Победа Столтенберга, провал "друзей Путина": что показали выборы в Норвегии

"Соціал-демократи можуть виграти вибори навіть в умовах зростання популярності правих сил у Європі", – так прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре прокоментував результати виборів до Стортингу.

8 вересня в Норвегії відбулися парламентські вибори.

За їхніми підсумками до парламенту пройшли вісім політичних сил, а перемогу здобула Лейбористська партія.

У новому парламенті вони отримують 53 крісла – на 5 більше, аніж мали досі.

Попри те, що цього недостатньо для повноцінної більшості у Стортингу (для цього необхідно мати щонайменше 85 мандатів), такий результат все одно дозволить чинному очільнику уряду залишитись у кріслі прем’єра ще на чотири роки, сформувавши уряд меншості.

Додаткові голоси їм будуть додавати інші партії лівого політичного спектра (Центристська партія, соціалісти, "Червоні" та "Зелені").

Разом ліві сили матимуть необхідну більшість у 88 голосів.

Це стало можливим також завдяки рекордним результатам, які продемонструвати "Червоні" (Rødt) і Партія зелених.

Останні вперше в історії подолали 4-відсотковий прохідний бар’єр – саме завдяки цьому успіху партії з лівого крила отримали таку бажану більшість.

Втім, Норвегію також не оминув тренд на ультраправих.

Другою за чисельністю силою в Стортингу – і з невеликим відривом від лідера – стала Партія прогресу, яка дуже схожа в ідеології з MAGA-крилом Республіканської партії в США.

А поки Норвегія готується до переформатування уряду, Україна може спокійно видихнути: Стортинг нового скликання залишиться прихильним до нас і з великою ймовірністю підтримуватиме виділення подальшої допомоги.

Також можна порадіти, що партія "фанатів Путіна" в Норвегії попри гучну кампанію за гроші проросійського бізнесмена значної популярності серед норвежців не здобула.

Рятівник без амбіцій.

Перемога лейбористів, хоч і прогнозувалася, проте все одно виглядає справжнім дивом – ще взимку перспективи лейбористів здобути успіх на виборах-2025 виглядали доволі примарними.

Через розвал урядової коаліції і гучне розлучення із Центристською партією лейбористи демонстрували найгірші рейтинги у своїй історії.

Та партійні стратеги вміло обернули втому від уряду проти центристів, поклавши у свідомості виборців відповідальність за всі провали на них.

Натомість лейбористи залучили до своїх лав надзвичайно популярного Єнса Столтенберга.

Колишньому прем’єр-міністру та ексгенсеку НАТО довелося пожертвувати призначенням на посаду голови Мюнхенської конференції з безпеки.

Його авторитет як всередині Норвегії, так і за її межами є беззаперечним.

Призначення його міністром фінансів зміцнило довіру до Стьоре і забезпечило йому як підтримку, так і авторитет у його власній партії.

До того ж після повернення Столтенберга в уряд лейбористи повернули собі першість в опитуваннях.

Дані Pollofpolls.

no показували, що якщо в січні партія мала підтримку 19% населення, то у червні середній показник становив 28,3%.

Щоправда, деякі опитування показували: ефект від повернення Столтенберга є перебільшеним.

80,1% виборців лейбористів відповіли, що проголосували б за них і без Столтенберга.

Лише 7% заявили, що не проголосували б за лейбористів без повернення колишнього прем'єр-міністра.

Хай там як, а напередодні виборів Стьоре гарантував збереження посад у новому уряді лише двом міністрам – Столтенбергу і міністерці освіти.

"Я хочу, щоб Єнс Столтенберг продовжував свою роботу.

Він має багато великих проєктів у процесі реалізації", – казав він.

Сам Столтенберг теж висловлював бажання продовжити працювати на посаді очільника Мінфіну: "Я дуже мотивований продовжувати цю роботу".

Показово, що у деяких опитуваннях Столтенберг навіть випереджав Стьоре у рейтингах популярності на посаду прем’єра.

Попри це він відкинув можливість свого підвищення.

"Завжди приємно отримувати позитивні відгуки.

Я радий, що прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре веде Норвегію безпечно через ці неспокійні часи.

Я та інші члени уряду працюємо над тим, щоб він продовжував це робити і після виборів", – сказав Столтенберг.

Фото з facebook-сторінки Єнса Столтенберга.

Коаліціада без коаліції.

Після підрахунку голосів на виборах на лейбористів, які набирають 28,2% голосів і стають найбільшою силою в парламенті, чекають непрості переговори.

Для отримання необхідної більшості в парламенті їм необхідна підтримка всіх менших партій з лівого крила: центристів, соціалістів, "Червоних" і "Зелених".

Стьоре заявив, що за кілька днів зустрінеться з представниками цих партій.

"Нас багато що пов'язує, і ми знайдемо хороші рішення", – додав він.

Тож попереду на Стьоре чекають важкі дні – йому необхідно буде здобути підтримку своїх молодших партнерів.

І це не так просто, адже не у всіх питаннях ці партії мають однакову думку.

Тим більше – знаючи, що Стьоре перебуває у хиткому становищі, менші партії підготували списки вимог, від яких залежить їхня підтримка.

Як заявив журналістам міністр фінансів Єнс Столтенберг, в рамках своїх пропозицій іншим партіям лейбористи готові внести зміни до податку на багатство.

Це питання було одним з ключових під час виборчої кампанії.

Лейбористи проводили виборчу кампанію на базі збереження податку на багатство, однак правим це не подобалось, оскільки через нього дедалі більше багатих норвежців переїжджають до Швейцарії.

Ще одним потенційним каменем спотикання у переговорах може стати ситуація із Суверенним фондом Норвегії, який у розпал передвиборчого періоду опинився в епіцентрі скандалу через свої інвестиції в компанії, що співпрацюють з Ізраїлем.

Три партії – Соціалістична ліва, "Зелені" і "Червоні" – вимагають від уряду підштовхнути нафтовий фонд до продажу більшої кількості інвестицій в Ізраїлі, вказуючи, що це буде умовою їхньої підтримки майбутнього кабінету міністрів.

А з іншого боку Атлантики на Норвегію напосідають США, оскільки Фонд продав свої акції техаського виробника будівельної техніки Caterpillar, оскільки його бульдозери використовує Ізраїль.

Це рішення викликало гнів союзників президента Трампа.

Зокрема, сенатор-республіканець Ліндсі Грем почав погрожувати Норвегії тарифами і відмовою у візах через це рішення.

Крім того, потенційні партнери розходяться в питанні щодо видобутку нафти.

Якщо лейбористи і центристи наполягають на продовженні видобутку, то "Зелені" традиційно вимагають припинення розвідки нафтових родовищ у Північному морі, хоча їхній лідер Арільд Хермстад категорично не відмовився від співпраці зі Стьоре.

Проте якщо залучити голоси "зліва" не вдасться, то лейбористи мають альтернативу.

Вони можуть звернутися до свого колишнього коаліційного партнера – Центристської партії.

Якщо на попередніх виборах центристи показали один з найкращих результатів у своїй історії (13,6%), а зараз здобули катастрофічний результат – лише 5,6% виборців.

Проте, зважаючи на строкатість лівого флангу, саме центристи можуть стати власниками тієї "золотої акції", здатної забезпечити підтримку майбутньому уряду.

"Усі бюджети, які Лейбористська партія проводила через парламент, залежали від нас… Вони не зможуть нас оминути", – переконаний лідер центристів Трюгве Слагсволд Ведум.

Ефект Трампа.

Попри те, що лівим вдалось отримати владу, цьогорічні вибори продемонстрували, що симпатії виборців неухильно рухаються вправо.

Другою за величиною силою в парламенті Норвегії стала Партія прогресу.

З результатом у 23,8% голосів політсила отримає 47 місць у парламенті – найкращий результат у своїй історії.

При цьому "прогресисти" відстоюють притаманні для ультраправих цінності: зменшення міграції, протидія мультикультуралізму, зниження податків тощо.

"Який фантастичний вечір", – заявила після оголошення результатів лідерка "прогресистів" Сільві Лістауг.

Вона пообіцяла, що її політсила стане альтернативою Лейбористській партії і тим, "хто керуватиме Норвегією протягом наступних чотирьох років".

Фото з facebook-сторінки Сільві Лістауг.

І ці слова не варто розцінювати як браваду.

Адже традиційні суперники лейбористів Консервативна партія нинішню кампанію провалили.

Партія експрем’єрки Ерни Солберг прийшла третьою з результатом 14,6% – це її найгірший результат за останні 20 років.

"Сьогодні ми можемо лише зробити висновок, що Консервативна партія недостатньо добре виступила на виборах", – сказала Солберг.

Серед консерваторів вже почали лунати заклики до Солберг піти у відставку з посади голови партії, водночас сама вона поки таку можливість відкидає.

Хоча цілком очевидно, що такий крок – лише питання часу.

А головне – немає однозначної відповіді, чи є провал консерваторів "провиною" Солберг.

Чи навпаки – ефект Трампа дав друге дихання правим радикалам, одночасно створивши проблеми для традиційних правих.

У будь-якому разі прогресисти у новому парламенті обіцяють стати набагато гострішою опозицією, аніж консерватори.

Непомітний російський фактор.

Норвегія має кордон з РФ, проте зовнішньополітичні питання на цих виборах несподівано відійшли на другий план.

Проведені перед виборами опитування показували, що пріоритетне значення для виборців мали економічні питання: соціальна нерівність, податки, збори та стан економіки.

Попри це, тема України не зникла з поля зору норвезьких виборців.

Варто нагадати, що саме в розпал виборчої кампанії Йонас Гар Стьоре здійснив візит до України і пообіцяв суттєву підтримку.

Проте одночасно партії, що робили ставку як на підтримку України, так і на її зупинку, підтримки норвежців не здобули.

Спочатку – про приємне.

Тобто про фіаско відверто проросійської партії "За мир і справедливість" (Partiet Fred og rettferdighet, або скорочено FOR).

Її скандальній рекламній кампанії "Європейська правда" присвятила один з попередніх матеріалів – "Норвегія під ударом пропаганди РФ".

Партія неприховано відстоює інтереси РФ, а один з її найактивніших послідовників Гленн Дісен є частим завсідником пропагандистського телеканалу RT.

Втім, значні інвестиції (чи не російські?) у виборчу кампанію не допомогли.

За FOR проголосували 9089 людей (0,3%).

Щоправда, ставка виборців на внутрішню політику принесла і неприємну новину.

Виборчий бар’єр не змогла подолати праволіберальна партія Venstre – політична сила, яка чи не найактивніше закликала до збільшення допомоги Україні та критикувала уряд за недостатню підтримку.

Зокрема, перед виборами лідерка Venstre Гурі Мелбі зустрічалася з водіями, які доставлять автомобілі на фронт в Україну.

Вона навіть відкрила збір, який профінансував два з відправлених автомобілів.

Мелбі також систематично закликала до значного збільшення допомоги Україні, назвавши це "найефективнішою інвестицією у безпеку Норвегії".

Коментуючи результати виборів, Мелбі не могла стримати сліз, проте похвалила свою команду за зроблену роботу.

* * * * *.

1 жовтня має відбутися перше засідання парламенту Норвегії нового скликання, а одним з перших серйозних викликів для майбутнього уряду стане голосування за бюджет.

Для його ухвалення лейбористам необхідно буде заручитися підтримкою усіх партій лівого спектра.

Саме тому вже 10 вересня Стьоре розпочне торги зі своїми меншими партнерами, щоб сформувати новий уряд.

Нинішній (та одночасно – майбутній) голова норвезького уряду запевняє: у таких ключових питаннях, як оборона і підтримка України, він розраховує на спільне бачення з усіма парламентськими партіями.

Автор: Ірина Кутєлєва,.

журналістка "Європейської правди".