Демарш Берліна, торг Токіо та гнів Пекіна: як світ реагує на нафтові санкції Трампа

Президент Дональд Трамп заявив, що вплив санкцій на російських нафтових гігантів «Роснафта» та «Лукойл», запроваджені США, можна буде оцінити через пів року. А поки що інші країни, які співпрацювали з цими компаніями, вирішують, як їм реагувати на такий крок з боку Америки. І їхня реакція варіюється в найширшому діапазоні – від підтримки до повного заперечення. Коротко про - про позицію різних держав.

Берлін на словах за санкції, насправді - проти

Як виявилось, очевидна потреба введення таких санкцій не всіма у світі сприймається однозначно. Навіть країни, які підтримують їх, ще не в змозі повністю відмовитись від співпраці з Москвою.

Та ж Німеччина намагається добитися зняття санкцій щодо німецьких підрозділів «Роснафти». Після того як німецькі банки заявили, що американські санкції можуть стати на заваді їм співпрацювати з місцевим постачальником енергоносіїв, Берлін, як пише агентство Reuters, захотів отримати від США "звільнення" від санкцій.

Пояснюють вони це тим, що в Німеччині бізнес «Роснафти» хоч і належить Росії, все ж таки контролюється німецькою владою. Так, наприклад, німецький підрозділ «Роснафти», до якого входять частки у нафтопереробних заводах Schwedt, MiRo та Bayernoil, було передано під управління уряду у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У зв'язку з цим представник міністерства економіки Німеччини заявив, що санкції США не повинні поширюватися на німецький бізнес "Роснафти", оскільки він відокремлений від російської материнської компанії та перебуває під контролем Німеччини.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив оптимізм з приводу того, що США звільнять німецький підрозділ «Роснафти» від останніх санкцій Вашингтона проти Росії. "Ми обговоримо це з американцями. Я припускаю, що "Роснафті" буде надано відповідне звільнення", - сказав Мерц.

Ці його слова виглядають трохи дивними, бо той же Мерц привітав ухвалення 19-го пакету санкцій Євросоюзу та США проти Росії, який він сам назвав сигналом Путіну, що продовжувати війну проти України немає сенсу. Тобто в Німеччині поки що діють подвійні стандарти.

Японія хоче відмовитись від російських енергоносіїв, але не може

Токіо також не може відразу розірвати всі відносини з російськими нафтовими компаніями. Міністр фінансів США Скотт Бессент та міністр фінансів Японії Кацунобу провели зустріч минулого тижня, і після цього американський чиновник заявив, що Токіо нібито готується відмовитися від російського зрідженого газу (ЗПГ).

Але це передчасні заяви. Міністр торгівлі цієї країни Йодзі Муто заявив, що Токіо працює над відмовою від російського ЗПГ, однак коли цей імпорт завершиться повністю – невідомо. І японська влада не може прискорити цей процес, незважаючи на тиск США. Як каже Муто, ці зміни коштуватимуть Японії досить дорого, оскільки відіб'ються на цінах на електроенергію в країні.

Відмова Токіо від поставок зрідженого природного газу (ЗПГ) з Росії, на яку припадає близько 9% всього обсягу імпорту цього виду палива Японією, нереалістична в короткостроковій перспективі через відсутність альтернатив та прогнозоване зростання цін.

Як повідомляє агентство Bloomberg, японські компанії володіють часткою у російському заводі «Сахалін-2», найближчому до країни експортному терміналі зрідженого природного газу (ЗПГ). Крім того, значна частина палива, що закуповується в рамках проєкту, поставляється за довгостроковими угодами про купівлю-продаж, деякі з яких закінчуються лише у 2030-х роках, тому Японія не може їх розірвати. Тому Японія залишається єдиною країною "Великої сімки" (G7), яка не визначила чітких термінів відмови від російського газу.

Міністр Йодзі Муто підкреслив, що Токіо вирішуватиме питання поступової відмови від російського ЗПГ у співпраці з міжнародними партнерами, зокрема країнами G7, "виходячи із національних інтересів Японії".

Китай обурюється, але підкоряється

У Китаї ж узагалі обурені американськими санкціями, оскільки вони прямо б'ють по інтересам країни. Китай, який є одним із головних покупців російської нафти, відреагував на санкції США щодо нафтових гігантів Росії тим, що не визнає їхньої законності.

Представник МЗС КНР Го Цзякунь на пресконференції в Пекіні назвав дії Вашингтона щодо російських компаній не санкціонованими Радбезом ООН «і такими, що не мають правової основи».

Варто зазначити, що заява Пекіна на адресу Вашингтона прозвучала перед зустріччю китайського лідера Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом, запланованою на кінець поточного місяця.

Але, незважаючи на обурення Пекіна, найбільші державні нафтові компанії Китаю припинили морські закупівлі російської нафти після введення санкцій США проти російських гігантів, таких як "Роснафта" та "Лукойл". Як повідомляє агентство Reuters, державні китайські корпорації Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil припинили закупівлю російської нафти.

Думка експерта

Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента":

- Позиція ФРН або тієї ж Японії зрозуміла - це економічний інтерес, і тому вони не хочуть, що називається, "стріляти собі в ногу". Тобто тут працює банальний егоїстичний інтерес. До речі, він є і в України. Незважаючи на війну, російська нафта «Лукойла» йде через нафтопровід «Дружба» нашою територією до Європи. І ми отримуємо транзитні гроші за це. Або ми закуповуємо дизпаливо з російської нафти, але не безпосередньо, а, скажімо, у Туреччині. Тому винятки у будь-яких санкціях є і будуть завжди. І нам чекати чогось більшого не варто, а треба приймати те, що є.

Є така теорія парадоксу санкцій - її сенс у тому, що санкції не призводять до того політичного результату, для чого їх вводять (приклад Іран і Північна Корея). Але вводити їх однаково потрібно, оскільки вони виконують дві функції. Перша – покарання за погані дії. Друга – санкції знижують здатність чи обмежують можливості ведення війни, у разі для Росії.