Трамп угрожает Китаю, возможная отставка главы Пентагона, политический кризис в Литве: новости дня

Сполучені Штати пригрозили митами Китаю і Індії через купівлю російських енергоресурсів.

Туск бачить "багато ознак" припинення війни в Україні, але закликає посилювати оборону.

В Італії обурилися російському списку "русофобів", у Швейцарії влаштували демарш російській підсанкційній посадовиці Матвієнко.

Все важливе і цікаве за середу, 30 липня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Трамп погрожує Китаю.

У Кремлі відповіли на ультиматум президента США Дональда Трампа про те, що проти Росії через 10 днів почнуть вводити мита та інші заходи, якщо Москва не продемонструє прогресу в припиненні війни в Україні.

Речник очільника Кремля Дмитрій Пєсков, зокрема, заявив, що Росія вже "досить давно живе під величезною кількістю санкцій", а економіка країни "працює в умовах значних обмежень".

"Тому, звичайно, ми вже виробили певний імунітет у цьому питанні і продовжуємо відстежувати всі заяви президента Трампа та інших міжнародних представників з цього приводу", – сказав Пєсков.

А чи виробили певний "імунітет" до санкцій торгові партнери Росії?.

Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив китайських посадовців, що продовження закупівель російської нафти, на яку накладено санкції, призведе до введення високих мит.

"Я думаю, що всі, хто купує російську нафту, що підпадає під санкції, повинні бути готові до цього", – наголосив він.

За словами Бессента, китайські посадовці відповіли, що їхня країна є суверенною державою з енергетичними потребами, і закупівля нафти буде базуватися на внутрішній політиці країни.

"Китайці вкрай серйозно ставляться до свого суверенітету.

Ми не маємо наміру зазіхати на нього – тож вони воліють сплачувати 100% мито", – зазначив американський міністр.

Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження 25-відсоткових мит проти Індії з 1 серпня.

Він згадав, що Індія є одним з найбільших покупців російських енергоносіїв, а також купує у РФ велику кількість озброєння, "в той час, коли всі хочуть, щоб Росія припинила вбивати в Україні".

"Тому Індія буде сплачувати мито в розмірі 25%, а також штраф за вищезазначене, починаючи з 1 серпня", – наголосив президент США.

Щодо оборони Європи.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що бачить "багато ознак" того, що розв’язана РФ війна проти України може припинитись, принаймні тимчасово.

"Польща повинна бути готова до оборони, незалежно від подій на російсько-українському фронті.

Ми не можемо втратити ні години, ні дня в цій гонці за сучасну армію", – підкреслив прем'єр-міністр.

18 країн-членів Європейського Союзу подали заявки на залучення щонайменше 127 млрд євро в межах оборонного інструменту SAFE.

А в Естонії впевнені, що скорочення військової присутності США в Європі не торкнеться Балтії.

Реакція на список "русофобів".

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні викликав посла Росії, щоб офіційно висловити протест через внесення президента Серджо Маттарелли та інших представників державних інституцій до так званого списку "русофобів".

Італійська прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні заявила, що цей список – це "не більше ніж чергова пропагандистська операція, спрямована на відволікання уваги від серйозної відповідальності Москви, про яку міжнародна спільнота добре поінформована".

Мелоні висловила солідарність президенту Маттареллі, міністрам Антоніо Таяні та Гвідо Крозетто, а також усім, "хто став жертвою цієї неприйнятної провокації".

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що не вважає себе "русофобом" і навіть вважає це визначення серйозною образою.

Крім того, міністр оборони обурився внесенням до цього списку італійського президента Серджо Маттарелли, "якого завжди і всі вважали мудрою, і неупередженою людиною".

Глава МЗС Чехії відреагував на включення у список "русофобів".

Також до списку "русофобів" внесли і чеського міністра закордонних справ Яна Ліпавського.

Ліпавського внесли до списку "русофобів" за заяви про те, що Владімір Путін є диктатором та не визнає українців як народ, а також за заклик визнати Росію найсерйознішою прямою загрозою для євроатлантичного регіону.

Чеський міністр на це відповів, що не використовує мову ненависті щодо Росії чи росіян.

Демарш для Матвієнко.

У Женеві (Швейцарія) десятки учасників всесвітньої конференції спікерів парламентів залишили залу під час виступу спікерки Ради Федерації РФ Валентини Матвієнко.

За даними Bloomberg, Матвієнко, яка перебуває під санкціями ЄС, змогла потрапити на конференцію у швейцарському місті Женева після дозволу на проліт літака з нею від Італії та Франції.

У Міністерстві закордонних справ Швейцарії на запит Bloomberg нагадали, що можуть робити виключення із заборони на вʼїзд, "зокрема для польотів, що здійснюються з гуманітарною, медичною або дипломатичною метою".

Молдова очікує втручання РФ у вибори.

У середу президентка Молдови Мая Санду заявила, що Росія готує безпрецедентне втручання в парламентські вибори.

Речник Кремля Дмитрій Пєсков очікувано це заперечив і звинуватив Кишинів у тому, що "виборчі права багатьох молдован придушуються, порушуються".

Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що його країна готова надати Молдові технічну допомогу для протидії гібридному російському впливу під час парламентських виборів.

Тим часом у Молдові заявили про блокування додатка, де транслюють заборонені російські канали.

Політична криза у Литві.

У Литві демократичний союз "В імʼя Литви" погрожує вийти з коаліції, якщо премʼєр не піде у відставку.

В країні розгорілась низка скандалів навколо прем’єр-міністра Гінтаутаса Палуцкаса, коли журналісти розкрили його підозрілі ділові звʼязки.

За їхню перевірку уже взялись литовські правоохоронці.

На тлі цих скандалів у Литві падає рейтинг довіри до прем’єр-міністра і очолюваного ним уряду.

За даними ЗМІ, у литовській владі вже почали обговорювати кандидатури на заміну Палуцкасу.

США і Ізраїль критикують Британію.

У США розкритикували рішення Британії у майбутньому визнати Палестинську державу.

Ізраїльський прем’єр Біньямін Нетаньягу назвав готовність Лондона визнати Палестину як державу "винагородженням тероризму" та заявив, що так Британія створює загрозу для самої себе.

У відповідь на це міністерка транспорту Великої Британії Гайді Александер зазначила, що "це не винагорода для ХАМАС".

"ХАМАС – це підла терористична організація, яка вчинила жахливі злочини.

Мова йде про палестинський народ.

Мова йде про тих дітей, яких ми бачимо в Газі, які помирають від голоду", – підкреслила Александер.

Міністр закордонних справ Сполученого Королівства Девід Леммі сподівається, що крок до визнання Палестини покращить ситуацію в Газі.

Низка країн Європи також виступили із закликом підтримати визнання Палестинської держави.

Німецькі ЗМІ повідомляють, що Німеччина, Італія та ще кілька країн ЄС – проти жорстких кроків щодо Ізраїлю.

А Axios пише, що посланець президента США Стів Віткофф уперше за три місяці їде в Ізраїль – говорити про Газу.

Решта новин.

За даними NBC News, глава Пентагону Піт Гегсет обговорював можливу відставку, щоб піти у губернатори.

В Британії масштабний збій порушив роботу аеропортів.

Віцепрем'єра з євроатлантичної інтеграції України наділили додатковими повноваженнями.

У Грузії затримали члена політради опозиційної партії Саакашвілі.

Ексдепутата Німеччини засудили за підкуп з боку Азербайджану в ПАРЄ.

В Румунії вчителі вийшли на протест з вимогою відставки міністра освіти.