"Може трапитися страшне": інтерв'ю з Петром Андрющенком про кризу на ЗАЕС, в Маріуполі і Донецьку
"Може трапитися страшне": інтерв'ю з Петром Андрющенком про кризу на ЗАЕС, в Маріуполі і Донецьку

"Може трапитися страшне": інтерв'ю з Петром Андрющенком про кризу на ЗАЕС, в Маріуполі і Донецьку

На окупованих територіях загострюється ситуація, кризи наростають у різних сферах. Так, в Донецьку та Макіївці немає і, найімовірніше, не буде води, адже її немає звідки взяти. Маріуполь за кілька тижнів повністю накриє паливна криза, і місто на межі медичного колапсу. На тлі цих катастроф людям навіть немає з чого пекти хліб, адже окупаційна влада розкрала все зерно, з якого можна було зробити борошно.

Водночас росіяни готують цинічний план щодо повноїізоляції від України Запорізької АЕС. Деталі плану, який збирається реалізувати Росія в інтерв'ю 24 Каналу розповів керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. Більше про це, куди росіяни перекидають колони техніки та що відбувається на окупованих територіях – читайте далі у матеріалі.

Росія збирається повністю анексувати ЗАЕС

Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі приїхав до Кремля, де зустрівся з Володимиром Путіним і назвав зустріч "теплою". Водночас Запорізька АЕС 5 діб без живлення і працює на генераторах, але Гроссі цю ситуацію начебто не коментує, не критикує. Паралельно росіяни проклали 200 кілометрів дроту електропостачання на лівому березі Дніпра, щоб під'єднати станцію до своєї енергосистеми. Яка ситуація на ЗАЕС і до чого це може призвести?

Ми все літо говорили про сценарій, як буде остаточно анексовано ЗАЕС та що буде відбуватися. Зараз ми перебуваємо в тій точці, коли буде цей сценарій (реалізовано – 24 Канал). Як це буде відбуватися? Буде черговий блек-аут, після якого Росія оголосить, що неможливо під'єднати ЗАЕС до української системи живлення, тому вони змушені перемкнути її. При цьому МАГАТЕ, той самий Гроссі, розведе руками і скаже, мовляв, ми змушені це зробити, бо ж ядерна небезпека.

Сьогодні (28 вересня – 24 Канал) п'ятий день Запорізька АЕС не живиться з території України – тими лініями енергопередачі, які йдуть з території України. Ба більше, вперше, це треба просто окремо десь обвести червоним, роз'єднався зв'язок з Запорізькою АЕС на території, підконтрольній Росії, тобто, на території Енергодара. Вони мали можливість це полагодити вже давно. Але жодного кроку немає.

Після цього Гроссі поїхав до Кремля і жодної згадки про цю проблему немає. Після того як вимкнулося живлення, він сказав, які вони стурбовані й покотився в Кремль, мабуть, розповідати це Путіну. Проте сьогодні вийшла речниця з керівництва Запорізької АЕС від окупантів і сказала, що вони не можуть нічого зробити, і взагалі це великий ризик і велика небезпека для Запорізької АЕС через начебто обстріли України.

Це ще раз свідчить про те, що вони в принципі не збираються нічого робити. На щастя, міністр закордонних справ Андрій Сибіга нарешті визнав те, що ми кажемо постійно: лінія енергоживлення побудована, технічна можливість є і Росія реалізовує сценарій для анексії.

Повне інтерв'ю з Петром Андрющенком: дивіться відео

Є один важливий нюанс, який ми маємо брати до уваги в розрахунках. МАГАТЕ винесла рішення, що Росія має повернути Запорізьку АЕС під контроль України. Під МАГАТЕ мається на увазі не пан Гроссі, а як організація. Одразу після цього стається блек-аут і росіяни у пришвидшеному темпі рухаються в бік "ядерної катастрофи", а фактично – просто створені умови для перепідключення.

Ми зараз на тій стадії, коли росіяни або зараз зроблять цей крок, або він буде наступний і остаточний. Але поки, за нашою інформацією, в Енергодарі нічого не робиться для того, щоб полагодити зв'язок із ЗАЕС. Точка пошкодження розташована на території самого Енергодара. Вона на підконтрольній Росії території. Ми не маємо туди ні доступу, ні інформації. Енергодар не обстрілюється, принаймні з моменту настання блек-ауту, але вони навмисно не ремонтують.

Насправді я б починав вже питати не лише з росіян, їхніх маріонеток на кшталт Гроссі, або очільників ООН. Не дарма вони намагаються провести цю гру й поміняти їх місцями. Думаю, Путін просто шукає спосіб врятувати Гроссі після того, як він буде змушений закрити очі на те, що відбувається на ЗАЕС, якщо вони перепідключаться.

Мені здається, тут є питання ще до наших певних осіб з Міністерства енергетики та "Енергоатому", які своїм мовчанням дозволили росіянам спокійно це розбудувати. Хто що не говорив би, а саме прикута увага до таких речей, як ядерна небезпека, мала б нам допомогти, щоб цього не відбулося. Тобто, якби ми кричали про це з початку виборів Дональда Трампа, можливо, реакція США була б інакшою – такою, що принаймні ускладнила б процес енергетичної анексії ЗАЕС.

Ми цього не зробили й зараз ми в точці, коли міністр закордонних справ каже, що так – це станеться, саме так, як брехали всі попередники. Отже, якщо ми не перейдемо до відповідальності посадових осіб з погляду України, то такі випадки продовжуватимуться. Ці мовчанки сприяють Росії.

Так само як рік тому було з залізницею, яка теж ніколи не мала працювати, а зараз катається. На щастя, Сили оборони на Запоріжжі зупинили її, досі потяги не їздять. Але це інша історія з зупинкою, і слава нашим воїнам, які це роблять. Однак можна було цього уникнути, зокрема через далекобійні удари, або просто розповідаючи про це правду.

Росіяни вигадали нову схему для своєї залізниці

Відверто, ми не знаємо, що там відбувалося і як працює російська ППО. Можливо було складно уразити, бо якщо не помиляюся, то після окупації Сили оборони двічі влучали, коли росіяни будувати залізницю.

Було таке, по мосту двічі влучали, а потім почали розповідати, що все ок. Так, ми не знаємо, як працює протиповітряна оборона, але нагадаю, що окрім ударів безпосередньо з підконтрольної Україні території, там була проведена акція нашого Маріупольського спротиву. Коли з окупації підняли дрон і вдарили по підстанції, по Кальміуському кар'єру, де базувались окупанти. Через це вони не змогли виробляти щебінь для цієї залізниці, і це відтермінувало будівництво залізниці теж десь на місяць – півтора.

Тобто, реально було вживати відповідних заходів, коли вона будувалась. Але тоді речник по Донецькій області розповідав, що нічого страшного там немає, ніхто не побудує цю залізницю, а якщо й побудує, то вона буде під контролем. Під контролем вона не опинилась.

Натомість росіяни спокійно росіяни перевозять вантажі, викрадають вугілля, ввозять вантажі військового призначення, використовуючи саме цю ділянку, а тепер ще збираються запустити й перше пасажирське сполучення цієї залізниці.

Ми теж знаємо, для чого вони це роблять, – це пов'язано з портом. Вони хочуть прикриватися цивільними, щоб перевозити військові вантажі. Адже незрозумілість розкладу пасажирського та вантажного потягів, або якщо вони збігатимуться – не дозволять бити по вантажному потягу. Тож історія стає дедалі складнішою, а починалася з будівництва спочатку одного мосту, потім другого. І закінчилася окупацією Вугледару та контролем цієї ділянки, що теж була критичною.

На жаль, тепер залізниця, яка повноцінно працює в кишені у росіян. Із Запорізькою ЗАЕС майже та сама історія. Єдине, що тут Сили оборони стежать за будівництвом і знову виправлятимуть помилки, які зробили наші політики.

Куди росіяни перекидають техніку і солдатів?

Щодо Маріуполя. Чи перекидали росіяни протягом цього тижня живу силу та техніку на один з напрямків – на Запоріжжя або на північ Донеччини, тобто йдеться про Покровськ?

Перекидають. Ближче до кінця тижня взагалі пожвавилося це перекидання. Спочатку воно було якесь "сонне" – більш локальні історії. З чим пов'язано і куди перекидають? По-перше, вони вичищають табори підготовки своїх новоконтрактників. Час закінчився і вони їдуть на північ Донецької області. Можливо, це буде Покровськ, Слов'янсько-Краматорська агломерація, Добропілля і так далі. Їдуть туди та в достатньо великій кількості. Очевидно, перекиданням.

Що цікаво, їдуть без тактичних маркувань. Цього тижня ми фіксували відповідні перекидання з території Росії в Донецьк. Тож велика кількість автотранспорту рухається без нанесених тактичних маркувань – це найімовірніше вказує на те, що росіяни наноситимуть їх вже безпосередньо, коли розподілять по напрямках фронту.

Але це вперше ми спостерігаємо таку велику кількість транспорту без тактичних маркувань з "новоприбульцями". Цікаво, будемо дивитись далі.

Їдуть на Запорізький напрямок. Поповнюють техніку, вона туди потроху рухається, в невеликій кількості. Мовиться не про автотранспорт, а про БМП, БТР та невелику кількість танків, які вони з ремонту везуть. Але дуже дивно, зараз поїхала велика кількість інженерної техніки. Найімовірніше, на Новопавлівський напрямок. Також везуть деревину, як для бліндажів, так і для фортифікацій. Цього дійсно стало багато.

На Бердянський напрям їдуть цілі підрозділи з території Росії. Це дуже легко побачити. Усі розуміють, як відбувається перекидання військ. Рухаються колони автотранспорту, які заїжджають з території Ростовської області через Новоазовськ, Маріуполь і далі на Бердянський напрямок – на територію Запорізької області.

Ці підрозділи вже марковані, із масксітками, які вже були десь на злагодженні, на доукомплектуванні, і зараз повертаються на лінію фронту. Найімовірніше, під Василівку, де рухаються російські війська у бік Запоріжжя. Саме там ми їх, імовірно, побачимо. Це підживлення російського війська.

Російський танк
Росія перекидає колони техніки / Getty Images

Серед хороших новин те, що велика кількість побитої російської техніки їде із Запорізьких напрямків – Пологівського та Бердянського. Майже щодня бачимо, що завозять кілька платформ з побитою технікою, з бронетехнікою на територію комбінату Ілліча. Там вони намагаються її ремонтувати.

Є і зворотні приємні рухи. Підходить час заміни тих окупантів, хто побував в таборах, на нових. Це означає, що у них закінчився час підготовки і мають бути певні рухи щодо резервів, поповнення. Наступний тиждень покаже через переміщення росіян, який напрямок у них у пріоритеті, наприклад, на Запоріжжі.

Взимку в Донецьку погіршиться ситуація з водою

У своєму телеграмі ви запостили відео, на якому показано місцевість у Донецькій області із засохлим зеленим болотом. Виявляється, це Ханжонківське водосховище, яке перетворилося на степи. Як це вплине на водопостачання в окупований Донецьк та Макіївку?

У Донецьку і Маківці води немає і не буде. Водосховище обміліло. Ще місяць це водосховище перебувало у стані критичного обміління, але воно було з водою. Тепер води нема, там – степ. А після осені буде ще гірше з водою, тому що немає жодної причини на покращення. У Донецьку не тільки зникло Ханжонківське водосховище, ще й з Кальміусом великі проблеми.

Ця річка розділяє Донецьк, вона широка, на ній є кілька мостів. Кальміус справляє враження, що це – могутня річка, майже як Дніпро. Однак Донецьку є територія, що називається "Методром", де Кальміус звужується і в цьому місці він пересох. Це відбувається, тому що його розбирають на воду далі по річищу. Усі населені пункти, що розташовані ближче до Маріуполя, хочуть також розв'язати питання з водою.

А в Маріуполі взагалі хочуть Павлопільське водосховище перекинути у Старокримське, тому що це не водосховище в чистому вигляді, а дамба на річці Кальміус. Крім того, під кількома мостами в Донецьку, зокрема Шевченківським, теж зникла вода. Це просто страшно, тому що води немає і взяти її немає звідки.

Також вийшло велике інтерв'ю з представником окупаційної влади, який відповідає за водопостачання, і він визнає, що води немає. Він наводив цифри щодо всіх водосховищ, які живлять Донецьк, там залишилось менш як 4% води. У Макіївському водосховищі залишилось менше ніж 7% води, у Маріупольському – 17%. І вони продовжують міліти. Він також розповідає про якісь опади, підземні річки, але це вся для того, щоб заспокоїти людей.

Проте головна проблема, що канал Сіверський Донець не відновлюваний. Навіть якщо будуть опади або якимось дивним чином з'являться підземні води, то треба щонайменше півтора року, щоб наповнити ці водосховища без водозабору. Тому невідомо, як росіяни будуть справлятися з цією проблемою, тому що зараз вони нічого не можуть зробити й навіть не збираються.

Шкода людей, які будуть доведені до сказу. Думаю, що ми ще побачимо справжні водяні бунти. А також розподіли на мікрорайони, там де є хоч якесь джерело води, і битви за ці джерела. Це повернення у Середньовіччя. Паростки цього вже є у Донецьку і в Макіївці, а далі буде ще гірше.

Через 2 тижні настане критична ситуація з паливом на ТОТ

На окупованих територіях окрім водних бунтів, можуть бути ще й паливні, адже там виникають великі проблеми з бензином та дизпаливом. Причина дефіциту – удари українських безпілотників по НПЗ на території Росії. Чи є на маріупольських АЗС в наявності А-95?

Є команда забезпечувати бензином не тільки Маріуполь, але й взагалі Донецьку область. Як кажуть наші джерела, надійшла команда "гасити воду бензином". Тобто Донецька область не може дозволити собі дві кризи одночасно – водну та паливну. Тому в Луганську та в Криму бензину немає, в Мелітополі та Бердянську – більше немає, ніж є, але в Донецьку область примусово завозять паливо – воно зникає, а потім з'являється.

Проте це не може тривати нескінченно. Про ціни промовчу. Паливо дійсно зникає. На сьогодні на більшості заправок ввели обмеження – 30 літрів на один чек. Це означає, що навіть окрема увага росіян щодо постачання бензину не спрацьовує. Вони намагаються у такий спосіб владнати цю проблему. Подивимося, чи їм вдасться. Однак ці дії щонайбільше на тиждень відтерміновують паливну кризу, яка неминуче настане в Маріуполі.

Зверніть увагу! У самій Росії також загострюється паливна криза. Вона дійшла навіть до Москви. Упродовж двох місяців у Росії закрилося 360 заправок, найбільше – у Південному федеральному окрузі. Там припинили торгівлю понад 220 заправок.

Росіянам допомагає протриматися те, що принаймні на території Маріуполя є велике сховище нафтопродуктів. Звідти вони возять паливо й у Донецьк. Це дозволяє Маріуполю триматися окремо. Росіяни потрошку дають доступ до цього нафтосховища приватним заправкам. Ми досить оптимістичні в нашій команді щодо паливної кризи в Маріуполі, єдине у чому сперечаємося, коли вона настане.

На мою думку, до критичної точки залишилося 2 – 2,5 тижні. Інші вважають – від тижня до місяця. Однак те, що вона буде, ніхто не сумнівається, оскільки удари по російських НПЗ точно продовжаться. Щовечора Україна намагається влучити, тому паливна криза разом з водною накриють місто остаточно.

Водну кризу окупаційна влада Маріуполя заперечує. Так званий очільник окупаційної влади Антон Кольцов запевнив, що нібито вдалося стабілізувати ситуацію з водою. Проте наші люди днями повідомили, що води не вистачає. У Ханжонківському і Маріупольському водосховищах ситуація плюс-мінус однакова. У місці основного водозабору на очищених спорудах вже майже немає води. Усе поступово міліє.

Тому не зрозуміло, як їм вдалося стабілізувати ситуацію. Хіба що ще більше вимикати воду. Люди скаржаться, що навіть по графіку її не дають. Імовірно, обмежили тиск в системі, щоб навіть коли є вода, її майже не було. Це єдине рішення, завдяки якому вони могли стабілізувати рівень води, тому що опадів немає, річок – немає, водного горизонту – немає. Подивимось, чи вдасться їм щось з тим зробити.

Як і щодо паливної кризи, стосовно води в Маріуполі ми також досить оптимістично налаштовані. Впевнені, що нормального постачання води в місто не буде, навіть при перекиданні. Це може трошки сповільнити обмілінням, але це призведе до ще більших негативних наслідків і не тільки для Маріуполя.

Сьогодні була цікава "пряма лінія" Кольцова. Найбільший цинізм, який я почув, – про маріупольців, які мешкають у квартирах, що мають бути націоналізовані, що, за його словами, окупаційна влада нібито не виганяє цих людей з квартир. Мовляв, коли вони шукають квартири, які не мають власників, а там вже живуть люди, що втратили житло, то їх не виганяють, а викликають поліцію та потім звертаються до суду.

Окупанти продали все зерно, немає з чого робити хліб

Наступна проблема, яка може виникнути в Росії, – з хлібом, адже у них катастрофічно впав врожай. Росіяни брешуть, чому це трапилось – тому що не зібрали його і він згнив. Сьогодні врожайність на рівні 1990-х, фактично її взагалі немає. До того ж окупаційні очільники – Пушилін, Сальдо, Балицький – вигребли все зерно у людей і продали його.

На території Донецької, Запорізької, Херсонської областей, імовірно, виникне проблема з якістю та кількістю хліба, тому що фактично немає з чого робити борошно. Усе йде на продаж.

Щодо Запорізької області, було проведено впродовж вересня оцінку залишків зерна і все воно виявилось 4 – 5 класу. Відповідно до норм, 3 клас зерна – останній, з якого можна робити борошно. З зерна 4 – 5 класу теж дозволили робити, але з нього виходить сміття, а не борошно, яке не може піти на експорт. Тобто там немає зерна, яке навіть можна використовувати для випікання якісного хліба, не те що для продажу.

Зрозуміло, вони його пустять на виробництво хліба. Він буде дорожчати, а його якість – падати. Все по-окупантськи. Проблема з врожайністю не тільки на окупованих територіях, але й в Росії.

Щодо Запорізької області, то там були випадки, коли переорювали поле, але пшеницю не зібрали. Тому що через відсутність води зрощення колосу не було. У підсумку окупанти довели житницю у квітучому регіоні до такого стану, що йде катастрофа за катастрофою.

"Може трапитися щось старшне": у Маріуполі набирає обертів медична криза

Окрім колапсу з борошном, а також водної та паливної кризи у тимчасово окупованому Маріуполі спостерігається ще й медична криза. Люди стоять у величезних чергах, щоб потрапити до звичайних поліклінік. З чим це пов'язано?

Це пов'язано з тим, що у місті не вистачає медиків. Росіяни привезли 50 нових лікарів і дуже цим вихвалялися. Однак всі ці лікарі тільки закінчили інтернатуру. Тобто це вчорашні студенти, які приїхали лікувати маріупольців. Проте це краще, ніж взагалі відсутність лікарів. Однак головна причина – це водна криза. Відсутність води призвела до антисанітарії та до великого спалаху захворювань.

Лікарі з цим не можуть впоратися, звідки такі великі черги, в яких мають стояти люди. Спочатку люди стоять у чергах, щоб взяти талончик на прийом до спеціаліста. Потім вони приходять з талончиками й знову займають чергу. Однак цього дня вони можуть не потрапити до лікаря, тому є норма прийому пацієнтів і лікарі не справляються з такою кількістю.

Там може трапитись щось страшне, тому що окупаційна влада проговорилась на одному з зібрань, що в Донецьку були зафіксовані випадки холери серед дітей. Тож там вирують великі скандали.

Зараз вони намагаються зрозуміти, як ставити діагнози в інфекційних відділеннях, тому що основна проблема, з якою звертаються люди, – інфекційні захворювання. А саме – отруєння, дизентерія тощо. Зрозуміло, що за відсутності води, складно помити, зокрема, руки і можна підхопити захворювання, яке потім підеш лікувати до медичного закладу. Йдеться про дизентерію, холеру, і будь-який шлунковий розлад.

Тому люди змушені займати черги з п'ятої до шостої ранку для того, щоб отримати талончики. До того ж абсолютна більшість людей, принаймні у Маріуполі, це люди пенсійного віку. І вони хворіють частіше за всі інші категорії. Молодь легше переносить ці захворювання. Враховуючи, що в тільки Маріуполі проживає приблизно 60 тисяч пенсіонерів, то за таких обставин у місті колапс медичної системи.

Продовженні інтерв'ю Петра Андрющенка про критичну ситуацію на окупованих територіях – дивіться у відео.

Теги за темою
Донецька область Окуповані території
Джерело матеріала
loader
loader