"Шахеди" над Польщею: чому ППО не збила дрони та якою буде відповідь Варшави й НАТО
"Шахеди" над Польщею: чому ППО не збила дрони та якою буде відповідь Варшави й НАТО

"Шахеди" над Польщею: чому ППО не збила дрони та якою буде відповідь Варшави й НАТО

Масований заліт "Шахедів" у Польщу став першим настільки відвертим порушенням повітряного простору країни-члена НАТО. У відповідь Варшава підняла авіацію, закрила кілька аеропортів і скликала урядові наради. Фокус розбирався, чи здатна Польща самостійно протистояти цій загрозі та які наслідки це матиме для Альянсу.

У ніч на 10 вересня 2025 року кілька ударних безпілотників типу Shahed перетнули польський кордон, проникаючи в повітряний простір країни. Було піднято польську та союзну авіацію, активовано системи ППО й радари, а в небі задіяно літак AWACS Saab 340 AEW&C.

За словами військового командування, ці дії були превентивними — вони спрямовані на забезпечення безпеки громадян, особливо в прикордонних зонах. Винищувачі F-16 були підняті в повітря, а аеропорти в Жешуві й Любліні — а також кілька інших — тимчасово закриті через "незаплановану військову діяльність".

Оперативне командування повідомило згодом, що повітряний простір Польщі зазнавав повторних порушень "дроно-подібними об'єктами", і власні сили застосували зброю для їх нейтралізації. Триває пошук уламків і місць падіння збитих безпілотників.

Associated Press повідомляє, що "величезна кількість" російських дронів порушила кордони Польщі. Прем'єр-міністр Дональд Туск підтвердив: ті, що становили загрозу, були знищені. Закриття аеропорту Варшави-Шопен також було частиною заходів безпеки.

Місцеві джерела повідомляють, що безпілотник влучив у житловий будинок у Вириках, на сході Польщі, пошкодивши дах, але без жертв. У регіоні Любліна виявили уламки дрона та його частини поблизу кладовища.

"Шахеди" на Польщу: як Путін відкриває ще один фронт

За словами політолога Олега Постернака, така подія (заплановане порушеня повітряного простору Польщі російськими дронами) рано чи пізно мала статися.

"Це типовий почерк Путіна. Коли він не може досягнути своїх стратегічних цілей у війні проти України, яка не приносить йому бажаних результатів, він переходить до ескалації. Єдиний варіант для Кремля в такій ситуації — розширювати конфлікт, переводячи його в інший формат", — вважає політолог.

У цьому випадку це не звичайний прикордонний інцидент і не два-три безпілотники, які залетіли на територію країни НАТО. Мова йде про цілий рій дронів. Вони проникли досить глибоко в територію Польщі, принаймні у три воєводства, де зафіксовано їхнє збиття. Для перехоплення підіймалася авіація не лише Польщі, а й НАТО, зокрема Нідерландів.

"Це свідчить про кілька речей. По-перше, Путіна не обмежують жодні зобов'язання, мирні домовленості чи дипломатичні натяки. Він готовий масштабувати конфлікт. По-друге, Кремль намагається показати, що стаття 5 Вашингтонського договору про колективну безпеку не діє або не буде застосована. По-третє, Москва прагне продемонструвати слабкість європейських країн, навіть найбільш мілітаризованої з країн східного флангу НАТО — Польщі. Мовляв, вона беззахисна перед бажанням Путіна розширювати війну. І ще один важливий момент: цього разу Росія використала елементи конвенційної війни. Це вже не прихований інцидент, як у випадку з Молдовою чи інші поодинокі зальоти. Це фактично бойові дії на території країни НАТО, конкретний акт агресії", — каже Фокусу Постернак.

Чому Польща не збила "Шахеди" у ніч на 10 вересня

Ексспівробітник СБУ, військовий експерт Іван Ступак вважає, що вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі — не випадковість і не поодинокий інцидент.

"Спочатку казали: ой, всього один. Потім — два чи три. Скоро говоритимуть: так, їх було десять, але не звертайте уваги. Але десять дронів не можуть "заблукати". Вони летіли цілеспрямовано", — наголошує Фокусу Ступак.

Експерт проводить паралель: поляки мають найкращу армію на східному фланзі НАТО, найсучаснішу техніку та системи ППО. Проте результатів у боротьбі з безпілотниками майже немає.

"Це як мати вдома спортзал із найкрутішими тренажерами, але не займатися. Польща має все, але збивати дрони не може", — зазначає експерт.

На його думку, можливі лише два пояснення такої ситуації:

  1. Поляки свідомо не наважуються збивати дрони, побоюючись ескалації.
  2. Вони банально не бачать їх на радарах.

"Дрони летять дуже низько. У Литві, наприклад, мені розповідали, що місцева влада дізнається про заліт із новин або після падіння апарата. Люди телефонують у поліцію: ось тут, у такому-то районі, впав безпілотник — приїжджайте", — пояснює Ступак.

Якою має бути відповідь Польщі на російські "Шахеди", та якою вона буде насправді

Дії польського уряду зараз обмежуються прискореним призовом резервістів, екстреним засіданням кабінету міністрів і консультаціями з союзниками. Але цього недостатньо. На думку Олега Постернака, реальна відповідь може полягати або в розгортанні потужної системи ППО, або у конкретних кроках проти Росії й навіть Білорусі, з території якої здійснюється частина атак.

"Важливо й те, що дрони потрапили до Польщі через українську територію. Це дає Україні шанс порушити питання про спільну протиповітряну оборону з НАТО. Мова про те, щоб українські або спільні з Альянсом системи ППО збивали цілі ще над нашою територією, не дозволяючи їм становити загрозу для країн НАТО. Це історична можливість повернутися до дискусії про "закриття неба" над Україною, яку вперше підіймали ще у 2022 році", — каже політолог.

Чи варто очікувати негайної жорсткої відповіді від Польщі? Тут треба бути реалістами. За словами політолога, у суспільстві часто висміюють обережність поляків, але ця обережність — це теж стратегія. Польща не хоче і не планує сама вступати у війну, це очевидно. Водночас цей інцидент — серйозне випробування для країни. І відповідь має бути зваженою та адекватною.

"Не забуваймо, що зараз тривають масштабні російсько-білоруські навчання "Захід-2025". Кремль і Лукашенко можуть використовувати провокації для тиску на Польщу. Якщо вона відповість військовими діями, це ризикує ще більше загострити ситуацію — зокрема в районі так званого Сувальського коридору, який Москва вважає стратегічно важливим.

Є ще й політичний аспект. Для прем'єра Дональда Туска і президента Анджея Дуди реакція на цей інцидент матиме безпосередні наслідки для їхнього рейтингу. Польське суспільство сьогодні шоковане: закриття чотирьох аеропортів, офіційні повідомлення залишатися в укриттях — це вже елементи воєнного стану. Для поляків це екзистенційний шок: війна без оголошення прийшла на територію країни НАТО.

Тому виникають питання до польського уряду про готовність, до президента — про рівень залучення союзників, а також до НАТО загалом. Адже цей випадок продемонстрував, що навіть система повітряної оборони Альянсу не здатна повністю запобігти атакам Росії. І саме на цьому розраховує Кремль", — резюмує Постернак.

Нагадаємо, у ніч на 10 вересня ЗС РФ запустили у бік України велику кількість ударних безпілотників типу "шахед".

9 вересня Польща закривала кордон з Білоруссю через військові навчання з РФ "Захід-2025".

Теги за темою
Росія
Джерело матеріала
loader
loader