/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F2278ed3e0dc51934a4d02e5b1c7272b7.jpg)
Стамбульські зустрічі: як Путін затягує час, поки Трампа поглинула внутрішня американська політика
За словами заступника міністра закордонних справ РФ Михайла Галузіна, Москва розраховує на четвертий раунд. Він додав, що Росія запропонувала створити три робочі групи, які працюватимуть онлайн. Очільник делегації РФ, помічник Путіна, Володимир Мединський також повідомив, що ці робочі групи опікуватимуться гуманітарними, військовими та політичними питаннями. Жодних офіційних коментарів на цю пропозицію з боку Києва не було. Натомість, за словами очільника української делегації, глави РНБО Рустема Умєрова, ми фокусувалися на трьох ключових напрямках: гуманітарному, політичному та на припиненні вогню.
Чи буде четверта зустріч у Стамбулі, на якій наполягають росіяни? Навіщо їм взагалі це треба, якщо в Кремлі повторюють про незмінність їхніх цілей у війні проти України? Та, до чого тут Трамп і санкції? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Як все починалося: Трамп більше тиснув на Україну
Після третьої зустрічі у Стамбулі, на якій, судячи з офіційних заяв представників Кремля, більше наполягала саме російська сторона, американські журналісти запитали у Рустема Умєрова, чи стане вона останньою, поки Росія не погодиться на особисту зустріч Путіна з президентом Зеленським. Очільник української делегації відповів, що вперше про таке чує, адже Київ постійно повторював, що ініціатива президента Трампа підтримується.
«У нас є прогрес на гуманітарному треку, та відсутність прогресу щодо припинення бойових дій чи вогню. Ми намагаємося працювати над пріоритетами. Наш пріоритет — це завжди люди, припинення вогню та зустріч лідерів. Це те, на чому ми сфокусовані на даний момент», — зазначив Рустем Умєров.
Під тиском Вашингтона та ключових європейських столиць, Київ погодився на перші переговори з росіянами, проте висунув власну контрпропозицію щодо особистої зустрічі Путіна та президента Зеленського, бажано разом із Дональдом Трампом. Президент США, коментуючи свій можливий візит до Туреччини, навіть підтверджував його, якщо б туди приїхав Путін, наголошуючи, що саме від цього все й залежить.
«Нічого не станеться, поки ми з Путіним не зустрінемося, гаразд? Я не вірю, що щось станеться, поки ми з ним не зустрінемося», — говорив у травні Дональд Трамп на борту літака Air Force One.
Проте, так нічого і не сталося. В травні Путін не приїхав до Туреччини, хоча Трамп був готовий, а президент Зеленський вже був в Анкарі. Згоди на безумовне припинення вогню хоча б на 30 днів Москва теж не дала, продовжуючи наполягати на повній капітуляції України. Список відповідних шизофренічних вимог, як-то відмова України від вступу до НАТО, чи виведення українських військ з Криму, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини, які росіяни повністю не контролюють, Кремль оформив у тристорінковий меморандум, привізши на другу зустріч у Стамбулі 2 червня.
Трампу зараз не до Путіна: яку мету переслідує Москва
Свій меморандум Україна теж передала росіянам. Обидва документи обговорюють і досі, а стамбульський формат, як про це ще в червні сказав український міністр закордонних справ Андрій Сибіга, «перетворився на зустрічі щодо обміну військовополоненими». За всі етапи останніх стамбульських домовленостей — 16 травня, 2 червня та 23 липня — вдалося повернути більш ніж 1000 наших людей. Зокрема, одразу після Стамбула-3, додому повернулися оборонці Маріуполя, які провели в неволі понад 3 роки, а також останній із захисників острова Зміїний.
Очільник російської делегації, помічник Путіна, Володимир Мединський також заявив, що є домовленість про ще один обмін щонайменше 1200 не лише військових, а й цивільних полонених з кожної сторони. На безумовне припинення вогню на 30 днів Москва вкотре не погодилася, не дивлячись на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, що Анкара має необхідну інфраструктуру для відповідного моніторингу.
Натомість, російська сторона продовжує наполягати на «гуманітарних паузах» по 24-48 годин, щоб забирати загиблих і поранених з поля бою. На це речник МЗС України Георгій Тихий відповів, що українське та російське командування координують такі речі між собою. Тобто, це вже існуючий практичний механізм, який і так працює на рівні фронтових командирів.
«Я вважаю, що ідіоти, тому що, в принципі, припинення вогню — для того, щоб не було вбитих», — відповів Володимир Зеленський ще 2 червня, одразу після Стамбула-2, на пропозицію росіян щодо «гуманітарних пауз».
Кремль постійно наголошує, що припинення вогню, як і зустрічі президента Зеленського та Путіна, не буде, поки Україна не погодиться виконати російський меморандум про капітуляцію. Зокрема, в п’ятницю, 25 липня, прессекретар очільника Кремля Пєсков вкотре заявив, що проєкти меморандумів РФ та України «діаметрально протилежні». Щоправда, за словами Георгія Тихого, атмосфера третьої зустрічі в Стамбулі дещо відрізнялася: було менше емоцій та ліричної складової — це була спокійна та конструктивна розмова.
У Києві та ключових європейських столицях, а ЄС вже запровадив 18-й жорсткий пакет санкцій проти Росії, знають, що Путін просто тягне час. А пропозицією щодо створення трьох робочих груп, яка прозвучала вперше, — хоче втягнути Україну у щось на кшталт Мінська-3, щоб США не запровадили нових санкцій.
Чи розуміють це у Вашингтоні? Схоже, що так. Ще в травні Трамп постійно давав Путіну «ще два тижні». А вже після Стамбула-2, Гаазького саміту НАТО та шостої телефонної розмови з очільником Кремля, президент США оголосив свій фінальний ультиматум — 50 днів. Адже постійні масовані російські удари по українським містам боляче били по рейтингу Трампа, який щораз обіцяв, проте так і не діяв щодо Росії з позиції сили. Цей дедлайн Трампа спливає на початку вересня. Якщо Путін і цього разу не пристане на умови Вашингтона, США можуть застосувати 100% тарифи до російського та експорту з тих країн, які найбільше торгують з Москвою.
У п’ятницю, 25 липня, Трамп навіть заявив, що може запровадити ці вторинні санкції проти Росії та її «друзів» і раніше, ніж через 50 днів. І Путіну є над чим задуматися. 25 липня Центробанк Росії вдруге знизив облікову ставку від 20% до 18%. Це, на думку Кремля, має знизити вартість кредитів та пожвавити інвестиції. Щоправда, західні експерти не змінили своїх прогнозів — у 2026 році Росія зіткнеться з дуже серйозними економічними проблемами. І про це не раз говорив сам Дональд Трамп. Зараз адміністрацію США захлинули події щодо справи Епштейна — засудженого за сексуальні злочини, який помер у тюремній камері. Проте, не виключено, що на тлі цього скандалу команда Трампа захоче відвернути увагу свого електорату й почне діяти щодо Росії, як і обіцяла, з позиції сили.

