Байдужість Європи лише збільшить ризик втрати країн для розширення ЄС - ексочільник МЗС Литви

Таку думку висловив в авторській колонці колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, повідомляє Укрінформ.

«Реальна позиція щодо розширення ЄС означає більше, ніж просто публікація твіту з висловленням «великої стурбованості» час від часу. Бездіяльність та байдужість Європи лише збільшать ризик втрати всього регіону, включаючи Україну», – попереджає ексміністр.

Він вважає, що Європа використовує обіцянки вступу лише як важіль впливу, тому країни-кандидати зараз вірять у цю мету набагато менше, ніж країни Балтії у 2004 році.

«Україна залишається без чіткого графіка євроінтеграції. Розмови про роз'єднання (процесів вступу, - ред.) Молдови та України лунають дедалі голосніше. Це було б помилкою величезних масштабів», – стверджує Ландсбергіс.

Він запитує, що станеться, коли дійде до усвідомлення того, що розширення насправді не відбувається, що європейське майбутнє більше не є важелем впливу, який можна було б використовувати.

Ексміністр припускає, що це може призвести до відчуття відчуженості: «Ми стали свідками цього в Грузії. І я дедалі більше хвилююся, що ми можемо почати бачити те саме в Україні. Розвалення незалежних антикорупційних органів – це крок у цьому напрямку».

Ландсбергіс також закликав українців «не вибирати шлях Грузинської мрії (провладної партії Грузії, - ред.)».

Він також закликав лідерів ЄС втрутитися, аби не повторювати європейських помилок, допущених щодо Грузії.

Ландсбергіс вважає, що в Україні потенційно може початися процес зниження довіри до ЄС та відходу від європейських цінностей.

Реалістичний підхід до розширення Європи означає «зайняти чітку позицію, коли є прогрес, що означає оголошення термінів та європейське зобов'язання перетворити кандидатів на держави-члени», – написав Ландсбергіс.

«Якщо ЄС не вживе заходів зараз, він може втратити цілий регіон. Натхнення через силу та відданість може розвернути хід подій», – переконаний він.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 22 липня, ухвалила законпро зменшення повноважень НАБУ та САП. Ідеться про законопроєкт №12414 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану", до якого внесли ряд правок.

Після ухвалення закону директор НАБУ Семен Кривонос закликав Президента не підписувати його, оскільки тепер "дві незалежні інституції – НАБУ і САП – фактично повністю переводяться в залежний режим".

Пізніше Президент Володимир Зеленський підписав цей закон.

Народні депутати ініціюють збір підписів та підготовку конституційного подання до Конституційного суду України щодо закону про звуження повноважень НАБУ та САП.

У Верховній Раді підготували законопроєкт, який скасовує обмеження повноважень НАБУ і САП, що передбачені в ухваленому 22 липня законі щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану (законопроєкт №12414).