/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F22a475d5c5af1b07dad6dcfbda12b900.jpg)
Мільярдний збиток екології через мертвих курчат та безкарність Євгена і Марини Сігал
Резонансна кримінальна справа проти власників ТОВ "Комплекс Агромарс", відомого за брендом "Гаврилівські курчата", подружжя Євгена та Марини Сігал, завершилося вкрай спірно. Про це пише видання "Цензор.нет".
Згідно з документом, подружжя підозрювали у грубому порушенні екологічних та санітарних норм, зокрема, в організації пташиного могильника, що завдало шкоди навколишньому середовищу на понад 253 млн грн. За версією активістів, справу було закрито за хабар, еквівалентний семизначній сумі в доларах.
Початок скандалу
Восени 2017 року мешканці Вишгородського району почали скаржитися на нестерпний запах, забруднену воду та постійні хвороби дітей. Місцеві активісти невдовзі виявили поле неподалік Гаврилівки, всього 1,3 км від житлових будинків, усіяне тоннами трупів курей, кров'ю, пір'ям та відходами виробництва.
Причиною трагедії стала аварія на птахофермах №24-31 ТОВ "Комплекс Агромарс", що сталася у листопаді 2017 року. Відключення електромережі призвело до зупинки системи вентиляції, внаслідок чого загинуло близько 75 тис. курчат-бройлерів. Оскільки утилізація такого обсягу виявилася неможливою у короткий термін, керівництво компанії вирішило вивезти трупи на поле, створивши стихійний могильник в урочищі "Каланча".
На той момент Комплекс Агромарс був другим за обсягом виробником м'яса птиці в Україні. Холдинг мав замкнутий виробничий цикл – від вирощування зернових та комбікормів до переробки м'яса та його реалізації через франчайзингову мережу. Звісно, відходи такого масштабу мали утилізуватися на спеціалізованих підприємствах, а не поховатися на відкритому повітрі.
Порушення кримінальної справи
У лютому 2018 року Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів виявила ще одне звалище загиблого птаха поблизу філії комплексу. Вже у листопаді 2017 року було порушено кримінальне провадження №12017110150001095 за статтею 236 КК України "Порушення правил екологічної безпеки", покарання за якою становить від 5 до 10 років позбавлення волі.
8 червня 2018 року правоохоронці затримали Євгена та Марину Сігал, а також директора філії Івана Зазулю, за підозрою у створенні злочинної організації та порушенні екологічних норм. Тодішній Генеральний прокурор Юрій Луценко зазначив, що виявлено численні факти порушення санітарних норм та екологічних вимог, коли відходи виробництва зберігалися на полях замість належної утилізації.
Запобіжні заходи та запорука
9 червня 2018 року Печерський суд Києва обрав подружжю Сігал запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави:
- Марина Сігал – 90 млн грн;
- Євген Сігал – 80 млн грн;
- Іван Зазуля – 84 млн. грн.
Вже наступного дня Марину було звільнено після внесення застави, а через тиждень Апеляційний суд зменшив застави Євгену Сігалу та Зазулі до 5 млн грн кожному.
Як закрили справу
Згідно зі скаргою ГО, розслідування велося за сценарієм, характерним для корупційних часів Януковича. Нібито Євген Сігал домовився зі співробітниками Офісу генпрокурора, надавши захист через "експертні висновки", які заздалегідь передбачувано виправдовують події подружжя.
У результаті кримінальне провадження щодо Євгена та Марини Сигал було закрито 6 лютого 2019 року на підставі висновків експертиз, наданих стороною захисту, які нібито підтвердили відсутність складу злочину.
Таким чином, за планом Сігалов, тимчасові незручності зазнали Іван Зазуля та Олексій Марченко, співробітники "Агромарсу", які стали формально винними. Суд виніс їм умовне покарання на 3 роки з мінімальним випробувальним строком на 1 рік, при цьому позбавлення волі фактично не відбувалося.
Висновок
Справа "Гаврилівських курчат", що призвела до екологічної катастрофи в Київській області та збитків понад 253 млн грн, завершилася для подружжя Сігал відносно безболісно. За інформацією зі скарги, їм вдалося уникнути кримінальної відповідальності, ймовірно, завдяки корумпованим домовленостям із правоохоронними органами та судами, що викликає питання щодо дотримання принципів законності, справедливості та неупередженості з боку прокуратури.

