/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fad0bcb40c45c3cf6758dced0eedb3249.jpg)
Що буде з цінами на пальне в Україні та чи зникне з АЗС "бодяга"? Розбираємо ключові проблеми
Якість бензину на заправках дивує фахівців. З чим це пов'язано
Станом на кінець липня в Україні нараховувалося 5083 ліцензії на діяльність автозаправних станцій. Такі дані нещодавно оприлюднив голова податкового комітету Данило Гетманцев. І зазначив позитивну тенденцію – кількість ліцензій АЗС після відчутного тогорічного скорочення в Україні за останні місяці дещо зросла. Збільшилися, за його словами, і обсяги сплачених власниками АЗС податків усіх типів.
Але от про що голова комітету забув згадати, так це про те, що мінімум 400 заправок в Україні досі працюють з ознаками порушення законодавства: ховають від держави прибутки або продають так звану "бодягу". І щотижня правоохоронні органи виявляють нелегальні АЗС та нафтобази, вилучають контрафактне пальне та відкривають кримінальні провадження.
Все це відбувається на фоні суттєвого коливання цін на бензин та дизель, які лише останні кілька тижнів перестали стрімко зростати.
"Телеграф" досліджував, якою сьогодні є ситуація на ринку пального, зокрема, від чого залежить його вартість на українських АЗС, вивчав, чим обумовлені певні позитивні зрушення зі сплатою податків та якістю пального в мережах, а також цікавився, які проблеми досі залишаються невирішеними.
Ціни заспокоїлися
Спершу гарні новини – після суттєвого стрибка вартості пального (по деяких позиціях – понад 5 грн на літр), який спостерігався в Україні протягом червня-липня, ціни наразі заспокоїлися і суттєвого подорожчання до кінця року не очікується. Про це заявляють як офіційні джерела, так і експерти ринку.
Зокрема, заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук днями розповів, що основними факторами подорожчання пального стали ситуація на Близькому Сході та деяке послаблення гривні проти євро. Але, за його словами, зараз ситуація вирівнялася.
"Надалі ми не очікуємо суттєвих змін у цінах на пальне. За результатами року ми очікуємо, що зростання цін на пальне буде менше 10%", — наголосив чиновник, слова якого публікує УП.
Погоджується з ним і керівник "Групи А-95" Сергій Куюн.
"Найближчим часом ми не очікуємо змін роздрібних цін через поновлення зростання цін на нафту і нафтопродукти у світі, а також через зростання курсу євро, в якому обчислюються акцизи на пальне", — зауважив він раніше в коментарі "Телеграфу".
А от засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін звернув увагу, що ще одним фактором останнього подорожчання стало тимчасове значне обміління Дунаю. У зв’язку з цим великі трейдери, котрі везли в Україну пальне з Європи, вирішили почекати з постачанням його в Україну.
"По-перше, ситуативний дефіцит виник через сухий Дунай. Через зниження рівня води у цій водній артерії кораблі, які можуть везти по 5—6 тисяч тонн, вимушені везти 1—1,5 тисячі тонн. Можна спорядити пачку бензовозів, аби вони їхали до Румунії у Констанцу чи в Угорщину за паливом, але в цьому немає сенсу, оскільки не мине й місяця, як Дунай наповниться, та човни попливуть повними, а налаштування логістики вимагає 2—3 тижні часу. Та й автомобільна логістика буде більш дорогою, ніж річкова. Виходячи з цього, трейдери не поспішають. Через це вартість бензину та дизелю в Україні зросла на 3 гривні, а газу – на 1,5 гривні вище за ринкові ціни з першого по третій тиждень липня", — розповів УНІАН експерт.
Він також додав, що ще одним фактором подорожчання міг стати викуп палива державною "Укрнафтою" в окремих приватних трейдерів, що також вплинуло на ціни. Та наразі, за його словами, ситуація вирівнялася і на деяких заправках можна помітити навіть "відкат" ціни на 20—30 копійок щодня.
"Ринок поступово почав наповнюватися. Але загалом до осені нічого радикально не зміниться. Наразі немає жодних факторів, які б давали підстави говорити про суттєві зміни", — вважає експерт.
Фактор страху: якість бензину в великих мережах АЗС дивує спеціалістів
Іншою позитивною тенденцією, яку останнім часом спостерігають експерти, є якість пального з колонок великих мережевих АЗС. Звертаємо увагу, саме мережевих заправок, а не на так званих "бочок", де про якість бензину говорити не доводиться.
За даними фахівців Інституту споживчих експертиз, які у липні 2025 року провели масштабне дослідження 95-го бензину на заправках 15 великих всеукраїнських та регіональних гравців ринку, практично увесь відібраний бензин виявився відмінної або пристойної якості. Хоча дослідження було присвячено замірам вмісту біоетанолу в бензині (нагадаємо, як писав "Телеграф", регламент про обов’язкове його додавання набув чинності з 1 травня), але паралельно вимірювалися й інші показники – вміст сірки, бензолу тощо.
Інститут традиційно поділив результати дослідження на три категорії – "зелену" (найвища якість), "синю" – (в межах норми, але близько до контрольних показників) і "червону" (показники виходять за норму). І виявилося, що у "червону" зону не потрапив жоден із відібраних зразків. Можливе пояснення – боязнь штрафів, введених за порушення регламенту.
"Неймовірно, але факт – у "червоній" зоні порушників цього разу порожньо! Такого в історії інституту експерти не пам’ятають за весь 25-річний період досліджень. Експерти кажуть, що введення "драконівських" штрафів настільки налякало власників мереж, які раніше не соромились продавати страшну бодягу, що вони тимчасово "затаїлись". Але ключове слово тут — "тимчасово". Тим паче, що буквально нещодавно Верховна Рада прийняла закон про скасування штрафів за недотримання нормативів щодо спирту в бензині", — коментують ситуацію фахівці Інституту.
З дизелем справа гірша
Що стосується солярки, то фахівці Інституту споживчих експертиз останній раз перевіряли її у квітні 2025 року. І ситуація була не так щоби дуже райдужною: частина перевірених зразків показала суттєве перевищення вмісту сірки.
Найгірші показники виявилися у "БРСМ-Нафта" (перевищення вмісту сірки у 10 разів), мережі АЗС 24/7 (у 3 з половиною рази) та на заправках під брендом "ЄВРО 5" (Запоріжжя) — взагалі у 34,5(!) рази.
"При таких значеннях проблеми з паливною системою та двигуном практично гарантовані. Крім того, у всіх зразках цієї групи виявилися порушення і з температурою спалаху. "БРСМ-Нафта" показала 47 градусів при нормативі не нижче 55, "ЄВРО 5" — взагалі 30, а 24/7 — 44. У випадку ДТП таке пальне може спалахнути, з усіма наслідками, що з цього випливають, для власників", — зазначають експерти.
Фальшиві заправки виявляють щотижня
Якщо з великими мережами все не так погано, то ситуація з продажем так званої "бодяги" (суміш, схожа на бензин чи дизель, яка за складом має мало спільного з сертифікованим пальним), яка продається в основному на АЗС-одинаках або в невеликих мережах, продовжує бути критичною. Щотижня, а то й частіше з’являються повідомлення від правоохоронних органів про викриття АЗС (часом цілих мереж заправок) та підпільних нафтобаз, які зберігають та продають фальсифіковане пальне.
Один з останніх випадків трапився наприкінці липня у Білоцерківському районі на Київщині: БЕБ разом з Нацполіцією виявили нелегальну нафтобазу та мережу АЗС, з яких вилучили майже 150 тонн фальсифікованого пального.
"У результаті санкціонованих обшуків на АЗС та нафтопереробному заводі детективи БЕБ вилучили понад 57 тис. літрів бензину, майже 85 тис. літрів дизельного пального, 4,5 тис. літрів скрапленого газу. Також вилучено 29 резервуарів для зберігання пального, газорозподільну колонку, 6 паливо-розподільних колонок, помпове обладнання та вантажні автомобілі з автоцистернами, за допомогою яких транспортували пальне", — йдеться у повідомленні БЕБ.
Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції, співробітники якого також працювали над цією справою, уточнюють, що всього було проведено 20 обшуків на території Київської, Черкаської областей та у місті Києві за місцями розташування АЗС, нафтопереробного заводу, а також за місцем проживання фігурантів. "При цьому "улов" правоохоронців, окрім вилученого пального, склали ще 18 млн грн у доларовому еквіваленті та "чорна" бухгалтерія "бодяжників".
Окрім того, з даних поліції випливає, що нафтобаза, де зберігалося фальсифіковане пальне, вже не вперше фігурує у розслідуваннях: рік тому за цією ж адресою здійснювало господарську діяльність інше підприємство, яке мало офіційні дозволи на торгівлю й виробництво пального. Проте у травні 2024 року за рішенням суду експлуатацію комплексу будівель нафтобази було заборонено.
За даними Бюро економічної безпеки, за січень-травень 2025 року тільки цією службою було вилучено понад 475 тонн бензину, 519,8 тонни дизелю, демонтовано 45 резервуарів та автозаправних колонок. Загальна вартість вилученого контрафактного пального склала 650 млн грн.
А літні місяці принесли додатковий "улов". Окрім вже згаданого білоцерківського підпільного комплексу, 10 липня співробітники БЕБ накрили нафтобазу в Києві, де вилучили 280 тонн "бодяжного" пального, яке продавалося через мережу київських автозаправок. За день до цього було ліквідовано підпільну АЗС у Бучанському районі на Київщині. 25 червня знайшли "чорну" АЗС на Буковині. 19 червня – на Одещині. І цей список можна продовжувати й продовжувати.
Якщо резони ділків, котрі торгують "чорним" бензином, не надто дивують (адже надприбутки там просто шалені), то власників, котрі ллють у баки своїх авто "бодягу", зрозуміти важко. Адже експерти в один голос говорять, що ту рідину, котра продається по 30-40 гривень за літр під виглядом бензину чи дизелю, так назвати можна лише номінально. І що використання такого пального у кілька разів скорочує життя двигуна автомобіля.
Загалом, за даними Нафтогазової асоціації України (НАУ), в країні наразі фіксується близько 400 нелегальних АЗС, на яких можуть продавати фальсифікат. До речі (і це напевно буде цікаво автовласникам), існує окремий проєкт НАУ — інтерактивна карта об'єктів роздрібної торгівлі пальним, які мають ознаки порушення законодавства.
На цій карті зафіксовано 428 місць роздрібної торгівлі, що працюють з ознаками порушення (у тому числі – продають фальсифіковане пальне), хоча у реальності їх, звичайно ж, більше.
Щодо виробників неякісного пального – то вони, в принципі, давно відомі. Це переважно залишки міні-НПЗ, які лишилися функціонувати в Україні. До війни їх, за даними народного депутата Ярослава Желєзняка, було 22, і лише половина з них мала ліцензію. Наразі ж, як розповів у недавньому інтерв’ю Дмитро Льоушкін, лишилося всього чотири. Саме з них переважно некондиційне пальне і постачається на немережеві заправки.
"На усіх немережевих заправках з ймовірністю 85% ви зустрінете "бодягу". "Бодягою" ми називаємо паливо, яке вироблено на міні-НПЗ з додаванням 30—40% спирту, аби здешевити виробництво. Паливо там наразі коштує 30-40 гривень за літр. При тому, що пальне хорошої якості коштує близько 52 гривні за літр. <…> В Україні залишилося 4 великих міні-НПЗ, які за кеш продають паливо та знаходяться на Харківщині, Полтавщині та на Дніпропетровщині. Всі це знають. Ні для кого це не є секретом. Їх періодично знаходять та викривають. Але все це як працювало, так і працює. 15% чи 25% ринку у "тіні" — ніхто це не вирахує", — говорить експерт.
До речі, ще два роки тому контрафакт вироблявся не лише на міні-НПЗ, а і на великих переробних заводах. Так, одним із головних постачальників фальсифікату тривалий час був "Павлоградський нафтопереробний завод". Згадки про це можна знайти, ще починаючи з 2016 року. Йдеться про дві окремі юрособи: Державне підприємство "Павлоградський хімічний завод" та ТОВ "Павлоградський нафтопереробний завод", яке за документами орендувало в ДП начебто всього 19 кв. м площі. Та насправді використовувало значні потужності держпідприємства для виробництва контрафакту.
Попри відкриті кримінальні справи, схоже, що ТОВ "Павлоградський нафтопереробний завод" вдавалося успішно відбиватися від претензій правоохоронців, продовжуючи постачати фальсифікат. У всякому разі у матеріалах ЄДРСР є дані, що ця фірма (належить Денису Чмихалову, а раніше — Станіславу Смирнову і Євгенії Шиман, дочці колишнього директора ДП "Павлоградський хімічний завод") протягом січня 2022 року – березня 2023-го успішно співпрацювала щодо постачання такого пального з двома десятками мереж АЗС, серед яких такі відомі марки, як "Мотто", "Бізнес Оіл", "Прайм" та інші. Всі вони фігурували у кримінальному провадженні як учасники контрафактної схеми.
Між іншим, цілком ймовірно, що викрита співробітниками БЕБ незаконна нафтобаза та мережа АЗС у Білоцерківському районі входили раніше у ланцюжок постачання з "Павлоградського НПЗ" (у матеріалах справи фігурують постачання фальсифікату за адресою по Сквирському шосе в Білій Церкві), а після посилення уваги правоохоронців – просто переорієнтувалися на нових постачальників.
Податкова чудасія, або Чарівний пендель
Після засилля контрафакту (читай – неякісного пального) другою суттєвою проблемою діяльності АЗС на рівні держави вважається податкова дисципліна. І тут останнім часом ситуація змінилася на краще.
Якщо раніше значна частина заправок бідкалася, що вона збиткова, чи на грані збитковості, то в останні місяці намітилася явна тенденція до покращення – багато АЗС, особливо мережевих, "несподівано" стали прибутковими. За даними Данила Гетманцева, за перші шість місяців 2025 року 48 мереж автозаправних станцій сплатили до бюджету 6,6 млрд грн податків — на 1,4 млрд грн, або +26,9% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. І це на фоні зменшення на 7% загального обсягу реалізації.
При цьому розмір сплати податків з кожного літру роздробу, за даними Нафтогазової асоціації України, на деяких АЗС сягнув 4 і навіть понад 5 гривень, а в середньому склав понад 2, ближче до 3 грн. Хоча, звичайно, лишаються й деякі суб’єкти які досі платять менше 1 гривні з літра.
Найкраще загальну тенденцію відображають цифри сплачених податків десяткою лідерів — мережами ОККО, WOG, "БРСМ-Нафта", UPG, "Авантаж 7", AMIC, KLO, "Укрнафта", VST та "Паралель", які наводить у своїй аналітичній статті для "Дзеркала тижня" Сергій Куюн.
За його словами, "податкове диво" пояснюється просто — авансовий платіж з податку на прибуток. У жовтні минулого року Верховна Рада внесла зміни у Податковий кодекс, відповідно до яких всі АЗС зобов’язані до 20 числа поточного місяця перераховувати в бюджет авансовий внесок з податку на прибуток за кожне місце роздрібної торгівлі пальним у розмірі 60 тис. грн (якщо торгують всім асортиментом пального), 30 тис. грн (якщо тільки скрапленим газом) і 45 тис. грн (якщо обсяги реалізованого за минулий місяць газу дорівнюють або перевищують 50%). При цьому, якщо ці суми за результатами місяця зрештою вийдуть нижчими від нарахованого податку, підприємству доведеться доплатити різницю, але якщо вищими – кошти йому не повертаються.
"Результат — 51 тис. грн податку на прибуток з АЗС у I кв. 2025 р. проти 21 тис. грн рік тому", — пише Куюн.
Інша історія – заробітна плата, вірніше, податки з неї, ПДФО та ЄСВ. Тут також явно намітилися позитивні зрушення. За перший квартал 45 найбільших мереж АЗС показали середній рівень зарплат понад 20 тисяч гривень, тоді як рік тому — усього 12,5 тис. грн.
Зрозуміло, що лишаються компанії, які намагаються переконати, що їх співробітники живуть на мінімалку (наприклад мережа "Паралель", яка платить людям усього 8,6 тис. грн), але загалом таких стає все менше.
Куюн зазначає, що значна частина мереж вирішила "відбілитися" у питаннях зарплати "добровільно", після того як дані про рівень ЗП почали потрапляти у публічний простір. Вплинув на показники зарплат, зокрема, і обов’язок тримати планку для заброньованих працівників на мінімальному рівні 20 тисяч.
З цікавих зарплатних "аномалій":
- Львівська Solara, яка минулого року платила працівникам усього 6121 грн, несподівано підняла ЗП до рівня 20 тис. грн.
- Досить "козирна" KLO хоч і підняла ЗП майже вдвоє, досі хоче переконати, що її працівники отримують всього 15 тис. грн на місяць.
- Так само і VST вважає, що податкова повірить у її зарплати людям на рівні 15 тисяч.
Перерозподіл ринку
Ще однією цікавою особливістю поточного стану ринку роздрібної торгівлі пальним є продовження тенденцій щодо концентрації основними гравцями часток ринку, зокрема як внаслідок поглинання менших конкурентів, так і шляхом придбання АЗС, котрі раніше належали групі "Приват" Коломойського та Боголюбова. Наразі частка перших десяти гравців, за даними Групи А95, становить 67%, у той час як два роки тому становила 63%.
Нагадаємо, група "Приват" раніше розпоряджалася понад 1,5 тис. АЗС під різними брендами — UKRNAFTA, ANP, "Авіас плюс", "Авіас", ЗНП, "Мавекс" тощо. Після націоналізації у 2022 році "Укрнафти" та "Укртатнафти", арешту Коломойського та втечі Боголюбова мережі "Привату" посипалися – ще б пак, адже вони спиралися на схему, основою якої була дешева державна сировина.
"Укрнафта" вже в новому статусі забрала під себе значну частину (понад півтисячі) "своїх" заправок, але на цьому не зупинилася та восени минулого року отримала контроль над мережами Glusco та Shell і наразі посідає перше місце за кількістю заправок — 545 (хоча і не за часткою ринку).
Наразі, даними видання Forbes, яке посилається на дані "Групи А95", за часткою ринку перші 10 компаній розташувалися наступним чином (в дужках – місце в рейтингу два роки тому):
1. (1)ОККО — 18,8%
2. (2) WOG – 14%
3.(6) "Укрнафта" – 12,2%
4. (3) "БРСМ-Нафта" – 7%
5. (5) UPG – 5,1%
6. (8) AMIC – 3,1%
7. (7) "Авантаж" 7 – 2,8%
8. (9) KLO – 2%
9. (-) "Паралель" – 1,1%
10. (-) VST – 0,8%
Але процеси переформатування ринку ще продовжуються, отже найближчим часом у даному рейтингу ймовірні певні зміни. Так, голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко у недавньому інтерв’ю журналу "Нафторинок" повідомив, що драйвером процесу виступає компанія UPG, яка подала до АМКУ низку прохань про отримання дозволів на концентрацію.
"Минулого тижня ми погодили 34 заяви щодо UPG, наразі у Комітеті на розгляді ще 47 заяв, і далі ще 46. Йдеться про АЗС, які належать до групи "Приват", що розташовані у південно-східному, східному та центральному регіонах, зокрема у Києві та Київській області. Стратегія UPG полягає у поетапному набутті активів: спочатку — оренда, далі — придбання у власність. За нашими підрахунками, йдеться про понад 550 об’єктів. Але для переходу до власності компанія має знову звернутися до АМКУ та отримати ще один дозвіл на концентрацію", — розповів чиновник.
Діють у цьому напрямку, за його словами, й інші гравці ринку.
"ОККО також активно працює в цьому напрямі. АМКУ вже погодив 38 їхніх заяв щодо набуття контролю над КЛО, ще по 18 заявам триває розгляд справ про концентрацію", — зауважив Кириленко.
Експерти зазначають, що для споживача концентрація, якщо вона відбувається у конкурентному середовищі за участі багатьох гравців, скоріше за все, навіть матиме свої плюси: великі мережі АЗС зазвичай більше уваги приділяють якості свого пального і наданню супутніх послуг, мають змогу впроваджувати програми лояльності тощо. З іншого боку, це зменшуватиме конкурентність ринку, що зрештою може вплинути на ціни, якість і доступність послуг.
Як бачимо, загалом тенденції на ринку пального в Україні досить цікаві. Ціни більш-менш стабілізувалися. Відновлюється кількість заправок (наразі – близько 6 тис., до війни було 7,5 тис.), покращується (у великих мережах з іменем) якість пального, у всякому разі 95-го бензину. Правда, ситуація з ДТ досі тривожна, як бачимо навіть у таких іменитих гравців, як БРСМ.
Лишається вічна проблема контрафакту, особливо в невеликих мережах та станціях "третього ешелону", тобто дрібних ноунейм заправках. Потребує подальшого посилення і податкова дисципліна – експерти НАУ вважають, що потенціал додаткового отримання податків може складати на рівні кількох мільярдів гривень на рік (за 2024 рік, наприклад, сума недоотриманих податків коливається на рівні 8 млрд грн).
Трохи насторожує відтермінування штрафів за вміст біоетанолу – Верховна Рада відклала їх впровадження до 1 січня 2026 року, розраховуючи, що АЗС добровільно будуть дотримуватись закону. Також не всі експерти вважають правильним задекларовану урядом зупинку перевірок бізнесу в контексті роботи АЗС. Це надто чутлива сфера, в якій послаблення контролю може відбитися на якості пального.
"Телеграф" має намір і далі спостерігати за основними паливними трендами та інформувати про них своїх читачів. Не перемикайтеся.

