/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fe01b418e4392c08a57a850c5d20b501a.png)
Гаранти без гарантій: що показало і приховало паризьке засідання "коаліції рішучих"
За підсумками чергового засідання "коаліції рішучих" у Парижі стало відомо, що формат участі США в гарантіях безпеки для України буде напрацьовано протягом ближчих тижнів. Чи дійсно в окреслений термін можна буде, врешті-решт поставити фінальну крапку у цьому питанні, з’ясовував Фокус.
У четвер, 4 вересня в Парижі пройшло засідання "коаліції рішучих", у якій — прямо чи дистанційно прийняли участь лідери понад 30 країн, в тому числі президент Володимир Зеленський. Окрім українського лідера, безпосередньо до французької столиці приїхали президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр Польщі Дональд Туск, глава бельгійського уряду Барт де Вевер, прем’єр Нідерландів Дік Схооф, а також прем’єрка Данії Метте Фредеріксен.
Натомість у режимі відео конференції до засідання долучилися генсек НАТО Марк Рютте та лідери близько двох десятків держав, зокрема, прем’єр Нової Зеландії Крістофер Лаксон , прем’єр Австралії Ентоні Албаніз , прем’єр Канади Марк Карні та очільник японського уряду Сігеру Ісіба.
Також у засіданні "рішучих" взяли безпосередню участь президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської ради Антоніу Кошта і спецпредставник президента США Стів Віткофф, який згодом провів окрему зустріч з керівником Офісу президента (ОП) Андрієм Єрмаком і секретарем РНБО Рустемом Умєровим.
Як пройшло і чим завершилося засідання "коаліції рішучих"
За підсумками засідання "коаліції рішучих" президент Зеленський розповів, що учасники обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки України на землі, на морі, в повітрі та кіберпросторі. Водночас французький лідер Макрон заявив про готовність політичної пропозиції 35 лідерів "коаліції рішучих" надати Україні гарантії безпеки, при чому 26 країн висловили готовність або надіслати війська, або надати певні засоби на підтримку сил гарантування.
Невдовзі після засідання учасники "коаліції рішучих" поспілкувалися з президентом США Дональдом Трампом. За словами Володимира Зеленського з американським президентом обговорили шляхи припинення російської агресії та гарантії безпеки для України.
"Україна запропонувала США розглянути спеціальний формат для захисту українського неба", — зазначив, не вдаючись у деталі, глава держави.
Своєю чергою Емманюель Макрон наголосив, що внесок США в "коаліцію рішучих" визначать у найближчі тижні. Окремо господар Єлисейського палацу акцентував, що під час спілкування з Дональдом Трампом було погоджено запровадження нових санкцій проти Москви, якщо вона й далі зволікатиме з конкретними перемовинами щодо мирного врегулювання.
Чи дійсно доцільно напрацювати одразу кілька сценаріїв щодо гарантій безпеки
З огляду, передусім, на велику кількість учасників "коаліції рішучих", напрацювати єдину матрицю гарантій безпеки для України вкрай складно, переконаний кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Зокрема, у розмові з Фокусом аналітик констатував: "Наприклад, деякі держави готові надіслати свої військові контингенти в Україну, а деякі, скажімо, поляки, не хочуть цього, бажаючи натомість надалі виконувати роль логістичного хабу в плані постачань озброєння для України. Загалом, серед країн, і не лише європейських, дуже різні погляди на форму і зміст безпекових гарантій для України. Таким чином, поки що ми спостерігаємо за певними ідеями, пропозиціями та ініціативами, але через невизначеність, ми не можемо прогнозувати, коли точно будуть сформовані такі гарантії безпеки, які зможуть дійсно бути ефективними та дієвими в період після завершення бойових дій. Більше того, ми ще не бачимо трансатлантичної єдності, тому що США ніби то й мають намір гарантувати нам безпеку після завершення гарячої фази війни, але це не буде в межах НАТО, що Трамп вже дав чітко зрозуміти".
На переконання експерта, зрештою, левову частину гарантій безпеки візьмуть на себе саме європейці: "Але участь союзників у питанні гарантування безпеки Україні – це одна сторона медалі. Другий і найбільш важливий, на мій погляд бік – це позиція Росії. Річ у тім, що ми не можемо бути впевненими у тому, що навіть у разі напрацювання спільного без пекового алгоритму, бачення, візії, це все влаштує Російську Федерацію. Вочевидь, ні, не влаштує, а відтак не має впевненості у тому, що Москва готова буде йти на подальші перемовини".
Важливо Зеленського запросили до Москви, щоб "поговорити, а не капітулювати", — ПєсковЗ огляду на це, вважає Станіслав Желіховський, було б раціонально, якби партнери напрацювали кілька різних альтернативних сценаріїв щодо гарантій безпеки.
"Власне, тому, гадаю, недаремно Емманюель Макрон напередодні засідання "коаліції рішучих" під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським сказав, що лише після укладання мирної угоди реально будуть якісь гарантії. Я думаю, що він мав на увазі, що буде напрацьована загальна рамка, а конкретні пункти розроблятимуться у прискореному режимі з урахуванням умов повоєнної дійсності, тобто після припинення вогню", — підкреслює експерт.
Він окремо акцентує на тому, що Києву не слід бути надто наївним щодо того, що безпеково-гарантійний кейс зможе зрештою врятувати: "Нам зараз потрібно перш за все відстояти те, щоб українські Збройні сили залишалися гарантією номер один і щоб це питання жодним чином не порушувалося під час перемовин з Російською Федерацією, адже РФ неодноразово виступала проти цього. Втім, дуже добре, що в цьому сенсі ми наразі бачимо солідарність союзників. Крім того, надзвичайно важливо, щоб ми отримали можливість максимально інтегруватися до західних альянсів. Щодо НАТО я не впевнений, тому що тут не має єдності і не виключено, що зрештою де-факто Україна стане позаблоковою. Поряд з тим потрібно робити все можливе задля інтеграції до Європейського Союзу (ЄС), що було б для нас однією з важливих і найбільш дієвих гарантій безпеки".
Загалом, на думку Станіслава Желіховського, єдиний алгоритм гарантій безпеки для України об’єктивно напрацювати дуже і дуже важко, оскільки задіяно багато гравців, котрі мають свої бачення та державні пріоритети.
"Тому я поки що не бачу, коли фінішує цей процес. Так, будуть відбуватися подальші зустрічі, але поки що все виглядає, як декларація про наміри з одного боку і надання сигналів Путіну – з іншого. Суть сигналів полягає в тому, щоб показати очільнику Кремля, що все ж таки Захід не залишить Україну наодинці після завершення бойових дій. Можливо, в цьому і полягає головний сенс, а в результаті при відсутності єдиних гарантій безпеки кожна держава індивідуально робитиме відповідні кроки на національному рівні. При цьому я не думаю, що насправді йтиметься про якийсь аналог статті 5-ї Вашингтонського договору. Мені здається, що це – красива теорія, яка не має відповідей щодо дієвості у практичній площині", — підсумовує Станіслав Желіховський.
Чому питання безпекових гарантій для України не є першочерговим
Водночас політолог Олег Лісний, аналізуючи для Фокуса підсумки крайнього засідання "коаліції рішучих", робить наступний акцент: "Те, що ми побачили по цьому треку — Європа все рівно озирається на Сполучені Штати, вважаючи, що саме США можуть надати гарантії безпеки для неї самої. Попри те, що Макрон сказав, мовляв, він не може розповісти про все, до чого вони там домовилися, цілком очевидно, що європейці без Вашингтону серйозно в цьому напрямку не просунуться. Це – один момент. Другий аспект полягає у відсутності спільного розуміння всередині "коаліції рішучих" стосовно того, як це все має виглядати. Хтось не розуміє, навіщо це вводити в юридичне поле своїх країн, а хтось не хоче залучення своїх військ".
"За підсумками паризької зустрічі Трамп, вимагаючи від Європи відмовитися від російської нафти, посилити тиск на Китай, тощо, намагається зробити когось винним – в перспективі це може бути Європа, але не виключено, що й ми", — каже Олег Лісний.
Важливо Війна до Різдва: чому Борис Джонсон заговорив про швидке завершення бойових дійПідкресливши, що наразі у форматі діяльності "коаліції рішучих" йдеться про кроки, які здійснюватимуться вже після закінчення війни, політолог наголосив: "Як на мене, зараз потрібно працювати в першу чергу, ну або паралельно з тим, щоб ця війна припинилася. Тому що усі ці гарні ідеї з навчанням військових, передачею певного озброєння, залученням мирного контингенту– це все прекрасно і, звісно, це потрібно обговорювати. Але я не бачу готовності Росії хоча б вести перемовини стосовно припинення вогню. Крім того, я не бачу готовності РФ прийняти цю формулу щодо гарантій безпеки для України. Марк Рютте сказав, мовляв, ми не маємо звертати увагу на Російську Федерацію, оскільки це суверенне право України кликати на свою територію іноземні війська чи не кликати. Але на мій погляд, ефективнішим було б пропрацювання питання контингенту – мирного чи стабілізаційного, який виконував би свої функції у теперішній, а не пост воєнний період. Чи можна це зробити, я не знаю, але в будь-якому разі ми сьогодні маємо говорити про сьогодні, а не про "колись там".
Навіть на нинішній стадії російсько-української війни, вважає Олег Лісний, можуть бути залучені якісь іноземні інструктори чи сили, які знаходилися б не на бойових лініях, а, скажімо, на Західній Україні. Це, констатує експерт, відчутно розвантажило б і покращило позиції ЗСУ.
Резюмуючи, експерт зауважив, що доти, доки Європа спільно зі США не дотиснуть Путіна до того, щоб він сів за перемовний стіл – "нічого не злетить". В результаті, прогнозує експерт, місяць за місяцем союзники обговорюватимуть гарантії безпеки для України та інші питання, але без припинення вогню все носитиме виключно декларативний характер.
Тим часом Financial Times повідомляє, що країни, які входять до так званої "коаліції рішучих", наразі поділилися на умовні три табори щодо того, які гарантії безпеки слід надати офіційному Києву. За словами поінформованих джерел видання, перша група, до якої, зокрема належить Великобританія, готова до розгортання військ в Україні. Країни з другої групи, до якої входить Італія та Польща, вирішили цього не робити. Натомість третя група, а це переважна більшість країн — ще не визначилась. Зазначається, що до таких держав станом на зараз належить і перша економіка Європи — Німеччина.

