Ожиріння частіше спричинене надмірним споживанням висококалорійної їжі, а не браком фізичної активності

Нові наукові дані спростовують поширене уявлення про те, що малорухливий спосіб життя є основною причиною епідемії ожиріння, передає MedicalXpress. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), головним чинником зростання маси тіла у промислово розвинених суспільствах є надлишкове споживання висококалорійної, ультраобробленої їжі.

Дослідницька група під керівництвом Аманди Макгроскі зібрала та проаналізувала дані понад 4200 людей віком від 18 до 60 років із 34 груп населення на шести континентах. У вибірку увійшли представники суспільств із різним способом життя – від мисливців-збирачів і скотарів до мешканців індустріалізованих міст. 

Команда дослідників вивчала такі показники:

• загальні витрати енергії (Total Energy Expenditure – TEE);
• витрати енергії на фізичну активність (Activity Energy Expenditure – AEE);
• базальні витрати енергії (Basal Energy Expenditure – BEE);
• вміст жиру в організмі;
• індекс маси тіла (ІМТ).

На початковому етапі було зафіксовано, що люди з економічно розвинених країн мають вищі показники енергоспоживання, більшу масу тіла та більший вміст жиру в організмі. Це могло створити враження, що ожиріння пов’язане з браком фізичної активності. Однак після корекції результатів з урахуванням віку, статі та розміру тіла виявилося, що витрати енергії на фізичну активність у розвинених країнах не нижчі, а навіть дещо вищі, ніж у менш розвинених регіонах. Це означає, що відсутність фізичної активності не може вважатися основним фактором збільшення маси тіла. Загальні витрати енергії виявили лише слабкий зв’язок з ожирінням і пояснюють не більше 10% випадків.

Натомість дослідження вказує на чіткий зв’язок між споживанням ультраоброблених продуктів та вмістом жиру в тілі. Високий рівень обробки їжі, зокрема додавання підсилювачів смаку, надлишковий вміст цукру, солі й жиру, впливає на здатність організму відчувати ситість та регулювати апетит. Така їжа має високу енергетичну щільність, швидко засвоюється й призводить до надмірного споживання калорій, навіть без об’єктивного відчуття голоду. Крім того, технологічна обробка продуктів зменшує частку калорій, що виводяться з організму, і збільшує ефективність їх засвоєння.

Хоча фізична активність залишається важливою частиною здорового способу життя, вона не є вирішальним фактором у боротьбі з ожирінням, зазначають дослідники. Регулярні фізичні навантаження мають доведений профілактичний ефект у сфері серцево-судинного здоров’я, зниження ризиків діабету та підтримки психічного добробуту. Водночас зменшення частки ультраобробленої їжі в раціоні – головне завдання для систем охорони здоров’я, якщо йдеться про зупинку епідемії ожиріння.

“Гіперсмачність, енергетична щільність, склад поживних речовин та зовнішній вигляд вуглеводного полімерного борошна (UPF) можуть порушувати сигналізацію про ситість та сприяти надмірному споживанню. Також було показано, що обробка збільшує відсоток споживаних калорій, які засвоюються організмом, а не виводяться”, – пишуть вчені.

Автори дослідження закликають зосередитися на довгострокових стратегіях. Пропонують обмежити масове рекламування шкідливої їжі, регулювати продажі солодких напоїв, обов’язково маркувати ступінь обробки на етикетках і покращити доступ до натуральних продуктів у всіх регіонах.

Нещодавно вчені оприлюднили результати метааналізу понад 70 досліджень, які показали, щоне існує безпечного рівня споживання обробленого м’яса. Навіть невеликі щоденні дози бекону, ковбас, сосисок або в’яленого м’яса суттєво підвищують ризик розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та колоректального раку. Науковці дійшли висновку, що ризики зростають монотонно зі збільшенням кількості споживаного продукту, що вказує на необхідність максимального обмеження або повної відмови від таких харчових виробів у раціоні.