перед новообраним президентом у "ПіС" не пішли.

Та чи зможе Ярослав Качинський нав’язати Навроцькому свою кандидатуру на ключову посаду голови президентської канцелярії?.

Хай там як, ці перші кадрові тертя – лише початок випробування на міцність альянсу Навроцького з "ПіС".

Альянсу, який ускладнюється тим, що новообраний президент має вибір і може спертися на ідеологічно більш близьку до нього "Конфедерацію".

* * * * *.

Ще одна проблема (насамперед для Києва, але не лише) полягає у тому, що значна частина голосів Кароля Навроцького прийшла від прихильників Славоміра Менцена та Гжегожа Брауна.

Саме їхні виборці схилили шальки терезів на його користь у другому турі.

Цей електорат очікує жорсткої антиімміграційної риторики, захисту "традиційних цінностей" та історичного реваншизму.

Ігнорувати їхні настрої новобраний президент не зможе.

Тож нинішня перемога "Права і справедливості" має всі шанси стати пірровою.

Перемога на президентських виборах кандидата з набагато радикальнішими поглядами, аніж у "ПіС", може стати для них набагато більшою проблемою, аніж перемога проурядового кандидата.

Автор: Станіслав Желіховський,.

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.

Джерело матеріала
loader
loader