/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fda1de9ea2801c9344adc92dd73ce228a.jpg)
Чому питання передачі Україні заморожених активів РФ знову поставлено на паузу
Минулого тижня всі очікували звернення Дональда Трампа щодо Росії.
Чутки ширилися різні: від оголошення про надання Україні далекобійної зброї до запровадження "вторинних санкцій" проти Москви.
Серед них була й думка, що Трамп заявить про рішення конфіскувати $6 млрд суверенних російських активів, заморожених у США.
Це стало би сигналом для інших держав, які контролюють російські активи.
Утім, і ці, й інші очікування наразі не справдилися.
Про те, чому загальна ситуація щодо майбутнього заморожених російських активів потрапила у глухий кут, читайте в статті директора Центру Дністрянського Івана Городиського Конфіскація на паузі: чому загальмувався процес передачі Україні російських активів.
Далі – стислий її виклад.
У меморандумах, якими обмінялися Україна і Росія під час стамбульських переговорів, викладені і позиції обох сторін щодо відшкодування збитків, спричинених війною.
За даними ЗМІ, у російському меморандумі висувають пропозицію "відмовитися від взаємних претензій у зв’язку із завданими під час бойових дій збитками".
Таке формулювання, доповнене вимогою безумовного скасування санкцій, покликане зняти з порядку денного питання репарацій та конфіскованих активів і повернути їх Росії.
А український меморандум, як повідомляють медіа, включає пропозицію, щоб заморожені російські активи "використовувалися для відновлення України або залишалися заблокованими до виплати репарацій".
Українська дипломатія прагне показати відсутність готовності Росії до добровільної сплати репарацій і тим самим спонукати союзників до конфіскації резервів Центрального банку РФ.
З наближенням завершення терміну 50‑денного ультиматуму, який Дональд Трамп висунув Владіміру Путіну, дискусії про можливу конфіскацію російських активів помітно пожвавилися.
Нова реальність, у якій США продають Україні зброю за кошти Європи, робить ідею конфіскації активів ще привабливішою.
Проте, як засвідчила Римська конференція з питань відновлення України, до цього рішення ми поки що суттєво не наблизилися.
"Збитки, завдані Росією, сягають щонайменше 500 млрд євро.
Росія має за них заплатити – доки цього не станеться, вона не повинна й не матиме доступу до заморожених активів", – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час Римської конференції.
Отже, для ЄС конфіскація російських суверенних активів залишається крайнім і небажаним кроком.
Через це обговорюються альтернативні моделі репарацій з боку Росії – це демонструє розуміння всіх складнощів, пов’язаних із конфіскацією активів.
Уже колишній прем’єр‑міністр Денис Шмигаль у своєму виступі на тій-таки конференції у Римі анонсував створення фонду "Україна" обсягом $460 млрд, який має наповнюватися коштом конфіскованих російських активів та спеціального податку на експорт російської сировини.
Останнім часом українська сторона обговорює різні моделі використання заморожених російських активів і фінансування репарацій, розуміючи, що повна конфіскація є тривалою перспективою.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в недавньому інтерв’ю розповіла про ідею створити фонд, до якого передадуть резерви Центрального банку РФ.
Цей фонд мав би професійно управляти коштами, щоб Україна отримувала максимальний дохід.
За будь-якого сценарію, передовсім слід знайти баланс між інтересами України та союзників, які воліють використати активи або прибуток від них у спосіб, вигідний їхнім економікам, зокрема через контракти для власного ВПК.
Докладніше – в матеріалі Івана Городиського Конфіскація на паузі: чому загальмувався процес передачі Україні російських активів.

