"Пити каву у Львові?" Макрон знову заговорив про іноземні війська в Україні, чи реально це
"Пити каву у Львові?" Макрон знову заговорив про іноземні війська в Україні, чи реально це

"Пити каву у Львові?" Макрон знову заговорив про іноземні війська в Україні, чи реально це

Ця тема вже обговорювалася раніше, однак результати поки не спостерігаються

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про намір Парижа та Лондона суттєво посилити спільні франко-британські експедиційні сили (CJEF), довівши їхню чисельність до 50 тисяч осіб. Ці сили, за словами французького лідера, можуть долучитися до підтримки режиму припинення вогню в Україні, коли такий буде встановлено.

Про це рішення він оголосив 10 липня під час спільної пресконференції Макрона з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером на британській військовій базі Нортвуд.

За словами Макрона, нинішній формат CJEF, який функціонує на рівні бригади, буде масштабовано до рівня армійського корпусу. Новий формат дозволить швидко мобілізувати до 50 тисяч військових, здатних діяти у великомасштабному конфлікті. Ці сили будуть доступними не лише для окремих двосторонніх операцій, а й, у разі потреби, надані в розпорядження НАТО. Таким чином, CJEF має стати дієвим компонентом європейського військового крила Альянсу.

Президент Франції та України. Фото: Facebook Emmanuel Macron

Макрон підкреслив, що CJEF буде перетворено на "жорстке ядро", довкола якого можуть об'єднуватися інші європейські партнери. Це, за його словами, надасть "довіри й стійкості європейському стовпу НАТО на оперативному рівні", а також сприятиме реалізації концепції стратегічної автономії ЄС у сфері безпеки.

Єлисейський палац уточнив, що CJEF, який отримує нову назву — Франко-британські об'єднані сили, відіграватиме ключову роль в організації "Коаліції охочих". До неї вже долучились близько тридцяти країн, які потенційно можуть залучити свої контингенти для гарантування припинення вогню в Україні після його досягнення.

У Франції пояснили, що CJEF може стати базовою структурою для планування розгортання миротворчих або стабілізаційних сил, які виконуватимуть функцію стримування подальшої агресії з боку Росії. Мета – не лише забезпечення виконання домовленостей про припинення вогню, а й підтримка післявоєнної безпеки та стабільності в регіоні.

Окрім того, ця ініціатива розглядається як важливий сигнал партнерства та військово-політичної єдності між двома ключовими країнами Європи — Францією та Великою Британією — у період, коли європейська архітектура безпеки зазнає трансформаційних викликів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

"Коаліція охочих" також зібралася. Щоправда, онлайн

У четвер, 10 липня, відбувся віртуальний саміт лідерів країн-учасниць "коаліції охочих", які надають підтримку Україні у протидії російській агресії. У заході взяли участь президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, а також вперше — представники Сполучених Штатів, зокрема спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог і сенатор Ліндсі Грем.

За підсумками саміту, про які повідомляє The Guardian, лідери оголосили про створення багатонаціонального оперативного штабу, який на першому етапі базуватиметься в Парижі, а через 12 місяців його передислокують до Лондона. Це рішення покликане зміцнити координацію зусиль у рамках коаліції та підвищити ефективність реагування на загрози.

Учасники зустрічі також окреслили подальші пріоритети в межах підтримки України. Серед них – відновлення і трансформація українських сухопутних військ у разі стабілізації ситуації, посилення контролю над повітряним простором країни за допомогою літаків країн-учасниць, а також забезпечення безпеки в Чорному морі. У заяві, яку цитує британське видання, наголошується, що коаліція зосередить зусилля на "негайній обороні України" в умовах продовження російських атак на критичну інфраструктуру та цивільне населення.

Окремо прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про намір "посилити підтримку України вже у найближчі дні та тижні", зокрема передачу озброєння та запровадження нових санкцій проти РФ.

"Ми маємо забезпечити, щоб Збройні сили України отримали все необхідне для захисту своєї суверенної території", — наголосив він.

"Питань більше, ніж відповідей"

Колишній співробітник СБУ, військовий експерт Іван Ступак у коментарі "Телеграфу" висловив скептицизм щодо оголошених намірів Франції та Великої Британії розгорнути до 50 тисяч військовослужбовців. За його словами, нині немає жодного розуміння щодо деталей цього розгортання. Він наголошує, що не зрозуміло, куди саме мають прибути ці сили — у які області України, з яким завданням і яким функціоналом.

Іван Ступак

"Якщо ці 50 тисяч приїдуть — у який регіон? Це буде Закарпаття, Львів, чи, можливо, Харківщина? Що вони там робитимуть? Ходитимуть пити каву на площі Ринок, а ввечері на стриптиз? Такі собі вояки. Чи відправлять їх на лінію фронту? Ні, цього точно не буде. Макрон не захоче втягуватись у війну напряму — ніхто у Франції не хоче отримати труни в Ліоні чи Марселі", — зауважив Ступак. Він упевнений, що політичні ризики для Парижа надто високі, щоби йшлося про безпосередню участь французьких наземних військ у бойових діях.

Водночас експерт визнає: якби йшлося про іншу форму залучення, наприклад, про патрулювання українського неба пілотами союзників, це справді стало б відчутною допомогою. За його словами, "пілоти, які патрулюють повітряний простір над західною Україною і збивають ворожі цілі", могли б принести більше користі, ніж "Коаліція охочих" чи будь-які наземні війська.

Крім того, Ступак порушив важливе питання відповідальності союзників у разі жертв серед їхніх військових:

"А що буде, якщо російська ракета вб’є сотню французьких солдатів, скажімо, у Рівненській області? Що робити? Починати війну з Росією чи відправляти нову сотню? Це буде таке, знаєте, приниження. Чи відправити дві сотні і сказати – так навіть більше стало?", – задав він низку питань. На думку Ступака, відсутність чіткої відповіді на це питання лише підкреслює неготовність і слабку продуманість озвученої ініціативи.

Ідея формування "сил стримування" не нова – президент Франції Еммануель Макрон озвучив її ще у березні 2025 року після саміту "Коаліції охочих". Тоді йшлося про створення багатонаціонального контингенту, який після потенційного перемир’я мав би розміщуватися у визначених стратегічних районах України з метою запобігання новій російській агресії. Втім, за пів року після тієї заяви далі розмов справа не зайшла, а низка європейських країн заявила, що долучатися до цієї ініціативи не буде.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що президент Франції Еммануель Макрон уперше з травня 2022 року провів телефонну розмову з Володимиром Путіним. Під час контакту сторони обговорили питання, пов’язані з війною в Україні та розвитком ситуації на Близькому Сході.

Теги за темою
Франція Еммануель Макрон
Джерело матеріала
loader
loader