The Guardian пояснив, чому Путін і Сі Цзіньпін відмовилися їхати на саміт БРІКС

Відсутність очільників Росії та Китаю на саміті БРІКС може свідчити про те, що нещодавнє розширення групи знизило її ідеологічну цінність для двох країн-засновниць, передає 24 Канал із посиланням на The Guardian.

Чому Сі та Путін ігнорують саміт БРІКС

БРІКС, який часто описують як альтернативу "Великій сімці" для країн, що розвиваються, нещодавно зазнав стрімкого розширення. Але водночас він втратив внутрішню цілісність як ідеологічна альтернатива західному капіталізму, який уособлює G7.

До засновників БРІКС належать Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР. Але минулого року до них приєдналися Індонезія, Іран, Єгипет, Ефіопія, Саудівська Аравія та ОАЕ – країни з різним рівнем економічного розвитку і неоднозначним ставленням до Заходу. Таке розширення змістило акцент угруповання в бік автократій, що викликає занепокоєння в Бразилії, ПАР та Індії.

Бразилія заявляє, що БРІКС – лише один із проявів зародження нового світового порядку. Там кажуть, що політика Дональда Трампа "Америка передусім" сприятиме відходу від однополярного світу на користь багатополярного. Уже не можна стверджувати, що Європа повністю узгоджує свою політику з США у сфері торгівлі, безпеки чи підтримки демократії. Якщо раніше існував єдиний західний центр сили, то тепер, можливо, їх уже два.

Відсутність лідерів Росії й Китаю може бути на користь Бразилії – вона хоче просувати тему реформування глобального управління, не зосереджуючись лише на критиці Заходу через подвійні стандарти щодо Близького Сходу й України.

Серед конкретних ініціатив саміту: "зелений" енергетичний перехід, співпраця у сфері вакцин, розширення режиму найбільшого сприяння на всі країни-члени СОТ.

Доктор Крістофер Сабатіні з Chatham House вважає, що Бразилії буде важко нав'язати порядок денний БРІКС. За його словами, навіть до розширення група була неповороткою.

Він каже, що попри колишні заклики до розширення Ради Безпеки ООН, Китай завжди блокував вступ Індії. Зобов'язання Бразилії щодо скорочення викидів вуглецю також вступають у конфлікт із інтересами нафтовидобувних економік – Саудівської Аравії, Росії та ОАЕ (хоча й сама Бразилія нарощує нафтовидобуток, попри публічну риторику щодо клімату).

Індія також виступає проти створення єдиної валюти БРІКС як альтернативи долару.

І все ж відмова Сі Цзіньпіна приїхати видається дивною, з огляду на те, що відступ США з позицій глобального лідера відкриває Китаю унікальну можливість перебрати ініціативу.