"Бусифікація" буде існувати. Люди забули про свій обов'язок": як в Раді збираються рятувати мобілізацію
"Бусифікація" буде існувати. Люди забули про свій обов'язок": як в Раді збираються рятувати мобілізацію

"Бусифікація" буде існувати. Люди забули про свій обов'язок": як в Раді збираються рятувати мобілізацію

Командири жадають суворих покарань для ухилянтів, та чи готові до цього нардепи?

На початку серпня у Вінниці сталася резонансна подія: великий натовпзаблокував місцевий стадіон "Локомотив", на якому військові ТЦК нібито утримували мобілізованих. Протести вилилися у сутички з поліцією та спробу прорватися на стадіон. Після цих подій новини про нову хвилю конфліктів з ТЦК покотилися мов сніжний ком. Миколаївщина – місцеві напали на співробітників ТЦК з битами та металевими трубами. Рівне – цивільні автівки заблокували транспорт ТЦК, який перевозив військовозобов'язаного. Черкаси – військові зупинили місцевого для перевірки документів, а той у відповідь дістав гранату та висмикнув чеку.

Вочевидь, сутички з ТЦК, не в останню чергу, відбуваються через продовження практики, так званої, "бусифікації". Але чому? Законодавець наче ж наділив військових необхідними інструментами для ефективної мобілізації: штрафи, поліцейські перевірки, військовий облік на роботі, обмеження керування авто для ухилянтів. Це все не працює? А коли так, то чи є в парламенті план, що треба робити, щоб позбутися "бусифікації"? В цих питаннях розбирався "Телеграф".

Виміри "нормальності"

Для початку варто зазначити, що далеко не всі народні обранці, до яких звернувся "Телеграф", взагалі погодились спілкуватися на таку чутливу тему, як "бусифікація".

Ті ж, хто наважився висловити свою думку, зазначили, що існуючих правових механізмів в державі цілком достатньо, щоб громадян не "пакували" в буси.

– В законодавстві вже все прописано: стоять блокпости, всі повинні їздити з правильно оформленими документами, відмітками, паспортами, – сказав в коментарі "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", член комітету з нацбезпеки і оборони Юрій Здебський.

– Якщо є "бусифікація", то людина, стосовно якої відбуваються протиправні дії, має право звернутися до правоохоронців. Ми ж живемо в Конституційній країні, – додав "Телеграфу" інший член комітету, нардеп від монобільшості Олександр Федієнко.

Щодо реальної можливості поскаржитись на дії працівників ТЦК, то тут, звісно, не все так райдужно. "Бусифіковані", як правило, залишаються без засобів зв'язку, а якщо їх рідні і викликають поліцію, то до будівель ТЦК правоохоронців не пропускають (не кажучи вже про адвокатів). А скаржитись пост-фактум вже немає особливого сенсу, адже згідно зрішенням Верховного Суду, порушення процедури призову, не є підставою для звільнення з військової служби і скасування рішення про мобілізацію.

Втім, як переконують у владі, не все так погано: "Мобілізація на 90% відбувається абсолютно нормально — люди, отримуючи повістки, приходять служити. Їх не хапають, їх не тягнуть", – зазначав в інтерв'ю BBC міністр оборони Денис Шмигаль.

Але ж як бути з тими 10% рекрутів яких, за цією логікою, мобілізують не "абсолютно нормально". А із розрахунку 30 тисяч мобілізованих щомісяця (ці дані наводив, наприклад, нардеп від "Голосу" Роман Костенко), мова може йти про 21 тисячу випадків не "нормальної" мобілізації з початку року (за умови добору планових показників). Можливо, не так і багато в контексті загальної ситуації, але цілком достатньо, щоб наводнити соцмережі сотнями роликів і створити вкрай негативний інформаційний фон.

Заворушення у Вінниці

– Насправді справи [щодо протиправної мобілізації] порушують. Питання в тому, яка їхня кількість відносно тих випадків, які фіксуються різноманітними каналами комунікації, – зазначає нардепка від "Євросолідарності", членкиня комітету з нацбезпеки і оборони Ірина Фріз.

А дійсно, яка кількість таких справ? У випадку з "бусифікацією", співробітників ТЦК можуть притягнути до відповідальності за двома основними статтями Кримінального Кодексу:

– 426-1 "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень";

– 146 "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини".

Аналізувати статистику злочинів за статтею 146 сенсу немає, адже в ній є відверто кримінальні випадки, які можуть взагалі не стосуватися роботи ТЦК. А от за статтею 426-1 (яка в будь-якому разі буде інкримінуватися військовим за "бусифікацію"), за даними Офісу Генпрокурора, з січня по червень 2025 року обліковано 303 правопорушення. Із них до суду дійшло лише 3 (!) справи. І не факт, що це справи проти співробітників ТЦК, адже статистика прокуратури загальна і не виокремлює випадки стосовно ТЦК.

Жорстко. Ще жорсткіше

Таким чином, існуючі правові механізми запобігання "бусифікації", про які кажуть законодавці, не те щоб особливо діяли. А є нові? Є!

З початку року в парламенті "оселився" законопроєкт № 12442 якимпередбачається покарання для співробітників ТЦК та лікарів ВЛК за протиправну мобілізацію. В березні його прийняли за основу… і все.

Більш "свіже" рішення пропонують в опозиції. Так, в липні нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко подав досить жорсткий законопроєкт №13365, яким передбачається до 7 років позбавлення волі за побої, вчинені військовослужбовцем ТЦК.

– Але законопроєкт заблокований на рівні профільного комітету представниками більшості. Будь-які зміни законодавства, які йдуть не від представників влади, не мають права на життя. Такі реалії, – зазначила Ірина Фріз.

Однак справа навіть не у стосунках монобільшості та опозиції, чи жорсткості законопроєктів, адже як відомо, суворість законів компенсується необов'язковістю їх виконання. Наприклад, вищевказана стаття 426-1 передбачає до 12 років позбавлення волі, але три справи в суді з початку року.

То що ж робити?

Зрозуміло, що "бусифікація" відбувається не від гарного життя: Росія і не думає спинятись, відповідно, поповнення на фронт потрібно постійно. І які б закони не приймалися, якщо вони не вирішують головної проблеми, то ситуація залишатиметься без змін. Відтак… 

По-перше, треба не втрачати вже тих військових, які є в ЗСУ. І мова тут не про бойові втрати.

– Якщо послухати і почути військових на фронті, то вони просять від законодавчої влади, виконавчої, всіх правоохоронних органів, нарешті вирішити проблему з СЗЧ, яких більше 100 тисяч – пояснює в коментарі "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", член комітету з нацбезпеки Руслан Горбенко. – Щоб ми ще жорсткіше реагували на такі випадки. Просять [військові], щоб умовно, заарештовували всі рахунки і все-все-все, але щоб дійсно була відповідальність. Це запит військових на справедливість. Законодавці постійно продовжують терміни повернення людей з СЗЧ, однак командири кажуть, що вже настав той час, коли треба поставити крапку, визначити дедлайн, після якого ці люди будуть нести відповідальність перед законом. Тому якщо є правопорушення військового статуту, "бусифікації", на жаль, ми не уникнемо. Тут питання не мобілізації, а порушників статуту.

Слова Горбенка підтверджує і командувач ДШВ Олег Апостол.

– Я вважаю, що цю "лавочку" треба закривати. І я тут за жорсткі міри. Ті, хто покинув своїх побратимів, не можуть користуватись тими ж правами, як ті, хто залишився воювати і змушений виконувати задачі тих, хто втік. Поведінка тих, хто пішов у СЗЧ, призводить до збільшення дефіциту людей, вони швидше "зношуються". І так, ми втрачаємо території, – зазначав Апостол в інтерв'ю "Телеграфу".

Наразі повернення з СЗЧ за спрощеною процедурою зі звільненням від кримінальної відповідальності пролонговане до 30 серпня.

По-друге, щоб "бусифікація" стала непотрібною, за словами нардепів, треба працювати з тими, хто проігнорував військовий облік і радикально ховається від мобілізації. А таких близько 1,5 мільйонів чоловік (за даними Руслана Горбенка, та його колеги по комітету, нардепа від "Голосу" Романа Костенка). Та легко сказати, але як це зробити?

Від законотворців звучать слова про популяризацію рекрутингу:

– У страху очі великі. Нікого в "м'ясні" штурми не відправляють. Є дуже велика потреба в операторах дронів, щоб такі хлопці поповнювали ЗСУ, навчалися і допомагали з достатньо безпечних місць: бліндажі, підвали, тощо, – каже Горбенко.

Мотивацію:

– Це питання до мотиваційної частини суспільства, Міноборони. Парламент прийняв всі можливі і неможливі закони, які були потрібні, – додає Федієнко.

І звісно ж конституційний обовязок:

– "Бусифікація" буде існувати. Як інакше змусити людей виконувати свій громадянський обов'язок? Вони забули про статтю Конституції, де чітко прописаний захист країни (стаття 65, — Ред.), – підкреслює Здебський.

Втім, наразі реальними видаються лише два варіанти дотягнутися до такої категорії громадян.

Пряником: шляхом підвищення зарплат для військових. Ну, дійсно, якщо це працює у ворога, то чому не може працювати у нас? Та чи є для цього гроші?

– Ну, слухайте, до бюджету 2026 ще є час, – пояснює Горбенко. – Ми звертаємось до Мінфіну, щоб вони знайшли можливість підвищити це грошове забезпечення з 1 січня 2026 року.

І батогом: збільшенням штрафів, арештом майна і рахунків ухилянтів. За словами Горбенка, такої жорсткої реакції від влади просять командири. Втім, "підставлятися" самі нардепи не так щоб дуже хочуть.

– Давайте відверто: це точно не повинна бути ініціатива депутатів, щоб не бути цапами-відбувайлами. Це повинно бути колегіальне рішення Генштабу, РНБО щодо підвищення адміністративного і кримінального покарання (мова про ініціативу відповідного законопроєкту від ГШ і РНБО, — Ред.). Якщо ми не будемо чути фронт, то фронт буде вже біля нас. Ми звертаємось до РНБО, Генштабу, щоб вони були ініціаторами таких законодавчих ініціатив і це йшло від них, – підкреслив Горбенко.

По-третє, поштовху мобілізації міг би надати механізм демобілізації. Ну хоча б довгострокових відпусток. Бо ж одна справа йти в армію на невизначений термін, і зовсім інша мати хоча б якісь часові орієнтири.

Втім, судячи з заяв президента про демобілізацію після перемоги, таких планів у влади немає.

– Для мене питання демобілізації, це спекти хліб і зустрічати к*цапів. А, на жаль, постійно піднімається це питання. З трибуни про це кричать: "Люди втомилися…” Так замініть їх, дайте ротацію, нехай відпочинуть, – додав Юрій Здебський.

По-четверте, принциповим є питання й зниження мобілізаційного віку. Бо ж якщо "колодязь" 25-60 років пересихає, вочевидь, потрібні нові джерела. Втім, провладні нардепи вже неодноразово запевняли, що таких змін не планують, роблячи ставку на програму контрактів 18-24. Програма справді передбачає "смачний" соціально-мотиваційний пакет для молоді, втім, за останніми даними (станом на квітень), нею скористалося приблизно 500 рекрутів.

Однак, якщо молодь не дійшла до контракту, то чи доцільно її взагалі виключати зі справи оборони країни?

"Необхідно відновити строкову службу. Строкова служба повинна бути

терміном на 1 рік для чоловіків і жінок у віці від 18 до 22 років. Строковики повинні служити в тилових районах: охороняти/захищати кордон, узбережжя, важливі державні, енергетичні, військові обʼєкти, активно залучатися до служби в ППО (мобільні групи). Під час проходження строкової служби вони повинні отримати посилену військову підготовку", зазначив у себе в соцмережах офіцер ЗСУЮрій Касьянов.

Втім, всі ці "рецепти", певно, так і залишаться добрими побажаннями, якщо законотворці воліють краще не говорити на цю тему, апрезидент вважає випадки "бусифікації" "поодиноким явищем".

Теги за темою
Верховна Рада
Джерело матеріала
loader