Ознака здорової демократії чи "терпець урвався": чим можуть обернутися мітинги через закон №12414
Ознака здорової демократії чи "терпець урвався": чим можуть обернутися мітинги через закон №12414

Ознака здорової демократії чи "терпець урвався": чим можуть обернутися мітинги через закон №12414

Після ухвалення закону, який фактично підпорядковує НАБУ і САП Генпрокуратурі, в Україні спалахнули масові протести. Що саме обурило людей, чому влада заговорила про "непорозуміння", а експерти — про зламаний суспільний договір? Фокус розібрався, звідки взявся ефект вибуху, чим це загрожує іміджу країни та які наслідки можуть чекати на владу вже наступного тижня.

Після підписання президентом Володимиром Зеленським закону №12414, що фактично підпорядковує НАБУ і САП Генеральному прокурору, Україну охопила хвиля масових протестів. У десятках міст люди вийшли на вулиці з гаслами "Корупція — це смерть", звинувачуючи владу в згортанні реформ і посиленню впливу на антикорупційні органи.

Закон №12414, який розбурхав країну

22 липня Верховна Рада ухвалила, а вже ввечері того ж дня президент підписав законопроєкт №12414. Документ передбачає, що тепер усі ключові процесуальні дії НАБУ і САП — від погодження підозр до дозволів на негласні слідчі дії — мають проходити через Генерального прокурора. Тобто — через посадовця, який призначається главою держави.

Формально закон має на меті "узгодити" норми з Конституцією. Проте на практиці — це пряме послаблення незалежності органів, які були створені після Революції Гідності саме як запобіжники проти політичного впливу на боротьбу з корупцією.

У вечері 22 липня в Києві зібралися тисячі людей. Серед них — активісти, студенти, ветерани, волонтери, представники громадського сектору та просто обурені громадяни. Протести відбулися також у Львові, Харкові, Одесі, Миколаєві, Житомирі, Дніпрі, Запоріжжі та ще щонайменше в 17 містах України. У Житомирі вийшло понад 200 людей, у Миколаєві — близько 30, у Львові — кілька сотень. Протягом доби кількість учасників по країні зросла в рази.

Як відреагував Захід на закон №12414

Закон викликав миттєву реакцію міжнародної спільноти. Представництво ЄС в Україні оприлюднило заяву, в якій зазначає, що ухвалення закону — "відхід від зобов'язань у сфері верховенства права". Посли країн G7 висловили "серйозну занепокоєність", а організації Transparency International та ОЕСР прямо заявили про загрозу незалежності антикорупційних інституцій.

Найбільше стурбовані у Вашингтоні. Сполучені Штати неодноразово виступали гарантами підтримки НАБУ і САП. Тепер це під питанням. Ідеться не тільки про політичну репутацію України, а й про дуже конкретні речі — макрофінансову допомогу, військові поставки, подальше просування на шляху до ЄС.

В Офісі президента спробували взяти паузу і перевести фокус. Зеленський у відеозверненні запевнив, що "всі правоохоронні органи залишаються під контролем держави" і що "ніхто не буде використовувати свої повноваження для тиску на незалежність НАБУ і САП". Президент пообіцяв підготувати новий законопроєкт, який врегулює статус цих органів і гарантує їхню автономність.

Не лише НАБУ: що насправді викликало мітинги?

"Я не думаю, що мітинги пов'язані виключно з темою НАБУ та САП. Чесно кажучи, сумніваюся, що більшість протестувальників детально розуміє, в чому суть змін. Підпорядкування цих органів Генпрокурору — це, насправді, крок, який уже існував раніше після їх створення. З юридичної точки зору це не така вже й сенсаційна зміна. Але це стало тригером", — каже Фокусу політолог Олег Постернак.

Він зазначає, що причина глибша: після понад трьох років масштабної війни суспільство втомилося від політичної пасивності. Активність громадян обмежувалась, але накопичений запит на участь у політичному житті починає прориватися назовні.

"Люди, особливо молодь і громадські активісти, хочуть відчувати свою важливість для держави. Вони прагнуть впливати на політичні процеси. Протест — це форма повернення до публічного життя. Для багатьох це спосіб знову бути почутим", — каже політолог.

Політичний експерт Ігор Рейтерович також вважає, що українці вийшли на вулиці не лише через сам факт змін у підпорядкуванні НАБУ. Головне — це відчуття, що влада грубо порушила негласний суспільний договір, який існував із 2022 року: "ми не чіпаємо деякі складні теми, але й ви не торкаєтесь базових цінностей".

За його словами, ситуація з НАБУ стала тригером, бо вона зачіпає питання європейської інтеграції — цінності, навколо якої українське суспільство неодноразово об'єднувалось у найважчі моменти своєї історії, зокрема у 2004 та 2014 роках.

Окрема претензія до влади — це відсутність зрозумілої, своєчасної комунікації.

"Все було зроблено раптово, нахабно, без пояснень. Це викликало асоціації з практиками попередньої влади, яка "робила тихо" і врешті-решт втекла до Ростова", — зазначає Фокусу експерт.

На думку Рейтеровича, протестувальники могли не знати всіх юридичних нюансів, але суть вони зрозуміли: тепер Генпрокурор матиме контроль над органами, які мали б переслідувати топкорупцію. Це — ризик недоторканності для високопосадовців.

Протест проти закону №12414 як флешмоб, а не революція

На думку Олега Постернака, ці протести мають радше символічний характер і багато в чому нагадують молодіжні флешмоби.

"Це не Третій Майдан і не підйом нації. Це радше реакція на тривале блокування політичного життя. Люди виходять не лише через закон — є й інші накопичені проблеми: порушення прав у ТЦК, скандали з конкурсами в БЕБ тощо. Приводів багато", — каже політолог.

НАБУ та САП, за його словами, хоч і мають важливе значення в боротьбі з топкорупцією, але навряд чи суттєво впливають на життя пересічного українця. Ефективність цих органів за останні роки теж викликає багато запитань.

На думку Ігоря Рейтеровича, продовження протестів залежатиме від дій президента.

"Якщо президент справді внесе розумні зміни до закону, які повернуть незалежність НАБУ і САП — протест зійде нанівець. Може бути фінальна акція "хто тут народ?", але без нових вимог чи ескалації", — вважає політолог.

За його словами, гасел про Зеленського практично не було. На мітингах згадували, радше, Офіс президента або голову ОП Андрія Єрмака.

"Люди вийшли не заради революції, а щоб захистити принципи. Якщо влада зробить висновки — вони розійдуться", — каже Рейтерович.

Як мітинги проти закону №12414 допомагають іміджу України

Постернак вважає, що для міжнародних партнерів протести не є чимось негативним, а навпаки.

"Це виглядає як ознака здорової демократії. Те, що люди можуть протестувати під час війни — це, власне, те, що відрізняє Україну від Росії. Демократія не на папері, а в реальності. Ізраїль, до речі, теж переживає подібне", — каже політолог.

Разом із тим, українська влада повинна бути обережною — є ризик, що Росія використає ситуацію: через інформаційні кампанії, ботоферми, провокації всередині громадянського суспільства. Зокрема, про такі сценарії вже попереджали СБУ і голова ГУР Буданов.

Рейтерович також вважає, що попри ризики для внутрішньої стабільності, протести не вдарили по іміджу України на міжнародній арені.

"Це врятувало імідж України. Влада забруднила ситуацію, а громадянське суспільство її відмило. Захід побачив, що ми — жива демократія з активним, самостійним народом. Це важливо", — каже політолог.

Особливість протесту — його децентралізований характер. Він не мав єдиного політичного керівництва. Політики на акціях були, але часто їх сприймали вороже. Це ще один доказ, що протест справді народний.

Які висновки має зробити влада після скандалу навколо закону про НАБУ та САП

Постернак звертає увагу на те, що одна з ключових проблем — це повна відсутність нормальної комунікації влади з суспільством.

"Закон провели "блискавично", без пояснень. Жодного комунікативного супроводу — ні від Офісу президента, ні від Кабміну. Для людей така швидкість стала викликом. І саме вона спровокувала емоційну хвилю", — продовжує експерт.

Він вважає, що влада, яка вирішила піти на поступки протестувальникам, продемонструвала важливу річ: навіть невеликий тиск з боку суспільства може мати реальний результат. Це може посилити віру людей у власну силу та вплив, а також надати нового імпульсу громадянській активності.

"Війна загострює сприйняття. Тому й з'являються радикальні гасла, нецензурні плакати. Це виглядає дико, але має право на існування в умовах демократії. Інша справа — що влада досі не розуміє, як працювати в новій реальності", — вважає Постернак.

На думку Рейтеровича, влада повинна винести із ситуації урок: не можна розраховувати на те, що суспільству вистачить розважальних програм і лояльних телеграм-каналів. Люди змінилися, особливо молодь. Вони хочуть не тільки воювати, а й бути учасниками політичного життя.

"Це не була спроба повалення влади. Це — ознака здорової демократії. Якщо проблема вирішена — протест завершується. Якщо ні — буде продовження. Але не через деструктив, а через принцип", — вважає політолог.

Нагадаємо, Фокус розбивав що насправді стоїть за законом №12414, та чим може обернутися перезавантаження антикорупційної системи для України.

Також Фокус з'ясовував, хто зацікавлений у зміні повноважень антикорупційних органів і як це вплине на європейське майбутнє України.

Теги за темою
Володимир Зеленський Протест Закон НАБУ САП
Джерело матеріала
loader
loader