Чи буде зустріч Зеленського та Путіна і коли Трамп рішуче вступить у перемовини

Є дві причини, через які Путін не погоджується на перемовини з Зеленським.

Цими днями ми чуємо багато заяв щодо можливості зустрічі президента України Володимира Зеленського та очільника Росії Володимира Путіна. Проте на сьогодні перспектив для такої зустрічі майже немає. У Туреччині вважають, що є принципова згода щодо зустрічі Зеленського і Путіна, але Анкара видає бажане за дійсне.

Чому зараз прикута увага до цієї теми? Тому що її прокачує Ердоган. Туреччина хоче організувати цю зустріч, бо такий крок серйозно б підвищив статус держави і самого Ердогана. Тема привертає увагу і виводить Ердогана на рівень геополітичного гравця. Україна також правильно спрацювала: винесла питання зустрічі Зеленського і Путіна на порядок денний, тому що чудово знає – Путін на це не піде. В таких умовах ми легко можемо говорити, що Путін боягуз і не готовий до домовленостей. Це вигідна для нас історія, треба лише правильно нею скористатися. Тему прокачали ми, турки за неї схопилися, декілька разів її підхоплював Трамп. У цьому контексті вже почали з'являтися навіть версії про договірняк, але я в це не вірю. Бо договірняк передбачає для України дуже погані речі, а Зеленський на це не зможе піти.

Загалом зустріч Зеленського та Путіна наразі малоймовірна з двох причин.

Перша – Путіну немає сенсу погоджуватися на зустріч, яка йому нічого не дасть. Очільник Кремля може погодитися зустрітися лише за умови підписання документу, який він зможе реально продати своєму електорату як "перемогу". Тобто сказати росіянам, що, мовляв, все було недаремно, ми – виграли, а Україна програла. Але очевидно, що такого документу підписано не буде.

Друга – Росія продовжує качати тему, пов'язану с так званою нелегітимністю Зеленського. Якщо тема зустрічі стане реальною, Кремлю треба буде відповісти на питання: чому розповідалася дурня про те, що Зеленський "нелегітимний", а тепер росіяни погодилися з ним на перемовини.

У такій ситуації Путін використовуватиме час, щоб спробувати наступати на Україну і отримати "бонуси" на полі бою, а потім намагатися їх використати за столом перемовин і про щось домовлятися.

Невелика ймовірність зустрічі Зеленського і Путіна все-таки існує. Втім, це може бути не двосторонній, а тристоронній формат, за участі турків або Трампа. Такі перемовини стануть можливими лише тоді, коли буде досягнутий певний компроміс, який влаштує обидві сторони. Україна згодна на деякі компроміси, але має свої червоні лінії, які публічно озвучені, тоді як позиція Росії абсолютно недоговороздатна.

Днями пролунала і заява Трампа про те, що зустріч Зеленського та Путіна повинна відбутися. Але у ній немає жодної конкретики. Для Трампа така зустріч стане можливою, коли буде конкретний результат, під яким передбачається припинення активної фази бойових дій, припинення вбивств. Але Путін наразі навряд чи готовий до такої зустрічі, тому питання її проведення відпадає.

Хоча Трамп, коли його будуть питати, знову скаже, що ця зустріч можлива. Так само він відповідає на питання і стосовно можливої зустрічі з Сі Цзіньпіном. Трамп не мислить віддаленими категоріями, а йому доповідають, що жодних зрушень, які дозволили б провести зустрічі, наразі немає. Краще робити висновки із заяви держсекретаря Рубіо про те, що Трамп втомлюється, а не з припущень американського президента щодо можливостей зустрічей або перемовин.

Сполучені Штати не хочуть включатися у перемовини, коли немає результату. Вони не бачать результату і роблять заяви загального плану. Але коли він з'явиться, американці братимуть участь у перемовинах по повній програмі. Трамп буде перший, хто включиться. Тоді він буде готовий стати як учасником, так і модератором процесу.

Зараз нам треба слідкувати за ситуацією, чекати і спостерігати за тим, як розгортатимуться події. Першу свою проблему Трамп уже розв'язав, коли була укладена торговельна угода з Євросоюзом. Тепер у нього залишився Китай. За результатами зустрічі в Китаї буде зрозуміло, до чого все це призведе.

Ігор Рейтерович, політолог, політичний консультант, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, спеціально для Главреда