/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fb1486362312acd98056e91adb7fa66e2.jpg)
Жахливе пробудження: чому деяким людям буває так складно встати з ліжка вранці
У новому дослідженні швейцарські вчені нарешті з'ясували, як прокидається людський мозок. Це також пояснює, чому деякі люди так погано почуваються вранці й не можуть встати з ліжка.
Для деяких людей ранкове пробудження — особливі тортури. Будильник гуде, сонячне світло б'є у вікно і настав час вставати з ліжка, але зробити це не так вже й просто. Нове дослідження швейцарських учених пояснює, чому так складно прокинутися і встати, а дехто почувається при цьому огидно, пише IFLScience.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Стадії сну
Відомо, що сон циклічний:
- перша стадія — коли ви ще не спите, але відчуваєте, що провалюєтеся в сон;
- друга стадія — легкий сон, під час якого людину досить просто розбудити;
- третя стадія — глибокий сон, з якого прокинутися найскладніше.
Протягом усього періоду сну людина проходить усі ці стадії, причому частіше, ніж можна було б припустити. Протягом цього циклу наш мозок переживає неймовірні зміни: мозкові хвилі, що зазвичай являють собою стійкі альфа-ритми в стані спокою, переходять у тета-ритм — ритм, часто пов'язаний із формуванням пам'яті та навігацією. Цей ритм зазвичай переривається короткими сплесками нейронної активності, також відомими як "сонні веретена". Зрештою, у глибокому сні, наші мозкові хвилі сповільнюються настільки, що стають дельта-хвилями з частотою всього лише 0,5 Гц.
Усі ці тонкощі роботи мозку людини уві сні стали можливими завдяки електроенцефалографії. Однак досі невідомо, як саме ми прокидаємося після цього циклу.
Як прокидається мозок людини
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Current Biology, швейцарські вчені зосередилися на вивченні точного моменту переходу від сну до неспання, який досі не був вивчений.
За словами нейробіологині з Університету Колорадо в Боулдері Рейчел Роу, можна було б припустити, що пробудження — те ж саме, що й засинання, тільки навпаки. Однак насправді результати вказують на те, що це не так: пробудження — впорядкована хвиля активації, яка рухається від передньої до задньої частини мозку.
Такого висновку вчені дійшли, проаналізувавши понад 1000 пробуджень у 20 реципієнтів, кожен з яких носив на голові 256 датчиків. Зазначимо, що вчені фіксували як спонтанні пробудження, так і викликані будильником.
За словами провідної авторки дослідження з нідерландського інституту нейронауки Франчески Сікларрі, вони з колегами очікували побачити деяку випадковість, однак насправді зафіксували дивовижну послідовність пробудження.
Пробудження, як показує дослідження, починається в передній частині мозку — областях, пов'язаних із виконавчими функціями та прийняттям рішень. Далі неспання поширюється у зворотному напрямку по мозку, поки в кінцевому підсумку не досягне області в задній частині мозку, пов'язаної із зором. Вважається, що послідовність відображає те, як сигнали з підкіркових центрів збудження досягають кори головного мозку.
Учені також помітили, що мозок по-різному реагує на сигнали будильника залежно від того, на якій стадії перебуває.
Пробудження мозку в різні фази сну
Хвиля пробудження, описана вище, технічно правильна лише для пробудження з фази швидкого сну, пов'язаного з яскравими сновидіннями, коли активність мозку найближча до неспання. У цей момент кора головного мозку негайно реагує швидкою, подібною до неспання активністю.
Пробудження з фази повільного сну, навпаки, є більш поступовим процесом, і в ньому є додатковий етап: неспання починається повільно в центральному "вузлі" мозку. І тільки після цього запускається стандартний патерн "спереду назад". Учені помітили, що в цій фазі бістабільності (низка станів активності й тиші) збудливий стимул спочатку запускає повільну хвилю, а потім переходить до швидшої активності.
Чому люди почуваються погано після пробудження
Учені вважають, що існує закономірність у тому, наскільки бадьорими ми почуваємося залежно від того, як і коли ми прокидаємося.
Команда виявила новий аспект, у якому повільні хвилі можуть являти собою абсолютно різні та протилежні моделі поведінки. Деякі хвилі, як виявилося, діють як елементи пробудження — що більше таких хвиль перед пробудженням, то бадьорішою почувається вранці людина.
Тим часом пояснила вона, "інші повільні хвилі — чи то до пробудження, чи після — є причиною того, що ми іноді відчуваємо сонливість у перші хвилини неспання. Вчені визнають, що це лише перший крок у розумінні того, як прокидається наш мозок і чому ми почуваємося розбитими вранці. Подальші дослідження можуть допомогти їм прогнозувати сонливість у людей з апное уві сні або контролювати пов'язані зі сном напади.
Раніше Фокус писав про те, що вчені розкрили несподівану користь денного сну: в який час і скільки варто спати.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.
