Чи справді ви розчісуєте волосся "розчіскою": як насправді називається цей предмет

Чи є в українській мові слово "розчіска" та як правильно назвати цей інструмент, розповідає 24 Канал, посилаючись на пояснення ресурсу "Горох".

Як називається предмет для розчісування волосся?

Як ви називаєте предмет, яким щодня розчісуєте волосся – розчіска? В українській мові такого слова не існує, це калька на російську "расчёску". І це дуже цікава ситуація, бо слова – "чесати", "розчісувати" у нас є, але предмету з таким коренем слова немає.

"Розчісувати" – це дієслово, що позначає процес розчісування волосся гребінцем або щіткою, але не "розчіскою".

Традиційно в українській мові під визначенням – "довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски" фіксують назви:

• гребінь,
• гребінець,
• гребінка.

Ці слова фіксують словники, література ХІХ – початку ХХ століть та усна народна творчість:

• Не стрижи усіх під одну гребінку.
• То йому так потрібно / так пасує, як лисому гребінь.
• Поки Мар'я шукала гребінця, Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Панас Мирний).

Тобто, "гребінь" – основна літературна форма, яку фіксують словники. Можна зустріти і варіант – "щітка для волосся", але тут мова іде про іншу форму предмета, але з тим же призначенням.

Хоча варто зауважити, що у "Словник української мови" в 11 томах, фіксується слово "розчіска" як розмовне, але воно не є основним.

"Гребінь" – слово багатозначне. В українській мові так називають:

• інструмент для розчісування;
• прикрасу для волосся – замість шпильки;
• прядильний пристрій;
• наріст на голові деяких птахів;
• верхня грань чого-небудь;
• вид орнаменту на крашанці.

Гребені – різьблені з дерева, кістки, рогу, виготовлені з металу та прикрашені коштовним камінням – це справжні витвори мистецтва та коштовні прикраси, як-от скіфський золотий гребінь з кургану Солоха.

Золотий гребінь з кургану Солоха / Вікіпедія

Ні звичайно і гребінь, і гребінка, і гребінець – можуть бути прізвищами та назвами населених пунктів. А ще є жива істота – морський гребінець, яки має характерну рельєфну поверхню.

Ну і щоб ви не плуталися, візьміть до уваги словничок:

Не "кудрі" – а КУЧЕРІ,
Не "пряді " – а ПАСМА,
Не"чьолка" – а ЧУБЧИК або ГРИВКА,
Не "прічьоска" – а ЗАЧІСКА,
Не "парикмахер" – а ПЕРУКАР.

Використання нормативних форм допомагає уникати суржику та зберігати автентичність української мови. Тому, наступного разу замість – "Мені потрібна розчіска", скажіть – "Мені потрібен гребінець" або "Мені потрібна щітка". Говоріть українською!