ЗМІ: ЄС хоче прискоритись у досягненні згоди щодо "репараційної позики" для України

Європейський Союз все більше переконується, що використання заморожених російських активів є єдиним реальним способом забезпечити стійке фінансування України, оскільки інші джерела фінансування вичерпуються, і у зв’язку з цим прагне швидко досягти згоди з цього питання.

Про це агентству Bloomberg розповіли поінформовані джерела, повідомляє "Європейська правда".

Як зазначили співрозмовники агентства, ЄС прагнутиме досягти політичної згоди щодо використання активів для надання Україні так званої "репараційної позики" на саміті лідерів у Брюсселі наступного тижня.

Як тільки це буде забезпечено, Єврокомісія швидко почне роботу над юридичною пропозицією щодо механізму вивільнення коштів до другого кварталу наступного року, повідомили джерела.

Почуття терміновості виникає через те, що значна частина відповідальності за фінансування військових і економічних потреб України зараз лягає на Європу, оскільки США заявляють, що більше не будуть оплачувати зброю для Києва, йдеться у публікації.

До того ж кілька держав-членів ЄС охоплені політичною та бюджетною кризою.

На цьому тлі президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що деякі союзники зволікають з фінансуванням спеціальної програми закупівель PURL, яка дозволяє Україні купувати зброю у США за кошти інших країн-членів НАТО.

Згідно з планами, які обговорюються ЄС, Україна отримає близько 140 млрд євро нових кредитів за рахунок заморожених росактивів.

Гроші будуть повернені лише в тому випадку, якщо Росія погодиться виплатити Україні репарації за збитки, завдані війною.

За словами деяких джерел, якщо війна триватиме, Києву, ймовірно, знадобиться понад 200 мільярдів доларів для підтримки оборони та фінансування до кінця цього десятиліття.

Країни-члени ЄС також обговорюють умови надання позик, чи повинні кошти використовуватися для військових цілей, економічних потреб України або для обох цілей, а також скільки грошей слід витратити на постачання з Європи та з інших країн.

Країни ЄС хочуть координувати використання активів з іншими союзниками з G7, включаючи США, де зберігається частина російських коштів.

Джерела розповіли, що це питання буде обговорено міністрами фінансів G7 цього тижня, разом з новими санкціями, спрямованими на тиск на доходи Росії від енергоносіїв.

G7 вже погодилася надати Україні прибутки, отримані від заморожених активів, і ці кошти будуть продовжувати надходити.

Окремо лідери ЄС намагатимуться досягти угоди щодо нового пакета санкцій проти РФ, ухвалення якого досі затримувалось через позицію Словаччини та Австрії.

Ідея позики з використанням російських заморожених активів – або "репараційної позики" – полягає у тому, що Україна почне виплачувати кредит лише після того, як Росія завершить війну та сплатить післявоєнні репарації.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що очікує рішення про використання заморожених російських активів для подальшої допомоги Україні вже цього місяця.

У відповідь Росія почала погрожувати націоналізувати західні компанії.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер звернувся до інших лідерів ЄС з проханням надати гарантії того, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи будуть використані для фінансування кредитів Україні.