ЄС посилює тиск на Бельгію щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні — FT

Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні використання заморожених російських активів для “репараційного кредиту” Україні після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію, пише FT.

Близько 190 млрд євро заморожених російських активів зберігаються в депозитарії  Euroclear у Брюсселі, однак багато західних союзників, зокрема США, Німеччина та Бельгія, не хотіли використовувати ці кошти, побоюючись юридичних та фінансових наслідків.

Протягом останніх тижнів позиція Європи змінилася, особливо після того, як адміністрація американського президента Дональда Трампа закликала союзників по G7 конфіскувати “або іншим чином використовувати” ці кошти для фінансування оборони України, згідно з позиційним документом США, з яким ознайомилася Financial Times.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно заявив, що 140 млрд євро з цих коштів слід використовувати як позику для озброєння України. Єврокомісія з того часу розробила структуру “репараційного кредиту”, аргументуючи це тим, що Москва повинна нести витрати, пов'язані з війною проти України.

Однак прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер попросив інші 26 країн ЄС “покрити” юридичні та фінансові ризики, пов'язані з таким кредитом, і гарантувати повну суму, щоб Бельгії не довелося самостійно його повертати.

Ця позиція викликала осуд з боку низки столиць ЄС, особливо з огляду на те, що прибутки Euroclear оподатковуються бельгійським податком на прибуток підприємств.

“[Бельгія] три роки стверджувала, що Euroclear є бельгійською компанією, а отже, і прибутки також. А тепер, коли вона хоче розділити ризики, то стверджує, що Euroclear — це європейська компанія”, — сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС.

Терпіння до бельгійських чиновників вичерпується, заявили троє дипломатів, які брали участь у підготовці до чергового раунду переговорів ЄС у середу, 8 жовтня.

Інші столиці ЄС стверджують, що скрутне становище України вимагає солідарності, і вказують на те, що Польща погодилася розмістити в себе головний центр постачання зброї до України, а Данія — передати Києву винищувачі F-16, не вимагаючи від інших розділити ризики.

“Більше немає легких рішень. Кожен має робити те, що може”, — сказав інший європейський дипломат.

Єврокомісія вже спробувала заспокоїти деякі побоювання Бельгії, додавши положення про те, що позика буде покриватися національними зобов'язаннями в разі, якщо Росія почне виплачувати військові репарації.

“Ми вважаємо, що ризики для Бельгії в цьому випадку досить обмежені. Це не означає, що ризиків немає взагалі і що ми не хочемо вести серйозних переговорів з Бельгією... Але ці ризики, ймовірно, можна контролювати”, — заявив високопоставлений чиновник ЄС. 

За словами Єврокомісії, кредит структурований таким чином, що не передбачає конфіскації активів, і вказує, що судові рішення за межами ЄС не визнаються Євросоюзом.

Але бельгійський уряд заявив, що “поточний план, який обговорюється, не є задовільним” і умовні зобов'язання не “вирішують питання покриття ризиків”.

ЄС прагне домовитися про кредит у розмірі 140 млрд євро до грудня, а перші виплати заплановано на другий квартал 2026 року.

За даними Euroclear, з 2022 року бельгійський уряд зібрав 3,6 млрд євро податків на прибуток, отриманий від заморожених активів Центробанку Росії та російських юридичних осіб, які підпадають під санкції ЄС.

Бельгійський уряд заявив, що ці податкові надходження “повністю призначені для підтримки України”. Однак не всі гроші були перераховані Україні. 

“Деякі люди за моєю спиною кажуть, що я спекулюю на війні... тому, що я хочу залишити собі мільярд податкових грошей. У моїй мові це називається дрібними грошима, мільярд, з огляду на ризик, який ми беремо на себе”, — заявив Де Вевер минулого тижня.

Позиція Де Вевера роздратувала деяких лідерів ЄС на недавньому саміті в Копенгагені, розповіли FT чиновники, ознайомлені з ходом обговорень. Вони також вказали на відносно низький рівень військової підтримки України з боку Бельгії за останні три роки, порівняно з Данією, Швецією та Німеччиною, які надали значно більше допомоги Києву.

Бельгійські чиновники стверджують, що позиція Де Вевера виправдана, оскільки він захищає національні інтереси своєї країни.

“Є сенс дивитися їм в очі й говорити, де проходять червоні лінії”, — сказав один із посадовців.

Але інші лідери ЄС заявили, що ця “негнучкість” починає давати зворотний ефект.

“Яка альтернатива? Ми маємо знайти спосіб фінансування, і якщо це не цей спосіб, то я не чула про жодні [інші] ідеї”, — заявила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у відповідь на запитання FT про опір плану щодо використання російських активів. 

Що собою являє репараційний кредит, у статті “Репараційний кредит: ЄС перетворює заморожені активи РФ на зброю для України” пояснював Олег Саркіц.