Українська "телиця" чи тюркська "сплата"? Чому Теличка в Києві так називається

У південно-східній частині Києва, на схилах Бусової гори та в дельті річки Либідь, розташована унікальна історична місцевість — Теличка. Цей район, що охоплює частини Печерського та Голосіївського районів, може похвалитися не лише сучасною розвиненою інфраструктурою, але й тисячолітньою історією, яка сягає доби неоліту.

Теличка — яскравий приклад того, як історична спадщина може гармонійно поєднуватися з потребами сучасного мегаполіса. "Телеграф" розповість про цю місцевість детальніше.

Сліди давніх цивілізацій

Археологічні дослідження засвідчують, що перші поселення на території сучасної Телички з'явилися 5-7 тисяч років тому. Неолітичні артефакти, знайдені в урочищі Нижня Теличка, розповідають про розвинену культуру наших предків. Серед знахідок — залишки древніх жител, глиняні горщики з характерним гострим дном, що дозволяло зручно встановлювати їх у річковому піску, та крем'яні знаряддя праці. Особливо цікавим є той факт, що мешканці цих поселень уже володіли складними ремеслами, зокрема прядінням льону, що свідчить про високий рівень розвитку побутової культури для того періоду.

Поруч із Теличкою археологи виявили матеріали доби міді, пов'язані з трипільською культурою — однією з найрозвиненіших культур Європи III тисячоліття до н.е. Недалеко розташована Лиса гора також зберігає артефакти цієї унікальної цивілізації, яка створювала величезні протоміста з розвиненим сільським господарством та ремеслами.

Таємниця назви

Походження назви "Теличка" досі викликає дискусії серед дослідників. Найпоширеніша версія пов'язує її з великими заплавними луками, де традиційно випасали худобу — зокрема телят (від слова "телиць").

Альтернативна гіпотеза має тюркське коріння: слово "телеч" означало "оплату" або "відшкодування". Це може вказувати на існування в часи Київської Русі переправи через Дніпро та митниці, де стягували плату з купців за проїзд.

Від села до промислового центру

Активне формування сучасної Телички розпочалося у другій половині XIX століття. Переломним моментом стало будівництво Курсько-Київської залізниці та першого залізничного мосту через Дніпро (1868-1870 роки). Це сприяло швидкій забудові території приватними садибами та появі перших підприємств, серед яких виділявся потужний деревообробний завод.

У 1923 році Теличка офіційно увійшла до адміністративних меж Києва. А вже в 1930-х роках Верхня Теличка частково була відведена під Ботанічний сад та житлову забудову.

Сучасна Теличка: два обличчя одного району

Сьогодні Теличка умовно поділяється на дві частини з принципово різним характером забудови:

• Верхня Теличка — це переважно житлова зона з малоповерховою забудовою та новими висотними жилими комплексами. Тут створено комфортне середовище для проживання з розвиненою соціальною інфраструктурою.

• Нижня Теличка — потужна промислова зона, розташована вздовж Наддніпрянського шосе. Саме тут зосереджені основні виробничі потужності та логістичні центри.

Теличка — важливий транспортний вузол із розвиненою інфраструктурою: тут проходять Наддніпрянське і Столичне шосе, Південний міст, залізничні лінії та станція метро "Видубичі" (відкрита 1991 року). У 2001 році відкрилася автостанція "Видубичі", а в 2012–2013 роках транспортно-пересадочний вузол було реконструйовано, інтегрувавши метро, автостанцію і залізничні зупинки в єдину систему.

Сьогодні кожен, хто проїжджає через Теличку, мандрує не лише сучасними дорогами, але й стежками, якими тисячі років тому ходили наші предки. Це не просто район Києва з розвиненою інфраструктурою, а жива пам'ятка культурного та історичного розвитку нашого регіону, що простягається від неолітичних поселень до сучасних транспортних вузлів.