Гарантії за зразком 5 статті НАТО: лише обіцянки на папері?

Після зупинки бойових дій в Україні чи не найважливішим буде питання гарантій безпеки для неї, аби стримати Росію від повторного вторгнення. Нині в експертних колах та ЗМІ обговорюється можливість надання Україні захисту, подібного до п'ятої статті угоди НАТО, але без членства в Північноатлантичному альянсі. Таку ідею начебто висунув президент США Дональд Трамп під час зустрічі на Алясці з президентом Росії Володимиром Путіним й останній нібито з нею погодився. Принаймні так стверджує спецпредставник Трампа Стів Віткофф, про що він заявив в інтерв'ю CNN у неділю, 17 серпня.

Про це пише DW.

Про те, що союзники можуть запропонувати Україні гарантії безпеки, подібні до п'ятої статті НАТО, повідомила також італійська прем'єрка Джорджа Мелоні, яка брала участь у телефонній розмові європейський лідерів і Трампа за підсумками американсько-російського саміту. "Відправною точкою пропозиції є визначення пункту про колективну безпеку, який дозволить Україні скористатися підтримкою всіх своїх партнерів, включаючи США, готових втрутитися у разі повторного нападу (Росії. - Ред.)", - йдеться у заяві Мелоні, опублікованій на сайті італійського уряду. Як конкретно виглядатимуть такі гарантії безпеки, поки що ніхто не уточнив.

"Коаліція охочих" як гарант, а яка роль США?

У 5 статті Північноатлантичного договору говориться, що напад на одну або кілька країн-членів НАТО вважається нападом на всіх членів Альянсу. У такому разі країни погоджуються захищати союзника, в тому числі із застосуванням збройних сил. Оскільки Україна не є членом НАТО, то зобов'язання щодо її безпеки, судячи з усього, поширюватимуться не на всі 32 країни-члени Альянсу, а лише на ті держави, які виявлять бажання до них приєднатися. Як наголосив німецький політолог Штефан Майстер (Stefan Meister) з Німецького товариства міжнародної політики (DGAP), аби гарантії були дієві потрібна "коаліція охочих", тобто низка членів НАТО, в тому числі й США, що будуть готові підписати обов'язкові двосторонні угоди з Києвом, захищати Україну і надіслати у разі необхідності свої війська.  

Лідери "коаліції охочих" у неділю, 17 серпня, у спільній заяві підтвердили готовність розгорнути сили для забезпечення стримування після припинення бойових дій в Україні, а також допомогти у захисті українського неба й моря та у відновленні її Збройних сил. Втім, хоча ця заява свідчить про більш рішучу політичну підтримку, Майстер наголошує, що для надійного стримування потрібні американські війська, американська протиповітряна оборона, логістика та розвідка: "Європейці не здатні забезпечити надійне стримування Росії без США", - сказав Майстер у розмові з DW. Для створення дієвих гарантій безпеки для України, на його думку, потрібні "потужні військові миротворчі сили з сильним мандатом", а не лише символічні спостерігачі. "Я дуже скептично ставлюся до того, що США готові це зробити, а також до того, що європейці справді готові увійти в Україну і її захищати", - сказав Майстер. 

Вступ до НАТО єдине, що "поважатиме Путін"

Поділяє цей скептицизм і Стівен Бланк (Stephen Blank) з Євразійської програми американського Інституту досліджень зовнішньої політики. "Я дуже сумніваюся, що пан Путін буде радий бачити, як Сполучені Штати гарантують безпеку України," - ділиться своєю думкою експерт. Бланк задається питанням: якщо західні союзники готові надати гарантії "на кшталт статті 5", то чому б просто не надати Україні членство в НАТО, яке мало б реальну вагу? На його переконання, для України "немає іншої реальної альтернативи", адже це єдине, що "поважатиме Путін".

За словами спецпредставника президента США Стіва Віткоффа, Путін також начебто погодився у потенційній мирній угоді на "законодавче закріплення" обіцянки Росії не вторгатися на будь-яку іншу територію України чи інших країн Європи. Цю обіцянку, як і багато попередніх обіцянок Росії, колишній директор з планування політики в НАТО Фабріс Потьє називає незначущою. "Я не думаю, що російські зобов’язання чи гарантії вартуватимуть бодай паперу, на якому вони написані", - сказав Потьє у розмові з DW. А от що справді важливо, так це створення умов, за яких Україна мала б достатньо військових сил для власного захисту, й надійна підтримка союзників, підсумував експерт.

Дискусії навколо нових гарантій безпеки для України відроджують спогади про Будапештський меморандум 1994 року - безпекову угоду між Україною, Росією, Великобританією та США в обмін на відмову Києва від ядерної зброї, котра залишилась йому в спадок від СРСР. Багато хто висловлює побоювання, щоб майбутні гарантії безпеки для України не повторили долю цього документу. На думку німецького політолога Штефана Майстера, має бути підписана чітка угода між Україною та країнами, які готові надати їй гарантії безпеки. У цьому документі, як наголосив політолог, необхідно чітко прописати військові домовленості, як вони мають спрацювати і як ці гарантії конкретно виглядатимуть.

Авторка :Анна Чайка, кореспондентка Deutsche Welle в Берліні.