Трамп укладає "мирні угоди", одразу прирікаючи їх на провал — оглядач The Guardian

Дипломатичні успіхи президента США Дональда Трампа на міжнародній арені опинилися під сумнівом після низки відновлених конфліктів у регіонах, де він заявляв про посередництво. Це ставить під сумнів його «миротворчі» здібності, за які Трамп раніше отримав, зокрема, «премію миру» ФІФА.

Про це пише оглядач Пітер Бомонт у виданні The Guardian.

Як зазначає оглядач, протягом останнього часу Трамп заявляв про низку успіхів, проте поточні події спростували їхню міцність:

• Таїланд і Камбоджа. Навіть попри заявлене влітку «припинення вогню» у понеділок знову спалахнули найзапекліші бої між військами цих країн.

• Руанда та ДРК (Демократична Республіка Конго). Щойно підписана у Вашингтоні мирна угода між країнами регіону Великих озер зіткнулася з труднощами. Президент ДРК Фелікс Тшісекеді заявив законодавцям, що Руанда вже порушує свої зобов’язання.

• Сектор Гази. Умови для палестинців, попри заявлене «припинення вогню», залишаються критично жалюгідними через майже щоденні напади.

Водночас, як зазначає Бомонт, прещзидент США та його адміністрація продовжували намагатися тиснути на Україну, щоб та винагородила Росію за незаконну агресію і здала частину своєї території.

Пітер Бомонт підкреслює, що діяльність Трампа не можна коректно класифікувати навіть як роботу над досягненням миру. Експерти в зовнішній політиці, керуючись концепцією покійного соціолога Йогана Галтунга, розрізняють два види миру:

1. Негативний мир. Це просто відсутність прямого насильства. Глибинна напруженість і невирішені проблеми водночас усе ще існують, роблячи мир крихким і схильним до нових конфліктів.

2. Позитивний мир. Набагато складніший процес, який вирішує глибинні проблеми, структурне насильство та нерівність, що лежать в основі конфлікту.

За словами Бомонта, Трамп і його посланці займаються укладанням угод (deal-making) — фундаментально транзакційною справою, яка є «нульовою сумою» і зосереджена на переговорах між фіксованими позиціями. На його думку, справжня ж миротворчість, навпаки, прагне до довгострокових «виграшних» результатів, побудови довіри, трансформації відносин та усунення історичної несправедливості.

Оглядач The Guardian підсумовує, що інстинкти американського президента спрямовані радше на рукостискання та підписання (виконання), ніж на інклюзивний процес і міцний справедливий мир, що відображає його досвід у бізнесі. Найнебезпечніше, що ця відсутність справжніх зобов’язань робить посередника в особі Трампа найненадійнішим та найнедобросовіснішим актором у переговорах.

Також повідомлялося, що американський президент Дональд Трамп заявив, що лідеру України Володимиру Зеленському та диктатору РФ Володимиру Путіну «важко спробувати укласти угоду», бо «вони дуже ненавидять один одного».

"Шахтар" / © ФК Шахтар Чому розформування Інтернаціональних легіонів викликало скандал Коли сіяти огірки за місячним календарем 2026 року / © pexels.com Ана Маслач Пленкович / © Associated Press