Світовий борг досяг 235% світового ВВП і залишається на історично високому рівні — МВФ

Міжнародний валютний фонд у свіжому оновленні Світової бази даних боргу зазначив, що борг стабілізувався, але залишається на історично високому рівні. За підсумками 2024 року загальний обсяг боргу у світі майже не змінився і склав трохи більше 235% глобального валового внутрішнього продукту. Ця стабілізація стала можливою завдяки зниженню приватного кредитування, яке частково компенсувало зростання запозичень з боку урядів.

Про це повідомляється на сайті МВФ.

Приватний борг скоротився до менш ніж 143% ВВП, а це найнижчий показник з 2015 року. Зниження зумовлене переважно зменшенням заборгованості домогосподарств, тоді як борги нефінансових корпорацій майже не змінилися. У той же час державний борг зріс до майже 93% ВВП, що відображає зростання фінансових потреб урядів на тлі складних економічних умов.

У номінальному вираженні загальний борг у світі досяг 251 трильйона доларів США. 99,2 трильйона доларів з цієї кількості це державний борг, а 151,8 трильйона доларів — приватний. Цікаво, що у 2023 році розмір світового боргу складав 307 трильйонів доларів, і він поступово знижується.

Дані суттєво відрізняються між країнами та регіонами. Як і раніше, домінуючу роль у глобальній динаміці боргу відіграють Сполучені Штати та Китай. У США державний борг зріс до 121% ВВП (з 119% роком раніше), а в Китаї — до 88% ВВП (з 82%). Якщо ж не враховувати США, то в розвинених країнах спостерігалося зниження державного боргу більш ніж на 2,5 відсоткового пункту — до 110% ВВП. Це зниження у таких країнах, як Японія, Греція та Португалія, частково компенсувало зростання боргу у Франції та Великій Британії. У країнах, що розвиваються, без урахування Китаю, державний борг в середньому зменшився до рівня нижче 56% ВВП.

Щодо приватного боргу, то тут динаміка є ще більш неоднорідною. У США його рівень знизився на 4,5 процентних пункти — до 143% ВВП. Натомість у Китаї зафіксоване зростання приватного боргу на 6 пунктів — до 206% ВВП. У великих країнах, що розвиваються, таких як Бразилія, Індія та Мексика, приватне запозичення зросло. Водночас у Чилі, Колумбії та Таїланді обсяги приватного боргу зменшились.

Головною причиною зростання державного боргу МВФ називає високий глобальний фіскальний дефіцит, який в середньому становив близько 5% ВВП. Він залишається значним через залишкові витрати пандемії COVID-19, такі як державні субсидії та соціальні виплати, а також зростання вартості обслуговування боргу на тлі підвищення процентних ставок.

Причини зниження приватного боргу залежать від країни. У розвинених економіках, зокрема в США, компанії стали менше позичати через уповільнення економіки, накопичені грошові резерви та сильні баланси. Водночас у деяких випадках спостерігається ефект витіснення: активне державне запозичення ускладнює доступ до фінансування для приватного сектору або підвищує його вартість.

МВФ зазначає, що урядам в умовах збереження високого боргового навантаження необхідно проводити поступове фіскальне коригування, спираючись на достовірні середньострокові стратегії. Такий підхід має допомогти зменшити державний борг без шкоди для економічної активності, а також уникнути витіснення приватного інвестування. Паралельно важливо формувати передбачуване економічне середовище, яке стимулює інвестиції та зменшує рівень невизначеності. 

Нагадаємо, за даними Міністерства фінансів, опублікованими на офіційному сайті на початку року, державний та гарантований державою борг України на 31 січня становив 7,068 трлн гривень або 168,99 млрд доларів. 

"Протягом січня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 87,03 млрд грн і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 2,93 млрд дол США", - йдеться у повідомленні.

Як пояснює Міністерство фінансів,  обсяг державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та доларах США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.