Президент Дональд Трамп часто говорить, що здатний принести мир у глобальні конфлікти. Але коли і союзники, і противники поводяться так, наче його ігнорують або випробовують рішучість Америки, він знизує плечима у стилі «а що я можу зробити». Про це пише The New York Times.
«Що там із тим, що Росія порушує повітряний простір Польщі дронами?», — запитав президент Трамп у своєму акаунті в соціальних мережах у середу, за кілька годин після того, як російське вторгнення призвело доперших у історії збиттів ворожих цілей над територією НАТО від часу створення альянсу 76 років тому.
Він не висловив протесту проти польоту дронів, які глибоко проникли у повітряний простір Польщі — найбільш масштабної та, схоже, навмисної провокації за 43 місяці війни в Україні. Трамп лише додав загадкове: «Понеслося!».
Цей допис з’явився лише за кілька годин після того, як Ізраїль заскочив Трампа зненацька, завдавши авіаударів по Катару — країні, де розташований регіональний штаб Центрального командування США — навіть не попередивши Вашингтон.
Це дивний контраст: Трамп відкрито домагається Нобелівської премії миру за свої втручання у шість — але іноді він каже сім, а іноді навіть більше — конфліктів у світі. А водночас він стверджує, що особливо нічого зробити не може.
Його реакція на рішення прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньяху у вівторок зранку завдати удару по місцю зустрічі лідерів ХАМАСу в Катарі була досить суперечливою. Трамп підтримав ідею ліквідації керівників угруповання, хоча вони збиралися для обговорення запропонованого Сполученими Штатами перемир’я, посередником у якому виступав Катар. Саме тому цю країну вважали недоторканною для атак на ХАМАС.
«Я був дуже незадоволений — дуже незадоволений усім цим», — сказав він журналістам. Трамп дізнався про удар лише після того, як Сполучені Штати зафіксували на радарах ізраїльські літаки, що прямували скидати, ймовірно, американські боєприпаси.
Але він не назвав жодних наслідків, які мали б настати для Ізраїлю. Натомість Нетаньяху, виступаючи публічно, навіть вихвалявся тим, що тримав Вашингтон у невіданні, стверджуючи, що так краще для всіх, бо це дозволяє уникати витоків і напружених дебатів зі Сполученими Штатами.
За повідомленнями, у вівторок у Трампа відбулася гостра розмова з Нетаньяху, де він заявив, що бомбардування країни — ключового американського союзника на Близькому Сході — навіть під приводом боротьби з ХАМАС, шкодить як цілям Ізраїлю, так і інтересам Америки. Згодом відбулася ще одна, вже більш дружня, розмова, наче буря вщухла. Саме на це, найімовірніше, й розраховував Нетаньяху.
Ізраїльська сторона наполягає, що переслідуватиме керівництво ХАМАС всюди, де б він не знаходився, і не виявляє жодного каяття щодо атаки на території Катару. Публічно вони ніяк не відреагували на м’який докір президента.
Але саме реакція Трампа на глибоке вторгнення у повітряний простір Польщі у вівторок увечері, одне з найразючіших порушень кордонів НАТО у сучасній історії, виявилася чи не найбільш загадковою.
Протягом перших трьох років війни в Україні Вашингтон повторював мантру: «Захистимо кожен дюйм території НАТО». Росіяни обережно уникали перевіряти це твердження. Єдиний випадок стався, коли ракета залетіла до Польщі й убила двох фермерів у листопаді 2022 року. Тодішнього президента Джозефа Байдена серед ночі підняли на випадок, якщо США мали реагувати. Тоді виявилося, що це була українська ракета, яка збилася з курсу.
Але коли у вівторок увечері десятки російських дронів залетіли глибоко на територію Польщі, з Білого дому не пролунало жодного слова — аж до допису Трампа. Можливо, полегшення від того, що не було жертв, дозволило Трампу відмахнутися від інциденту. У будь-якому разі він залишив польським лідерам і генеральному секретарю НАТО Марку Рютте право виступити з попередженням для Росії.
Звертаючись до президента Росії Владіміра Путіна, Рютте сказав: «Зупиніть війну в Україні. Зупиніть ескалацію війни», підкресливши, що конфлікт забирає життя мирних жителів і б’є по цивільній інфраструктурі.
«Припиніть порушувати повітряний простір союзників. І знайте, що ми готові, що ми пильні і що ми захистимо кожен дюйм території НАТО».
Довести навмисність вторгнення важко, але зважаючи, наскільки глибоко дрони залетіли в Польщу, це, без сумніву, виглядало як свідома акція — перевірка систем оборони НАТО та польської рішучості. У відео, оприлюдненому в середу, віцепрем’єр Польщі Радослав Сікорський заявив, що дрони «не збилися з курсу, а були націлені навмисно». Він додав, що Путін «глузує» з миротворчих зусиль Трампа.
Для істориків, які досліджували Холодну війну, такі дії Росії видаються знайомими — лише адаптованими до епохи дронів.
«Радянські війська свого часу сповільнювали рух на автостраді до Берліна, коли місто було відрізане від решти Західної Європи, — нагадав президентський історик Майкл Бесклоc, який написав книги про той період. — Вони влаштовували інциденти на контрольно-пропускному пункті “Чарлі” і вимірювали реакцію. Американські дипломати тоді називали це “тактикою салямі”».
У Путіна, можливо, є причини йти на загострення. Нічого з того, що Трамп прогнозував після їх зустрічі на Алясці минулого місяця, включно з прямими переговорами між Путіним і президентом України Володимиром Зеленським, так і не відбулося. І жодних покарань не настало, хоча Трамп намагається схилити європейські країни дозапровадження санкцій проти Китаю та інших держав, що купують російську нафту. Сам він такого кроку не обіцяє, хоч і запровадив санкції проти Індії.
Але, як зазначив один європейський дипломат, який побажав залишитися неназваним, Путін не надто чутливий до заяв НАТО чи його європейських членів. Якщо щось і може привернути його увагу, то це дії Сполучених Штатів — ядерної наддержави, яка є центром альянсу. А сигнали з боку Вашингтона у дні, що передували вторгненню, радше вказували на те, що відповідальність за оборону Європи дедалі більше перекладається на самих європейців.
Лише минулого тижня адміністрація Трампа оголосила прозавершення програми підготовки для прифронтових європейських держав, головно в країнах Балтії. Ця програма була найвидимішим доказом участі США в обороні вразливих союзників НАТО. Рішення пояснили потребою заощадити кошти.
Але росіяни, найімовірніше, розцінили це як ще одну ознаку того, що американці залишають європейцям їхню власну оборону, а отже, настав час перевірити ці системи.