Китай жорстко відповів на вимогу США припинити закупівлі нафти в Росії

Пекін категорично відкинув вимогу Вашингтонащодо скорочення енергетичної співпраці з Іраном і Росією, заявивши, що діятиме виключно в межах власних національних інтересів.

Про це йдеться у заяві МЗС Китаю після завершення дводенних торговельних переговорів у Стокгольмі, які пройшли на тлі загрози США запровадити 100% мито на китайські товари, передає AP News.

Пекін попередив: “Примус і тиск нічого не дадуть. Китай рішуче захищатиме свій суверенітет, безпеку та інтереси розвитку”.

Головним каменем спотикання стала вимога Сполучених Штатів припинити закупівлю енергоносіїв у країн, проти яких діють західні санкції, зокрема в Ірану та Росії. Цей пункт залишається ключовим у переговорах, попри те, що сторони демонструють наміри укласти нову торговельну угоду.

Міністр фінансів США Скотт Бессент визнав: Китай серйозно захищає свій суверенітет і готовий платити мито, аби не поступитися в питанні енергетичних закупівель. Водночас він наголосив, що загальна динаміка переговорів позитивна і є всі передумови для досягнення домовленості.

Китай залежний від іранської та російської нафти

За даними Управління енергетичної інформації США, до 90% іранської нафти експортується саме до Китаю — понад 1 мільйон барелів щодня. Крім того, КНР активно імпортує сировину з Росії — у квітні, за даними KSE Institute, постачання перевищили 1,3 млн барелів на добу, що на 20% більше, ніж у березні.

На думку експертів, Пекін не піде на поступки, оскільки вважає контроль над енергетичними потоками ключовим інструментом геополітичного впливу. Крім того, Китай і раніше демонстрував готовність жорстко відповідати на митний тиск — у квітні саме Пекін відкрито протистояв планам США запровадити нові торговельні бар’єри.

Ставки — геополітичні

Експерти попереджають: тиск Вашингтона на Пекін у питанні імпорту російської й іранської нафти має не лише економічний, а й стратегічний підтекст. США прагнуть скоротити фінансування режимів, які ведуть агресивну політику — Росії проти України й Ірану через підтримку проксі-груп на Близькому Сході.

Водночас аналітики припускають, що президент Трамп, попри рішучі заяви, може не реалізувати погрозу щодо 100% мита — це може знищити дипломатичний прогрес і зірвати ймовірну зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном восени.