/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F55e24a4cab4702d39b4d6f4c00d74177.jpg)
Як спека впливає на серце: хто в зоні найбільшого ризику
Високі температури загрожують зневодненням, порушенням електролітного балансу, згущенням крові та запальними реакціями в організмі. Усе це – справжній стрес для серця, який може призвести до інфаркту, інсульту, аритмії чи серцевої недостатності, пише 24 Канал з посилання на National Library of Medicine.
Чому спека небезпечна для серця?
Наш організм має механізми захисту від перегріву: потовиділення, посилення кровообігу біля шкіри для ефективного віддання тепла. Але у поєднанні спеки з високою вологістю, щільним одягом чи слабким вітром система охолодження може дати збій. Так виникає тепловий стрес – стан, що охоплює теплове виснаження та ще важчу форму – тепловий удар.
Теплове виснаження проявляється сильним потовиділенням та частим пульсом. Без своєчасних дій стан переходить у небезпечний для життя тепловий удар, що супроводжується різким перегрівом, порушеннями свідомості, судомами чи навіть комою. Медична допомога у такому разі – життєво необхідна.
Спека та супутній тепловий стрес часто погіршують перебіг хвороб: діабету, проблем із тиском, астми, психічних розладів. Для серцево-судинної системи це – справжній іспит: зростає ризик тромбозу, аритмій, інфаркту й інсульту.
Важливо знати: наслідки перегріву іноді проявляються не одразу, а через 3 – 4 дні після дії спеки (так званий "відкладений ефект"). Тож слідкуйте за станом навіть після закінчення спеки.
Не лише температура впливає на здоров'я
Поряд із температурою важливу роль відіграє і вологість, вітер, забруднення повітря, особливості клімату та рівень добробуту. Наприклад, поєднання високої температури та низької вологості підвищує ризик смерті від ССЗ сильніше, ніж кожен цей чинник окремо.
Забруднення повітря часто погіршується в спеку: дрібні частки, озон і діоксид сірки подразнюють легені й серце, посилюючи небезпеку для людей із ССЗ. Тривала спека сприяє пожежам, а їхній дим додатково навантажує серцево-судинну систему.
Кліматичні катаклізми – характерна риса глобального потепління. Лише за останні 20 років смертність від спеки серед людей старше 65 зросла на 85%. Кожен градус підвищення температури збільшує ризик небажаних подій.
Жінки важче переносять спеку: відсоток підшкірного жиру у них вищий, а механізми охолодження частково залежать від гормонального фону. У період менопаузи зниження естрогену ще більше погіршує терморегуляцію.
Підвищені ризики також мають літні люди та мешканці країн із низьким рівнем добробуту, де дефіцит якісної інфраструктури, кондиціонерів і навіть доступу до питної води.
Як поводиться серцево-судинна система під час спеки?
Щоб охолодити організм, серце посилює кровообіг і направляє більше крові до поверхні шкіри. Але через зневоднення кров стає густішою, порушується баланс солей – це сприяє тромбозам, аритміям, ішемії, а у важких випадках навіть зупинці серця.
- Підвищена температура тіла (вище 39–40 °C);
- Сплутаність свідомості, судоми;
- Почервоніння або різка сухість шкіри;
- Нудота, прискорене дихання, пульсуючий головний біль;
- Сильна спрага, запаморочення, втрата свідомості.
При перших ознаках теплового удару негайно телефонуйте до швидкої. Людину треба перенести у прохолодне місце, обтирати вологими рушниками, дати воду чи напій з електролітами, чекати лікаря.
Як убезпечити себе й серце у спеку?
- Регулярно пийте воду, уникайте алкоголю.
- Провітрюйте житло вночі, вдень користуйтеся кондиціонером чи вентилятором.
- Обирайте легкий одяг, перебувайте у тіні.
- Уникайте спорту та важкої праці в спеку.
- Доглядайте за літніми людьми, вагітними, дітьми та людьми з інвалідністю.
- Ніколи не залишайте дітей чи тварин у машині – температура там зростає блискавично.
Препарати від тиску, деякі знеболювальні та сечогінні можуть порушувати процеси потовиділення та охолодження, що підвищує ризик теплового удару та зневоднення.

