Довго відкладали, – ексглава розвідки оцінив кадрові зміни Зеленського

Генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж в ефірі 24 Каналу оцінив логіку ротацій і наголосив, що Україна надто довго відкладала системні кадрові рішення. Він пояснив, за яких умов такі зміни можуть дати реальний результат, а коли вони залишаються формальними.

Наскільки ефективні кадрові ротації в силовому блоці?

Микола Маломуж критично оцінив кадрові зміни в силових структурах і наголосив, що ротації мають сенс лише тоді, коли їх роблять під конкретні завдання війни й підсилення управління. На його думку, частина перестановок виглядає несистемною та не дає відчутного приросту ефективності.

Ми довгий час цього не робили, і ротації були недостатньо ефективні,
– зазначив генерал армії.

Колишній голова Служби зовнішньої розвідки також звернув увагу, що кадрові рішення варто оцінювати за результатом на фронті й у системі оборони, а не за самим фактом призначення. Він підкреслив потребу в сильніших підходах до організації оборони й підготовки професійної армії навіть під час війни.

Треба ставити питання про інші, більш ефективні методи в організації оборони й безпеки,
– сказав Маломуж.

Він додав, що ключове не в тому, кого куди перемістили, а чи є під це більш сильний кандидат і чітке пояснення, навіщо робиться ротація. На його переконання, кожен має залишатися на тому напрямку, де реально дає результат, і лише тоді зміни можуть працювати як посилення.

Кадрові перестановки мають спиратися на Конституцію і професійний уряд

Маломуж наголосив, що посилення держави під час війни не зводиться до точкових ротацій у силовому блоці. На його думку, ключове завдання це сформувати професійний уряд, який тягне оборону, безпеку, економіку, технології та гуманітарний напрямок як єдину систему.

Має бути підготовлений антикризовий уряд війни, а не люди, які ділять сотні мільйонів,
– сказав ексглава розвідки.

Він окремо підкреслив, що Україна є парламентсько-президентською республікою, тому президент не може одноосібно визначати склад Кабінету Міністрів. За його словами, кадрові рішення мають ухвалюватися в межах повноважень уряду і парламенту, а не через спроби підміняти інституції.

Це неправильний підхід, це антиконституційний підхід,
– зазначив генерал армії.

Офіс президента має працювати як ефективний менеджерський центр комунікації та координації, а не як альтернативний центр управління. У підсумку він підкреслив, що кадрові рішення повинні мати чітку мету і логіку. Якщо людина ефективна на своєму місці та немає сильнішої альтернативи, її не варто переміщати лише заради самого факту змін, бо це не дає системного посилення під час війни.

Що відомо про кадрові зміни, які анонсував Зеленський?

• 2 січня Володимир Зеленський оголосив про хвилю кадрових рішень і дав зрозуміти, що це лише початок. У хронології змін згадувалися як уже оформлені укази, так і наміри та консультації щодо майбутніх призначень, зокрема в уряді, секторі безпеки та в обласних адміністраціях.
• Зеленський запропонував Кирилу Буданову очолити Офіс Президента, і той публічно підтвердив, що погодився. Буданов назвав це новим рівнем відповідальності та заявив про фокус на питаннях стратегічної безпеки й досягненні справедливого миру, подякувавши команді ГУР за спільну роботу.
• Олега Іващенка після зустрічі з президентом призначили начальником ГУР указом, який з'явився на сайті президента ввечері. Зеленський також говорив про подальшу роботу над обмеженням економічного й воєнного потенціалу Росії, а в Офісі Президента у коментарі пояснювали, що частина рішень потребує процедур і підготовки відповідних указів.