RSF: Росія оголосила заочні вироки вже майже 70 журналістам, які перебувають за кордоном
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) повідомила про зростання випадків використання Росією заочних вироків щодо російських журналістів у вигнанні та іноземних медійників. За даними RSF та JFJ (Justice for Journalists Foundation) від 24 лютого 2022 року під приціл російської влади потрапило 66 журналістів.
2 жовтня у РФ заочно заарештували заступницю головного редактора телеканалу «Дождь» та одну з ведучих каналу Катерину Котрикадзе, а також її колегу Валерію Ратнікову — їх звинуватили у поширенні «неправдивої інформації» про російську армію та порушенні закону про «іноземних агентів». Арешт відбувся без їхньої присутності, адже обидві журналістки мешкають у Нідерландах.
Тоді ж іншу ведучу «Дождя», Анну Монгайт, яка також проживає в Нідерландах, засудили до п’яти років ув’язнення за її допис у телеграмі. Наступного дня репортера Іллю Азара, який нині перебуває в Латвії, засудили до чотирьох років позбавлення волі за нібито організацію діяльності «небажаної організації».
«Заочні вироки стали політичною зброєю Кремля для переслідування журналістів у вигнанні. Вони криміналізують їхнє повернення, погрожують їхнім родинам та прагнуть вселити страх. RSF закликає європейські уряди відреагувати на ці дії та розглядати захист журналістів у вигнанні як питання національної безпеки», — сказала керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії «Репортерів без кордонів» Жанна Кавельє.
З лютого 2022 року в середньому два журналісти щомісяця зазнавали переслідування у РФ. Пік припав на другу половину 2024 року, коли було орієнтовно по чотири справи на місяць. 15 журналістів було заарештовано або засуджено заочно у третьому кварталі 2025 року, а кількість за поточний рік може перевищити показник 2024 року, що свідчить про стійке посилення міжнародних репресій, зазначають у RSF.
Стаття 207.3 Кримінального кодексу РФ, ухвалена після початку повномасштабної війни проти України, стала найпоширенішим інструментом для того, щоб примусити журналістів мовчати: будь-яку інформацію, не схвалену Кремлем, можуть оголосити «неправдивою» та притягнути за неї до відповідальності.
Торік у жовтні, відбулася хвиля заочних арештів щодо іноземних журналістів, які знімали матеріали з Курщини. Серед тих, кого звинуватили у «незаконному перетині кордону», були Нік Пейтон Волш з CNN, Сімоне Траїні та Стефанія Баттістіні з італійського державного мовника RAI, а також Мірча Барбу з румунського онлайн-видання HotNews.ro.
На тих самих підставах заочно заарештували й кількох українських журналістів. У RSF наголошують, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право, зокрема статтю 79 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій, яка захищає журналістів під час збройних конфліктів.
Проти журналістів у вигнанні Росія також активно застосовує статус «іноземних агентів». Їх зобовʼязують відкривати спеціальний банківський рахунок у рублях, додавати дисклеймер до кожної своєї публікації, а також подавати щомісячний фінансовий звіт. Законопроєкт, який у РФ ухвалили 25 вересня 2025 року, передбачає кримінальне переслідування вже після першого порушення цих правил.
За даними російської правозахисної організації «ОВД-Інфо», офіційний список «іноземних агентів» на сьогодні включає понад 1000 осіб та організацій, з яких дві третини — журналісти та медіа.
З березня 2022 року журналісти, які були заочно засуджені, отримували в середньому вісім років позбавлення волі. Найдовший термін призначили українському медійнику Дмитру Гордону. 1 липня 2024 року в Росії його заочно засудили до 14 років за ґратами. Після цього на нього готували два замахи — у вересні 2024 року та червні 2025 року.
Серед інших журналістів, яким російські суди винесли заочні вироки, і які пережили замахи, є болгарський журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв та головний редактор незалежного російського видання The Insider Роман Доброхотов.
-
Читайте також: Кремль створив розгалужену пропагандистську екосистему, яка поєднує різні тактики, — звіт RSF
Фото: «Репортери без кордонів»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

