«Ихтамнет» або «росіяни вже до Варшави підходять»: реакція пропаганди на російську атаку по Польщі
«Ихтамнет» або «росіяни вже до Варшави підходять»: реакція пропаганди на російську атаку по Польщі

«Ихтамнет» або «росіяни вже до Варшави підходять»: реакція пропаганди на російську атаку по Польщі

Кремль тестує «червоні лінії» НАТО, а пропагандистська інформаційна машина намагається замести сліди повзучої війни.

У ніч на 10 вересня 2025 року, під час чергової масованої атаки російських безпілотників і ракет на Україну, російські БпЛА порушили повітряний простір Польщі. За інформацією польського Міністерства оборони, кордон країни порушило десяток дронів, прем’єр Туск уточнив, що їх було 19, а видання Rzeczpospolita повідомляє про більш як два десятки таких апаратів, із яких кілька були виявлені та збиті польськими силами (за інформацією Туска, 4 з 19).

Під час виступу у Сеймі вранці 10 вересня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав, що перше порушення повітряного простору було зафіксовано близько 23:30 у вівторок, а останнє — близько 6:30 ранку в середу. Загалом було зафіксовано щонайменше 19 точно спрямованих перетинів кордону безпілотниками, також передає Demagog.

Туск повідомив що Польща надіслала офіційний запит щодо активації статті 4 Північноатлантичного договору. Вона передбачає консультації між сторонами щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої з країн альянсу. У заяві Оперативного командування Збройних сил Польщі в іксі йдеться, що внаслідок сьогоднішньої атаки Росії на територію України сталося «безпрецедентне порушення польського повітряного простору безпілотниками. Це акт агресії, який становить реальну загрозу безпеці наших громадян».

Один дрон упав на житловий будинок у селі Вирики-Воля неподалік кордону з Білоруссю. Внаслідок удару пошкоджено дах будівлі й автомобіль, що стояв поруч, але пожежі не виникло, ніхто з людей не постраждав. Однак подія показала вразливість прикордонних районів і потенціал для ескалації, оскільки дрони були частиною ширшої атаки на Україну, де Росія використовувала сотні БпЛА.

Цей випадок є унікальним у порівнянні з попередніми інцидентами, коли російські ракети чи дрони залітали на територію Польщі. Наприклад, у листопаді 2022 рокуракета впала в селі Пшеводув, спричинивши загибель двох осіб і міжнародний скандал, але тоді Польща не застосовувала зброю для перехоплення, обмежившись дипломатичними кроками. Нині ж Варшава вперше прийняла рішення про активне збиття безпілотників, мотивуючи це безпосередньою загрозою безпеці громадян і актом агресії з боку Росії. Це безпрецедентне рішення було ухвалено на тлі підвищеної загрози для східних воєводств — Мазовецького, Підляського та Люблінського, де армія попередила населення про можливі ризики. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що порушення було масовим — від шести до десяти дронів, і це вимагало негайної реакції.

НАТО не класифікувало інцидент як пряму російську атаку на члена альянсу. Джерела в НАТО, за інформацією Reuters, пояснили, що це був перший випадок, коли літаки альянсу вступили в бій з потенційними загрозами в повітряному просторі союзників. У операції брали участь польські F-16, нідерландські F-35, італійські розвідувальні AWACS і заправники НАТО. Системи ППО Patriot виявили дрони радарами, але не застосовували зброю безпосередньо. Ця координація показала солідарність, але те, що Захід не кваліфікує ситуацію як таку, що потрібно застосувати статтю 5 статуту НАТО, підкреслює обережний підхід альянсу.

Президент України Володимир Зеленський назвав сьогоднішній приліт російських дронів до Польщі вкрай небезпечним прецедентом для Європи: «Москва завжди випробовує межі можливого і, якщо не зустрічає сильної реакції, залишається на новому рівні ескалації. Сьогодні був ще один ескалаційний крок — російсько-іранські “шахеди” діяли в повітряному просторі Польщі, в повітряному просторі НАТО».

Розповідаємо, якою була реакція російських пропагандистів та про що свідчить обрана ними тактика.

«Польща істерить, а дрони не російські»

При висвітленні атаки російський сегмент телеграму вдається до трьох ключових тактик: заперечення, перекладання вини на Україну та применшення серйозності інциденту через маніпуляцію офіційною заявою НАТО.

Перша теза — заперечення факту, що дрони були російськими, та твердження, ніби Польща «кричить “вовк”», хоча жодної реальної загрози нібито не існує. Пропагандисти стверджують, що Варшава та вся Європа свідомо ескалує ситуацію, щоб виправдати свої дії проти російських «Гераней» (Shahed-136) над Україною. Наприклад, у телеграм-каналі з пулу провоєнних блогерів з 1,2 млн підписників з’явився допис: «Це виглядає як операція прикриття роботи польської ППО та ВПС у наших “Геранях” над західною Україною. Жодного свідчення заходу “Гераней” до Польщі не було». Аналогічно канал із 861 тис. підписників посилається на слова посла Росії Сергія Андреєва: «Польща вже неодноразово звинувачувала Росію в порушенні повітряного простору, але жодного разу не показувала жодних підтверджень». Ще один канал із 1,1 млн підписників додає акцент: «Хохли, перестаньте страшити поляків». Пропагандисти намагаються зобразити Польщу, Захід та Україну як провокаторів, які «вигадують» загрози для ескалації.

Другий і найбільш маніпулятивний посил — непряме або відверте перекладання вини на Україну, стверджуючи, що дрони буцімто були українськими. Пропагандисти аргументують це «невідповідністю» руйнувань. Наприклад, канал із двома мільйонами підписників пише: «Якби це був російський дрон, то руйнування були би масштабнішими. При цьому фото з місць НП викликають питання: “Герань-2”, яка атакує військову інфраструктуру в Україні, має 90 кг бойової частини. Пошкодження, судячи з кадрів із польських ЗМІ, не відповідають цій силі. Як заявили експерти, така потужність може обвалити проліт житлової п’ятиповерхівки, але в результаті пошкоджено лише частину даху».

Інший канал із 500 тисячами підписників іде далі: «Білоруси врятували Польщу від нальоту БПЛА. Союзники з Мінська взяли на себе інформаційний удар і пояснили, як дрони потрапили на територію Польщі — під час нічного обміну ударами БПЛА між Росією та Україною білоруські моніторингові сили попереджали Польщу про дрони, що прямують у її бік».

Цей наратив намагається зобразити Україну як провокаторку, яка буцімто «втягує НАТО у війну», аби отримати більше допомоги. У каналі на 3 млн підписників іронічно зазначали, що «нацикам прикро, що знову зірвалося пряме втягування когось у конфлікт в Україні».

Третя теза фокусується на маніпулюванні пропагандистами заявою НАТО про те, що інцидент не вважається прямим нападом, інтерпретуючи це як доказ «перебільшення» з боку Польщі для привернення уваги. Російські канали масово тиражують цю тезу, стверджуючи, що Варшава займається «overreaction» (надмірною реакцією), аби підняти свій статус в Альянсі чи отримати більше підтримки. Мовляв, НАТО не активувало статтю 5, тож нічого страшного не сталося. Такий наратив допомагає знецінити реакцію Польщі, представляючи її як «істерику» для самореклами, ігноруючи те, що Альянс був задіяний у перехопленні.

Приміром, у каналі на 80 тис. підписників ішлося про те, що «Польща намагається виставити себе в ролі жертви й нагнітає істерику. У ЗМІ миттєво з’явилися заголовки на тему “російської агресії”. Все це спрямоване на досягнення однієї єдиної мети формування образу ворога (Росії) та виправдання зростання мілітаризації».

Канал із 3 млн підписників опублікував допис: «МВС Польщі заявило, що знайдено не лише уламки семи дронів, а і, ймовірно, уламки однієї ракети… Я б на їхньому місці порадив би ще заглянути до магістральних газопроводів. Може, там уже бригада “Ветерани” до Варшави підходить (газу там уже немає) (60 ОДШБр «Ветерани» армії РФ, сформована у 2022 році, бере участь у війні проти України. Відома своїми диверсійними та штурмовими діями, у тому числі проникненням у тил з підземних комунікацій, – ДМ)».

Замість червоних ліній сіра зона толерантності

Порушення російськими безпілотниками повітряного простору Польщі під час масованої атаки на Україну 10 вересня 2025 року є прикладом тактики повзучої агресії, яку Кремль систематично застосовує для підриву стабільності сусідніх держав і тестування меж реакції Заходу. На відміну від прямої, відкритої агресії проти України, де Росія у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення з одночасним ударом по кількох фронтах, атака на Польщу відбувається у формі дрібних, розпорошених дій, які, на перший погляд, здаються ізольованими інцидентами. Ця стратегія дозволяє Москві уникати безпосередньої конфронтації з НАТО, водночас поступово нормалізуючи порушення суверенітету країн Альянсу.

Пряма агресія на Україну була раптовою і тотальною: за інформацією ООН і західних розвідок, Росія зосередила понад 150 тисяч військових на кордонах, завдала ракетних ударів по цивільній інфраструктурі та спробувала захопити ключові міста, як-от Київ, у перші тижні. Це призвело до негайної міжнародної консолідації — від санкцій до постачання зброї, — бо характер нападу не залишав сумнівів у його навмисності й агресивності. Натомість щодо Польщі Росія обирає «сіру зону»: малі дії, такі як заліт дронів під час «українських» операцій, падіння уламків ракет чи «випадкові» порушення кордону.

Цього разу обійшлося без масштабних руйнувань і жертв. Але це не перше таке порушення: подібні інциденти траплялися у 2022—2024 роках, коли російські ракети залітали на територію Польщі, Румунії чи Молдови, але тоді їх списували на «технічні помилки» чи «побічні ефекти» від ударів по Україні.

Ця розпорошеність — ключовий елемент тактики. Якби Росія здійснила одномоментний масований напад, наприклад, із прямим бомбардуванням польських об’єктів, НАТО, ймовірно, активувало б статтю 5 про колективну оборону, розцінивши це як класичне вторгнення. Однак поодинокі «інциденти» дозволяють розмивати реальність: кожен із них оцінюється окремо як ненавмисність чи випадковість. Це дає Москві простір для маневру: «червоні лінії» Заходу поступово стираються, перетворюючись на розмиту зону толерантності.

Історичні паралелі тут очевидні — така ж повзуча агресія застосовувалася в Грузії 2008 року (спочатку «миротворчі» сили, потім повномасштабний конфлікт), у Криму 2014-го («зелені чоловічки» без розпізнавальних знаків) та на сході України (підтримка «сепаратистів» без формального визнання). У кожному випадку Росія тестувала реакцію світу, поступово ескалюючи, але уникаючи порогу, за яким настає повна ізоляція.

Російська пропаганда зазвичай інтерпретує подібні випадки не як агресію Москви, а як «нещасний випадок» або «малозначущий інцидент» — дрони «збилися з курсу через українські перешкоди», українська ППО «погано працює», а Польща «перебільшує загрозу, щоб виправдати ескалацію». Такі маніпуляції мають на меті посіяти паніку серед польських цивільних, морально роззброїти суспільство, роблячи його вразливим до дезінформації. Вона розмиває кордони між війною і миром, втягуючи польське суспільство в «туман війни».

Ілюстрацію згенеровано чат-ботом Grok

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Теги за темою
Польша пропаганда
Джерело матеріала
loader
loader