Чим мікрозелень відрізняється від звичайної

Мікрозелень має у кілька разів більшу концентрацію корисних речовин, ніж звичайна зелень.Вона відрізняється від звичайних овочів і зелені тим, що містить у кілька разів більше вітамінів, антиоксидантів і мінералів.До того ж мікрозелень має насичений смак і ніжну текстуру, що робить її не лише корисним, а й стильним доповненням до страв."Це пророщене насіння, яке збирають у недозрілому стані, коли з'являються перші справжні листочки", - пояснює дієтолог Паркер Лейн.Зазвичай на це йде лише 2-3 тижні від моменту проростання. Важливо не плутати мікрозелень зі звичайними паростками: у мікрозелені ми їмо лише стебло і листя, а не корінці. Її висота зазвичай становить від 2 до 7 сантиметрів, і вона вражає різноманіттям смаків - від ніжного та солодкуватого до пікантного чи навіть горіхового.Найпоширеніші види - броколі, капуста кейл, редис, рукола, базилік, буряк, квасоля та навіть соняшник.На відміну від дорослих овочів, які розподіляють поживні речовини по всій рослині, мікрозелень концентрує всю силу у перших листках. Тому в ній більше вітамінів С, Е, К, бета-каротину та антиоксидантів. Вона також багата на лютеїн, кальцій, магній, залізо, цинк і калій.За словами дієтологів, жменька мікрозелені може дати стільки ж вітамінів, скільки кілька тарілок дорослої зелені. Єдина відмінність - у клітковині: її все ж більше у зрілих овочах.Сильний імунітет. Високий вміст антиоксидантів знижує рівень запалень і допомагає організму боротися з вільними радикалами. Це зменшує ризик хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних недуг, діабету та навіть деяких видів раку.Здорове серце. Калій у складі мікрозелені допомагає регулювати тиск і ритм серця, а залізо запобігає ризику серцевих проблем.Кращий обмін речовин. Дослідження показують, що мікрозелень може мати антидіабетичні властивості завдяки високому вмісту рослинних сполук і антиоксидантів.Захист зору. Лютеїн та зеаксантин у складі мікрозелені знижують ризик вікових захворювань очей.Краще засвоєння мінералів. Завдяки низькому вмісту фітинової кислоти та оксалатів організм легше отримує залізо, кальцій і цинк.