Частина російських еліт схиляється до завершення війни, але переворот чи похід на Москву поки ніхто не готує – оглядач

Частина російської еліти схиляється до того, що потрібно завершувати війну проти України, яку в РФ називають «СВО». Одна глава Кремля Владімір Путін не збирається цього робити, пише оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті «Репресії, WhatsApp і картопля. Як виживає режим Путіна».

«За великим рахунком сьогодні Росія стоїть на роздоріжжі: завершувати війну проти України та протистояння із Заходом чи продовжувати «СВО», що загрожує незворотними наслідками для російської економіки. Частина російської еліти сигналізує, що вона схиляється до згортання «СВО». З одного боку, вони суперлояльні до Путіна. З другого — в істеблішменту є діти, яким вони хочуть дати можливість насолодитися «кревними» на Заході. Однак Путін, переконаний у перемозі над Україною, не демонструє наміру припиняти війну, розраховуючи на запас міцності Росії та слабкість України та її партнерів», – зазначає автор.

Тим більше, додає Кравченко, Путін відчуває лояльність істеблішменту. Адже поки ніщо не свідчить про те, що в РФ готують палацевий переворот чи новий похід на Москву.

«По-перше, при відході Путіна та наступному хаосі еліти можуть втратити доступ до ресурсів і фінансів. По-друге, у ситуації, коли Росія поступово трансформується з авторитарної на тоталітарну державу, підсилюється роль Путіна як суперарбітра, який сприймається ними як якась гарантія їхньої особистої безпеки», – пояснює автор.

Та й самі росіяни не виходять з протестами, вимагаючи припинення російсько-української війни. Соцопитування свідчать, що число громадян Росії, які хочуть припинення війни, більшає, однак і рейтинг Путіна досі високий.

«Що довше Путін балансуватиме між зовнішньою агресією та внутрішнім тиском, то вищий ризик, що одного разу контроль буде несподівано втрачено. Історія Росії вже неодноразово знала ситуації, коли режим, що здавався незламним, руйнувався за лічені дні. Кардинально ситуацію в країні може змінити смерть Путіна. Вплинути — ситуація в Чечні, де глава республіки Рамзан Кадиров відчуває серйозні проблеми зі здоров'ям і намагається передати владу сину Адаму», – пише Кравченко.

Саме Чечня, за словами автора, може стати для путінського режиму серйозним стрес-тестом: зможе адміністрація президента РФ утримати баланс між страхом, грошима та лояльністю чи система почне сипатися з околиць. Адже, якщо Кремль не впорається з управлінням ризиками там — значить, він більше не контролює Росію. 

«І тоді все, що сьогодні виглядає як жорсткий порядок, може дуже швидко перетворитися на некерований хаос, де кожний буде сам за себе», – підсумовує автор.

За словами Кравченка, для топчиновників, які орієнтуються на різні вежі Кремля, самогубство ексгубернатора Курщини Романа Старовойта стало тривожним сигналомтого, що починаючи з 2022 року, правила гри в російській політиці змінилися. Фігуранти антикорупційних розслідувань входять до різних груп впливу — братів Ротенберг, секретаря РНБО Сєргєя Шойгу, керівника Росгвардії Віктора Золотова та інших.

Ці кримінальні справи — наслідок не стільки прагнення режиму вести боротьбу з недобросовісними боярами та необхідності задовольнити запит суспільства на справедливість. Головна причина — у Росії зменшується «кормова база», і еліти починають битву за допуск до ресурсів. І в такій ситуації не дивно, що роль тих, хто в РФ займається антикорупційними розслідуваннями, підсилюється у російській системі влади.