Чи любите ви коньяк і шампанське так, як люблю їх я?

Перефразовуючи класика, я не закликаю вас ані пити більше, ані освідчуватися в коханні, ані – тим більше – відмовлятися від алкоголю назавжди.

Я пропоную інше, значно простіше й раціональніше: продовжувати купувати українське – просто незабаром не під назвою «коньяк» чи «шампанське», а під міжнародно коректними назвами «бренді» та «ігристе вино».

Бо з 1 січня 2026 року Україна офіційно перестає використовувати радянський набір географічних назв: «коньяк», «шампанське», «портвейн», «херес». Наші напої не зникають – зникають лише слова, які нам юридично не належали.

***

Чому це відбувається? Це абсолютно нормальний і давно очікуваний крок. Причини очевидні.

1. Євроінтеграційні зобов’язання Україна взяла на себе обов'язок захищати географічні зазначення ЄС – саме так, як ЄС захищає свої Champagne, Cognac чи Porto.
2. Міжнародні правила у системі Світової організації торгівлі існує пряма норма: географічні назви охороняються так само, як торговельні марки.
3. Економічний сенс Якщо ми хочемо, щоб у світі визнавали «Гуцульську бриндзю», «Херсонський кавун» чи «Мелітопольську черешню», ми також повинні визнавати чужі географічні назви. Україна переходить із радянської практики умовних назв до цивілізованої системи, де слово – це не просто слово, а інтелектуальна власність.

***

Що зміниться для споживача? Лише етикетка. «Коньяк» → бренді «Шампанське» → ігристе вино «Портвейн» і «херес» → кріплене вино. Якість напою визначає не назва, а виробник. Українські заводи продовжать роботу – просто за іншими маркуваннями.

***

Що робити вам? Моя порада – проста і трохи романтична Я завжди люблю давати практичну пораду нашим читачам. І ось вона – абсолютно прагматична, але з легким романтичним підтоном. Купуйте зараз українське «шампанське», «коньяк», «портвейн» та «херес». Поки ці назви ще існують. Через кілька років такі пляшки стануть раритетом. Не за смаком – за історією.

Уявіть: минуло п’ять років. Ви дістаєте пляшку із написом «шампанське», відкорковуєте її для когось особливого і кажете: «Я тримав це шампанське п’ять років. Я знав, що воно буде тільки для тебе». Романтизм і прагматизм – рідкісне, але ефективне поєднання. Особливо у винній культурі й у питаннях географічних назв.

Тому моя порада залишається простою: візьміть кілька пляшок українського «коньяку», «шампанського», «портвейну» чи «хересу» на пару років наперед. Ви не лише підтримаєте свого виробника, а й станете власником маленької частинки історії, яка вже за кілька років буде коштувати зовсім по-іншому – і грошово, і символічно.