Стрес-тест для НАТО: чи дійсно Альянс зганьбився через дронову атаку РФ на Польщу

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оцінив дії союзників по блоку у відповідь на російську атаку дронів на Польщу як "успішне забезпечення захисту держави-члена Альянсу". Крім того, він розповів, що разом з Польщею в операції з реагування на дронове вторгнення приймали участь кілька союзників. Серед них були польські F-16, нідерландські F-35, італійські AWACS, багатоцільові транспортні літаки-заправники НАТО та німецькі Patriot.

"Я вважаю, що те, що ми побачили минулої ночі, було дуже успішною реакцією НАТО та союзників, включаючи, звичайно, саму Польщу, а також Нідерланди, Італію та Німеччину, всіх, хто був залучений. І я дійсно вражений", - зауважив генсек Північноатлантичного Альянсу, попутно пообіцявши захист "кожного сантиметра території НАТО".

Важливо Атака "Шахедів" на Польщу: слідчі вже виявили 12 БПЛА, один дрон впав біля Варшави

Водночас Польща офіційно запросила активацію ст. 4 Статуту НАТО, що передбачає проведення консультацій країнами-членами у разі загрози "територіальної цілісності, політичної незалежності або безпеки" однієї з них. Прохання офіційної Варшави було негайно задоволене, проте щодо предметного змісту проведених консультацій не повідомляється.

Тим часом лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський закликав до радикальніших заходів. Він стверджує, що необхідно задіяти ст. 5 Статуту НАТО, яка передбачає принцип колективної військової оборони.

Яким чином Україна сприйняла історію з прильотом російських дронів у Польщу

Якщо говорити про реакцію офіційного Києва на інцидент у Польщі, то президент Володимир Зеленський у вечірньому відео зверненні констатував: "На жаль, станом на зараз Росія не отримала жорсткої реакції глобальних лідерів на те, що росіяни роблять, - реакції саме діями. Заяв більш ніж достатньо, а от дій поки дефіцит. Межі можливого росіяни випробовують. Реакцію випробовують. Фіксують, як діють збройні сили країн НАТО, що вони можуть і що поки що не можуть. На території Білорусі почались спільні з росіянами навчання, і це може бути частиною, так би мовити, плану навчань".

За словами глави держави Київ запропонував Варшаві комплексну  допомогу з протидією: технології, навчання екіпажів, а також необхідні розвіддані.

Натомість очільник МЗС Андрій Сибіга наголосив, що слабка відповідь на вторгнення російських дронів на територію Польщі спровокує Москву ще більше "і тоді російські ракети і безпілотники полетять ще далі в Європу". Крім того, міністр закордонних справ закликав Захід ухвалити рішення про застосування засобів протиповітряної оборони сусідніх країн для збиття цілей ще над територією України.

У що наразі де-факто перетворився Північноатлантичний Альянс

Констатувавши у розмові з Фокусом, що Росія нічого не робить просто так, і дронова атака на Польщу була умисною, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський наголосив: "Це був своєрідний тест для Північноатлантичного Альянсу, який наразі, на моє переконання, перебуває у такому собі летаргічному стані. Тобто, з одного боку НАТО розуміє, наскільки серйозною є загроза у вигляді Російської Федерації, а з іншого – Альянс все ще сподівається, що їх це все глобально омине і будуть хіба гібридні атаки чи диверсійні "фокуси" у виконанні РФ".

Важливо "Шахеди" над Польщею: чому ППО не збила дрони та якою буде відповідь Варшави й НАТО

Експерт переконаний, що історія з масовим прильотом російських дронів у Польщу виявилася справжнісіньким шоком для європейської спільноти. Більше того, зазначає Станіслав Желіховський, навіть у самій Польщі до останнього не усвідомлювали усіх викликів, які можуть мати місце в контексті російської агресії.

Зауваживши, що нинішній дроновий "привіт" від Москви Варшаві може бути далеко не крайнім, експерт резюмував: "У разі, якщо Росія так і залишиться безкарною, такі масові нальоти/прильоти, як були в історії з Польщею, можуть повторюватися. Загалом, у даному тематичному кейсі важливо окремо виділити реакцію Сполучених Штатів, яка виявилася, грубо кажучи, ніякою. Навіть після телефонної розмови між Трампом та Навроцьким, ми так і не побачили реальної готовності очільника Білого дому зробити кроки, які не залишили б Росію непокараною. Попри те, що це, можливо, не був класичний напад у тому вигляді, як його трактує Статут Вашингтонського договору, але все ж таки мав місце умисний та серйозний акт агресії".

Відповідаючи на запитання про те, чи буде у подальшому якась реакція НАТО, окрім активізації 4-ї статті, Станіслав Желіховський зауважив наступне: "У мене з цього приводу є великі сумніви. Наразі НАТО фактично перетворюється з військово-політичного блоку на політико-теоретичний. Тобто, в теорії вони союзники, але насправді, що наочно показав інцидент з Польщею, окрім заяв про занепокоєння, не здатні ні на що".

Між тим експерт вважає плюсом той факт, що власне Польща таки підняла у повітря і свої літаки, і ті, які були надані іншими країнами-членами НАТО: "Готовність Польщі протидіяти таким атакам - це вже позитивний крок, який дещо обнадіює, позаяк раніше ми і цього не спостерігали. Але якщо ми говоримо про Альянс в цілому, то тут сподівань на подальші рішучі дії особисто в мене не має. Слід також зауважити, що велика кількість дронів у польському напрямку летіла через територію нашої держави і тому знову і знову актуалізується питання, на якому Україна постійно наголошує – комплексний захист українського неба з наданням усіх необхідних засобів".

Важливо "Захищаємо кожен сантиметр": генсек НАТО назвав успішним збиття дронів РФ над Польщею

Якщо не захистити належним чином Україну, то, підсумовує аналітик, сам Альянс стикатиметься з подальшими прильотами на території країн-членів НАТО, оскільки Путін, відчуваючи безкарність, цілком закономірно вдаватиметься до кроків вседозволеності.

Чому насправді реакція НАТО на польський інцидент є імітаційною 

Сам лише факт того, що у Польщі тривають затяжні дискусії про те, чи є приліт російських дронів провокацією або ж актом агресії, на переконання політолога Олега Лісного, є "марною тратою часу, оскільки те й інше, є явно недружнім кроком в бік Варшави". "При цьому цей недружній крок, на відміну від попередніх, коли поляки говорили про відсутність злого умислу щодо завдання шкоди, як на мене, має усі ознаки усвідомленої дії, спрямованої на завдання шкоди в багатьох вимірах. Взагалі, нинішня дронова атака – це ІПСО (інформаційно-психологічна спеціальна операція – Фокус), направлена не тільки на Польщу, але й на сам Альянс. І навіть виключно інформаційні атаки, якщо вони мають на меті завдати шкоду – це вже акт агресії. Натомість ми бачимо багаторівневий акт агресії і він, на моє переконання, цілком відповідає 5-й статті Статуту НАТО",- підкреслює експерт у розмові з Фокусом.

Нагадавши про те, що Польща і НАТО вже опинялися у подібній за сценарним сюжетом ситуації, політолог резюмував: "Коли на польську територію залетіла російська ракета, українська сторона про це говорила і в особі президента, і вустами військових експертів. Але Байден, який тоді якраз перебував у Малайзії, звідти чітко побачив, що ракета була українською. В результаті поляки та й НАТО загалом почали співати таку ж саму пісню. А той факт, що ця ракета вбила двох поляків… ну, не поталанило – їм просто потрібно було в іншому місці ферму будувати. Розслідування, до речі, триває й до сьогодні. Тоді, до слова, можна і потрібно було застосовувати четверту статтю НАТО. Мої знайомі дипломати з однієї з країн Балтії вже готові були їхати на цю консультацію. Між тим консультації зрештою так і не відбулося, а непокаране зло традиційно повторюється і стає більш нахабним. Тому все цілком закономірно".

На переконання експерта, реакція НАТО на інцидент у Польщі наочно засвідчила, що цей військово-політичний блок існує хіба що де-юре, але не де-факто: "Якщо говорити загалом, то на мій погляд, будь-яка велика війна обнуляє ті структури, які не були під час неї ефективними". У зазначеному контексті Олег Лісний згадує не лише НАТО, а й ООН та Червоний Хрест.  

Загалом, реакцію Альянсу на інцидент у Польщі експерт називає імітаційною. Підкресливши, що слідом за безпілотниками, як правило, прилітають ракети, Олег Лісний акцентував, мовляв "беззубість НАТО" стала тим самим лакмусом, який був потрібен Путіну для перевірки готовності Альянсу до 5-ї статті. Ця сама беззубість НАТО, на переконання експерта, обумовлена передусім тим, що фактично усі члени Альянсу дивляться у бік Сполучених Штатів, які "увімкнули режим страуса", засунувши голову в пісок. З огляду на ситуацію, що склалася довкола інциденту у Польщі, прогнозує політолог, далі буде, і буде лише гірше.