Його переклади фільмів слухали на касетах: де зараз уродженець Кропивницького Дмитро "Гоблін" Пучков

Дмитро Пучков — відомий російський перекладач-самоук, у тому числі голлівудських фільмів та серіалів, а також розробник комп'ютерних ігор. У минулому він служив у поліції, де отримав прізвисько "Гоблін". Пучков має українське походження, але зрадив батьківщину і став поширювати російську пропаганду, як і Вадим Козаченко. Сьогодні, 2 серпня, запроданцю виповнюється 64 роки.

"Телеграф" розкаже більше про діяльність Пучкова, як він став відомим і чим займається зараз.

Що відомо про Дмитра Пучкова

Пучков народився у 1961 році в Кіровограді (зараз — Кропивницький) в сім'ї військового і вчителя. Він має німецьке коріння з боку батька та українське — з боку матері. Сім'я часто змінювала місце проживання через те, що батько був військовим.

Так родина певний час жила в Україні, а згодом переїхала до Ленінграду. Дмитро розповідав, що вважав себе українцем. Під час навчання у школі він підпрацьовував слюсарем на Ленінградському заводі паперових машин.

Невдовзі родина Пучкова знову переїхала, цього разу — до Німеччини, де Дмитро завершував десятий клас. Пізніше намагався вступити до Ленінградського електротехнічного інституту зв'язку, але не склав іспити. Згодом Пучков закінчив автошколу та працював водієм ГАЗ-51 на молокозаводі, хлібозаводі та у дитячому садку.

У 1980—1982 роках Пучков проходив службу у військово-транспортній авіації на Ведмежих озерах. Він був водієм повітряного танкера на базі ЗІЛ-131. Під час служби в армії отримав звання сержанта. Демобілізувавшись, Дмитро працював автослюсарем, водієм самоскида IFA та водив великовантажні тягачі.

До 90-х років Пучков встиг спробувати себе у різних професіях: таксиста, шліфувальника, кінолога, токаря, коваля, слюсаря, сантехніка, електрика, бібліотекаря та інженера-гідрогеолога. У 1992 році Дмитро влаштувався в міліцію Санкт-Петербурга. Там він змінював посади кінолога, вартового у в'язниці та старшого оперуповноваженого карного розшуку.

Під час служби в міліції Пучков отримав прізвисько "Гоблін", цю назву він підгледів із газетної статті, де про міліціонерів писали "Гобліни в міліцейських шинелях". У 1998 році він подав у відставку з посади старшого детектива. Тоді чоловік мав звання старшого лейтенанта.

У 1999 році Дмитро розпочав вести власний блог-сайт "Тупичек Гоблина", де писав замітки про комп'ютерні ігри. Паралельно він публікувався в ігрових виданнях. Пучков прославився завдяки російськомовним перекладам фільмів "Володар перснів", "Охоронець", "Щось", "Термінатор", "Великий куш", "Клан Сопрано" і мультфільму "Шрек".

Також чоловік перекладав відеоігри "Санітари підземелля", "Горький 18: Чоловіча робота", "Серйозний Сем: Друге пришестя", "Дюк Нукем: Манхеттенський проект", "Хулігани". Паралельно Дмитро запустив YouTube-канал під назвою "Гоблін", де займався оглядом фільмів та ігор.

Позиція щодо України

Ще з 2014 року стало зрозуміло, що Пучков продався Росії. Він називав Революцію Гідності "державним переворотом", після якого Україна нібито стала "фашистською тоталітарною державою".

У 2022 році зрадник підтримав повномасштабну війну проти України. За це проти нього запровадили санкції Євросоюз, Швейцарія та згодом Україна. Він також збирав кошти для підтримки частин Донецької та Луганської області, окупованих Росією.

Пучков заявляв, що президент України Володимир Зеленський потрібен тільки для підписання акту капітуляції. У 2025 році Вінницький міський суд заочно засудив "Гобліна" до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Причиною є заклики до зміни державного кордону України, розпалювання національної ворожнечі та виправдовування війни проти України.

Інститут масової інформації підтвердив, що йдеться про Пучкова. Суд визнав винним його за статтею щодо посягання на територіальну цілісність України та пропаганду війни. Зараз запроданець продовжує поширювати кремлівські наративи у своїх соцмережах. Він живе у Росії.

Раніше "Телеграф" розповідав про заступницю голови Держдуми Ірину Ярову. Виявилось, що зрадниця родом із України.