/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2Fa7331b3bc9e116b837bc888998ee4da6.jpg)
"Збіг ДНК – 99,9%". Як роки війни змінили обміни тілами з Росією та чому є невпізнані
- Росіяни самі не завжди розуміють, чиї тіла передають Україні
- Які етапи ідентифікації особи й чи на 100% достовірна ДНК-експертиза
- Є тіла, які неможливо ідентифікувати
- Чому Росія передає Україні тіла у дедалі гіршому стані
Увага! Текст містить описи, які можуть схвилювати емоційно чутливих читачів.
"Тіла, які Росія передавала нам влітку 2022 року і тіла, які передає зараз, звичайно, суттєво відрізняються, – каже LIGA.net заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко. – Достатньо того, що вже не одне літо вони знаходились просто неба".
16 травня у Стамбулі Україна і Росія домовились про великий обмін тілами військових, який став наймасштабнішим процесом репатріаційних заходів за час війни. Київ отримав від Москви 6060 тіл – проте виявилось, що Росія передала у пакетах і своїх військових. Вже ідентифіковано навіть найманця з Ізраїля. І це не поодинокі випадки.
Про те, як відбувається ідентифікація, чому тривалість війни ускладнила репатріаційні процеси та чи може експертиза не дати результатів – інтерв’ю Тимченка LIGA.net.
Росіяни самі не завжди розуміють, чиї тіла передають Україні
– Президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами сказав, що росіяни під час репатріації передали під виглядом українського військового тіло найманця, який є громадянином Ізраїлю. Чи були інші випадки, коли Росія передавала тіла іноземців з лав армії РФ під виглядом українських захисників?
– Це не поодинокі випадки. З цього приводу ми спілкуємося з посольствами. Вони одразу включаються в ці питання, проводяться всі дії для ідентифікації особи. Далі вже в комунікації із посольством і рідними визначається, як передати тіло.
– Під час репатріаційних заходів Україна і Росія здебільшого, звісно, отримують тіла військових саме з передової на тлі високої інтенсивності бойових дій. А чи можуть до цих репатріацій потрапити інші тіла – наприклад, цивільних?
– Дійсно, такі випадки ми теж фіксували. Тому говорити, що нам передають всіх загиблих лише з поля бою, буде не зовсім коректно. Я впевнений, що росіяни не завжди й самі розуміють, це тіло військового це чи ні. Бо йдеться про тіла, які зазнали ушкоджень, які обгоріли, не залишилось навіть ніяких решток форми.
Росіяни заходять на нові території, на яких проводились бойові дії. Вони заходять у невеликі міста і селища, які зазвичай перед цим перебували під щільними обстрілами. Загиблі, які можуть знаходитись там, звісно, можуть бути й цивільними.
– Якщо все ж говорити про загиблих на полі бою, то як і коли росіяни їх забирають? Раніше була така тенденція, що вони не забирали навіть своїх – не те що наших.
– Вони забирають тіла, коли заходять на територію, де вже немає небезпеки.
Пошукові групи від початку повномасштабної війни були як з нашої сторони, так і з боку росіян. У 2022 році це були групи з волонтерів, які з військовими й за їхнього погодження виїжджали в сіру зону і підіймали тіла з поля бою. Так само було в росіян.
Але зараз вони здебільшого не забирають тіла, які знаходяться на нулі. За нашими підрахунками, це сотні щоденно, тому підняття тіл – це не пріоритет для росіян.
Найголовніше для них – рухатись вперед. Вони використовують тактику так званих м’ясних штурмів. І ми бачимо, що вони йдуть прямо по тілах загиблих.
Вчора туди пішли їхні побратими, загинули, а сьогодні заходять вони – і повинні пройти далі, далі, далі. Повернутися назад вони не мають змоги, вимушені закріплюватись, зокрема і на територіях, де лежать їхні загиблі – і не всі відучора.
Які етапи ідентифікації особи й чи на 100% достовірна ДНК-експертиза
– Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповідав, що Росія може передавати Україні фрагменти тіла одного загиблогов різних пакетах або навіть під час різних репатріацій. Як у такому випадку ухвалюється рішення про поховання людини? Коли родина зможе отримати тіло, щоб попрощатись із полеглим?
–У нас є випадки, коли ми отримуємо, прямо кажучи, мішок із певною кількістю фрагментів тіла. Потрібно встановити повну картину: яким чином людина загинула. І чи загинула взагалі – чи, можливо, у пакеті рештки її кінцівок, а людина жива і знаходиться в полоні або в медзакладах на тимчасово окупованій території або в Росії.
За можливості проводиться ДНК-експертиза, виводиться ДНК-профіль.
Наприклад, коли нам передавались тіла зі збитого літака Іл-76, ми отримали там понад 500 фрагментів, що належали 62 тілам. Можна уявити, яким чином працювали експерти, щоб ідентифікувати всі рештки й щоб можна було об'єктивно визнати поіменно всіх загиблих на підставі ДНК-експертизи.
– Наскільки достовірною є експертиза? Чи не було таких випадків, коли підтверджували загибель військового, а потім його "знаходили" у полоні?
– Ні. Але бувало, коли рідні не довіряли висновку експертизи.
Як взагалі відбувається ідентифікація, що роблять представники Головного бюро судово-медичної експертизи, Міністерства охорони здоров'я спільно з поліцією?
Умовно, ми отримуємо мішок, відкриваємо його в спеціалізованій установі, проводимо огляд тіла. Все фотографується, детально описується процес огляду, всі деталі.
Якщо в особи є ідентифікаційні документи, це фіксується. Ми одразу перевіряємо, чи є інформація про зниклу особу в розшукових базах Міністерства внутрішніх справ і Національної поліції. Далі, якщо обличчя неспотворене, ми використовуємо програмне забезпечення для розпізнання по обличчю, по фото.
Наступне – відбір відбитків пальців для створення дактилоскопічної карти, яку потім перевіряють у базах даних експертно-криміналістичних центрів, МВС і поліції.
Якщо тіло не спотворене і є можливість попередньо ідентифікувати за фото і за відбитками пальців, слідчий проводить поверхневий огляд – таким чином можна встановити особу за татуюванням, шрамами, про які відомо рідним.
Відбір біологічного матеріалу для виведення ДНК-профілю проводиться з усіх репатрійованих тіл. У разі збігу у висновку експерта по ДНК-профілю відповідно до норм зазначається, що цей збіг становить 99,9%. Однак не було випадків, коли ДНК-експертизою встановлювалась особа, а потім цю людину знаходили у полоні.
Є тіла, які неможливо ідентифікувати
– Чи стикались експерти з ситуацією, коли взагалі не можна ідентифікувати людину? Наприклад, це загиблий захисник, в якого немає родичів.
- Звичайно. На жаль. По-перше, як ви зазначили, у військового могло не бути родичів. Наступний варіант – коли військовий не здавав біологічний матеріал.
Хоча зараз ми відбираємо біологічний матеріал у всіх військових, і інформація про місце зберігання зазначається в особовій справі. Якщо військовий зникає на полі бою, командир і слідчий знають, де потрібно витребувати цей біологічний матеріал, щоб направити його на виведення ДНК-профілю. Виводиться ДНК-профіль, і він розміщується в електронному реєстрі геномної інформації людини.
Вчиняються всі необхідні дії для того, щоб знайти родичів першого кола. Якщо немає родичів, потрібно тоді знайти особисті речі – станок для гоління, зубну щітку, особистий одяг та інші речі, з яких можна вивести ДНК-профіль.
Також є ідентифікаційні жетони, і кожен військовий має бути забезпечений ними.
Окрім цього, встановлюється так звана зубна формула. Якщо людина перебувала на обліку в лікарні і проходила там стоматологічне лікування, то ця формула теж долучається до матеріалів кримінального провадження із розшуку вказаного громадянина. Порівняння зубної формули тіла із формулою у медкартці може бути підставою для ідентифікації. Це вже буде наступний крок після ДНК.
Чому Росія передає Україні тіла у дедалі гіршому стані
– На брифінгу МВС керівник Головного бюро судмедекспертизи Віталій Повстяний сказав, що Росія передає Україні тіла в дедалі гіршому стані, особливо це спостерігається в останні кілька років. З чим це пов’язано?
–Із тим, що повномасштабна війна триває майже три з половиною роки. Тіла, які зараз піднімаються з поля бою, можуть там знаходитись вже понад рік, два або навіть три. Тому це абсолютно зрозуміло і прогнозовано – вони все гіршому і гіршому стані.
Тіла, які передавались нам влітку 2022 року і тіла, які передаються зараз, звичайно, суттєво відрізняються.
– Чи дотримуються росіяни необхідних умов зберігання тіл?
– Звичайно, росіяни не дотримуються жодних норм міжнародного і гуманітарного права. Достатньо того, що тіла і так знаходились, наприклад, вже не одне літо просто неба. У нас є зони, на які не можуть зайти сьогодні ні наші пошукові групи, ні росіяни. Ми розуміємо, що там знаходиться велика кількість тіл.
– А як Україна зберігає тіла окупантів і де?
– У рефрижераторах з обов'язковим дотриманням температурних умов. Це рефрижератори або вагонного типу (залізничні), або автомобільні, які обов'язково підключені до живлення, – для довгострокового зберігання тіла.

