Тут була катівня гестапо та НКВС: які історії та легенди приховує замок на Волині

Клеванський замок — не лише об’єкт з глибоким минулим, а й пам’ятка, яку можна побачити вживу. Він не перетворений на музей, тому особливо вражає своєю автентичністю. Місце підійде тим, хто цікавиться замковою архітектурою, стародавніми легендами та історією українських шляхетських родів.

"Телеграф" вирішив розказати багату історію цього замку, моторошну легенду та як дістатися до незвичного місця.

Історія

Клеванський замок збудували наприкінці XV — на початку XVI століття як оборонну резиденцію князів Чарторийських. Фортеця підноситься на високому пагорбі, зі стратегічним виглядом на долину річки Стублинки, де сходилися головні торгові шляхи.

Перші згадки про Клевань датуються 1458 роком, коли князь Михайло Чарторийський отримав ці землі від великого князя литовського. Будівництво замку завершив його син Федір у 1495–1561 роках: він звів кам’яні вежі, бастіони, глибокий рів із водою та міст-віадук. Це була повноцінна ренесансна фортеця з рисами готики, пристосована до вогнепальної зброї.

У 1605 році замок описано як п’ятикутну споруду з бастіоном, арсеналом ("цейхгаузом"), скарбницею та житловими приміщеннями. У 1632 році будівлю передали єзуїтам — тут відкрився колегіум, а згодом духовне училище. Після ліквідації ордену в 1773 році комплекс занепав.

Частину мурів розібрали, а в XIX–XX століттях приміщення використовували під гімназію, школу, військовий шпиталь, сиротинець, а потім колонію для неповнолітніх.

З 1939 по 1953 роки тут почергово розміщувались загони НКВС і каральні органи німецької окупаційної влади.

Що збереглося сьогодні

На відміну від багатьох замків, Клеванський не зруйнований до фундаменту. Нині збереглися:

• дві п’ятикутні кам’яні вежі-бастіони, одна з яких частково засипана;
• чотирьохарковий міст-віадук, що з’єднував замок з під’їзною дорогою;
• фрагменти мурів і подвір’я;
• корпуси єзуїтського колегіуму, перебудовані під навчальні заклади в ХІХ–ХХ століттях.

Східна вежа — найкраще збережена частина комплексу. Колись вона виконувала функцію арсеналу. Уся територія перебуває у напівзанедбаному стані, втім руїни відкриті для відвідувачів.

Легенда про Оксану і Василя

За місцевим переказом, молода пара — Оксана та Василь — мріяла повінчатися в замку, коли той ще був у руках князів Чарторийських. Однак красуня припала до вподоби самому князю, який зажадав її як коханку.

Дівчина категорично відмовила, а розлючений князь звелів зв’язати пару й живцем замурувати в стіни замку. За цією легендою Олексій Зворотній навіть написав п’єсу "Таємниці Клеванського замку", а Володимир Марценковський склав баладу "Замуроване кохання".

За повір’ям, уночі з руїн чути плач і зітхання. А ті, хто приїздить сюди на побачення чи весільну фотосесію, часто залишають квіти на згадку про трагічну історію кохання.

Як дістатися

Клевань розташований за 25 км від Рівного. Найзручніше їхати:

• на авто трасою Н22 (Рівне — Луцьк);
• маршрутками з автовокзалу Рівного;
• потягом: станція Клевань, далі пішки 2 км.

Замок розташовано на пагорбі над річкою, поруч із центром селища. Його можна поєднати з поїздкою до "Тунелю кохання", який теж знаходиться в Клевані — всього за 10 хвилин їзди.

Нагадаємо, музей мініатюр "Замки України" – унікальна локація, в якій зібрано понад 20 мініекспонатів. Це макети найвідоміших українських замків та фортець, представлених у зменшеному масштабі та у тому вигляді, в якому вони відомі з історії.