/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F5fcb146b25ed11018cb971e9db8fad50.jpg)
Красою і не пахло. Для чого солдати в СРСР заточували бляхи на ремені
Для цього не потрібно було навіть інструментів
Радянська армія привчила солдатів одягати поясний ремінь із бляхою. Він був не просто елементом форми, а справжнім багатофункціональним інструментом.
Про маловідомі та неофіційні способи його використання розповів автор YouTube-каналу "Історик".
Радянський ремінь — з чого складався
Спочатку ремінь використовувався згідно зі статутом: поверх бушлата, шинелі чи кітеля. До нього кріпилися фляги, гранати, штик-ніж, лопатка, підсумки та інші елементи спорядження. А щоб пояс не спадав під вагою екіпірування, його підтримували плечові лямки.
"У польових умовах на нього кріпилися сумки для гранат, підсумки для автоматних та кулеметних магазинів, фляга, штик-ніж, мала саперна лопатка…" – уточнює автор.
Коли зʼявились ремені
Ці ремені з'явилися ще в 1938 році. У 1969 році їх оснастили бляхами захисного кольору. Золотаві латунні варіанти потребували постійного догляду — їх щодня натирали пастою Гої до блиску.
"Латунні бляхи потрібно було щодня чистити до блиску… Якщо ж бляха була не начищена, то солдат отримував наряд на роботи", — згадує історик.
Та саме "заточені" бляхи стали своєрідним феноменом армійського побуту. За словами автора, солдати перетворювали їх на імпровізований ніж. Такий ніж допомагав відкривати консерви, різати підшивку підкомірника або навіть служив для самооборони.
Як заточували бляхи
Найцікавіше, що для цього не потрібно було навіть інструментів — достатньо було бордюра або шматка цегли.
"Так як латунь – це досить м'який метал, то для того, щоб заточити бляху, не потрібен був навіть напилок. Вона легко заточувалася об бордюр чи цеглу", — пояснює блогер.
Раніше "Телеграф" писав,як жили жінки в СРСР.
