Трамп обрав нову ціль після Венесуели - яка країна Європи під загрозою вторгнення

Дональд Трамп знову заявив про необхідність встановлення контролю США над Гренландією з міркувань безпеки, що викликало жорстку реакцію Данії та ЄС.

Про що йдеться у матеріалі:

На початку 2026 року президент США Дональд Трамп після вдалої спецоперації у Венесуелі і арешту диктатора Ніколаса Мадуро знову заговорив про необхідність контролюватиГренландію, напівавтономну територію Данського королівства, посилаючись на питання національної безпеки та стратегічного розташування.

Главредзібрав головне, що варто знати про можливе встановлення контролю США над Гренландією.

В Білому домі опублікували карту Гренландії в кольорах прапора США

На тлі гучної операції США у Венесуелі, яка продемонструвала готовність Вашингтона до жорстких геополітичних рішень, у близькому колі президента Дональда Трампа знову заговорили про можливе розширення американської присутності — цього разу в Арктичному регіоні. Міжнародний резонанс спричинила Кеті Міллер, дружина одного з ключових радників президента Стівена Міллера, оприлюднивши в мережі X зображення Гренландії, пофарбованої в кольори прапора США. Публікацію супроводжував короткий напис "Скоро".

Що сказав Трамп про Гренландію

Президент США Дональд Трамп знову підтвердив стратегічний інтерес Америки до Гренландії, заявивши, що острів потрібен для "захисту", хоча наразі він належить Данії. У інтерв’ю виданню Atlantic Трамп зауважив, що Гренландія "оточена російськими та китайськими кораблями". На запитання журналіста, чи означає операція США у Венесуелі готовність застосувати силу для контролю над Гренландією, він відповів, що це питання доведеться вирішувати "їм самим".

"Я справді не знаю...Знаєте, я тоді не мав на увазі Гренландію. Але нам потрібна Гренландія, абсолютно. Нам це потрібно для захисту", — додав Трамп.

Пізніше, у неділю, 4 січня на борту Air Force One, Трамп додав, що США "розберуться з Гренландією протягом двох місяців".

"Ми розберемося з Гренландією приблизно за два місяці. Давайте поговоримо про Гренландію через 20 днів", – сказав Трамп журналістам у неділю на борту Air Force One, не надаючи додаткової інформації про те, що тоді станеться.

Раніше Трамп призначив спецпредставника з питань Гренландії. Ним став губернатор Луїзіани Джефф Лендрі, про що президент США оголосив 21 грудня.

В США заговорили про військове захоплення острова

Заступник керівника адміністрації Білого дому Стівен Міллер висловив думку, що Гренландія повинна стати частиною США як елемент американської системи безпеки, водночас не відкинувши можливість силового сценарію. Про це він розповів в інтерв’ю CNN.

"Президент чітко висловився протягом місяців: Сполучені Штати мають бути нацією, до якої входить Гренландія як частина нашого спільного апарату безпеки... Гренландія має бути частиною Сполучених Штатів... Ніхто не збирається воювати (зі США - ред.) у військовому відношенні через майбутнє Гренландії", - сказав він.

Під час розмови журналіст прямо поцікавився, чи може бути виключене військове втручання, однак Міллер уник прямої відповіді, натомість поставив під сумнів право Данії на цю арктичну територію. Коментуючи тему спецоперації США у Венесуелі, він також апелював до концепцій сили та влади, які, за його словами, визначають правила у реальному світі.

"На чому ґрунтуються їхні територіальні претензії? На чому ґрунтується їхнє бажання вважати Гренландію колонією Данії? Сполучені Штати – це сила НАТО. Щоб Сполучені Штати могли забезпечити безпеку Арктичного регіону, захистити НАТО та інтереси НАТО, очевидно, Гренландія має бути частиною Сполучених Штатів, і це тема для розмови, яку ми вестимемо як країна", – заявив посадовець.

Реакція ЄС

Лідери провідних європейських країн та Данії оприлюднили спільну позицію щодо статусу Гренландії після заяв президента США про наміри контролювати острів. Текст заяви опублікували на офіційному акаунті уряду Данії в X.

Заяву підписали Фрідріх Мерц (Німеччина), Емманюель Макрон (Франція), Дональд Туск (Польща), Джордія Мелоні (Італія), Педро Санчес (Іспанія), Кір Стармер (Велика Британія) та Метте Фредеріксен (Данія).

"НАТО чітко просигналізував, що Арктичний регіон – пріоритет, і європейські союзники активізували свої зусилля. Ми й багато інших союзників збільшили присутність, діяльність та інвестиції, щоб підтримувати безпеку в Арктиці й стримувати суперників. Королівство Данія, включно з Гренландією, є частиною НАТО", — йдеться у заяві.

Підписанти наголосили, що безпеку в регіоні слід забезпечувати колективно через НАТО, членом якого є США. Вони також підкреслили дотримання принципів Статуту ООН щодо суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів.

У заяві зазначається, що ці принципи є універсальними, і їх не можна порушувати. США залишаються ключовим партнером у цих питаннях як член НАТО та країна з оборонною угодою з Данією від 1951 року. Вирішувати питання, що стосуються Данії та Гренландії, мають лише Данія та Гренландія.

Позиція Данії

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що можливий збройний напад США на будь-яку іншу державу — члена НАТО означав би крах усієї системи безпеки, яку Північноатлантичний альянс вибудовував із часів завершення Другої світової війни. Про це вона сказала у понеділок, 5 січня, в інтерв’ю данському телеканалу TV2. Вона нагадала, що Гренландія, попри напівавтономний статус у складі Данського королівства, також входить до НАТО.

"Якщо Сполучені Штати вирішать військовим шляхом атакувати іншу країну НАТО, то все закінчиться. Тобто, включаючи наше членство в НАТО і, отже, безпеку, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни", — сказала вона.

Фредеріксен підкреслила, що заяви президента США Дональда Трампа щодо намірів отримати контроль над Гренландією потрібно сприймати серйозно. За її словами, Данія не погодиться з ситуацією, за якої така загроза нависатиме як над країною, так і над самим островом.

Який дедлайн поставив Трампа для "захоплення" Гренландії – Politico

Сполучені Штати можуть установити контроль над Гренландією вже у 2026 році, скориставшись сприятливим моментом. Про це повідомляє Politico з посиланням на неназваних експертів і посадовців.

За їхніми оцінками, у найближчі місяці Вашингтон здатен спробувати реалізувати такий сценарій, використавши так зване вікно можливостей. Зазначається, що подібні дії можуть бути приурочені до важливих політичних і символічних дат — напередодні проміжних виборів у США 3 листопада та до святкування 250-річчя незалежності Сполучених Штатів 4 липня.

Як Москва може використати загострення щодо Гренландії

Як зазначає Bloomberg, попри широку автономію Гренландії, питання оборони та безпеки й надалі перебувають у компетенції Данії. Острів дедалі більше набуває стратегічної ваги через кліматичні зміни, появу нових морських маршрутів і доступ до природних ресурсів. На цьому тлі Росія й Китай уже посилили свою активність в Арктиці, вступаючи в конкуренцію зі США та НАТО.

Аналітики застерігають, що можливе втручання Сполучених Штатів у справи Гренландії здатне розхитати єдність західного альянсу та зіграти на руку Москві й Пекіну. Ситуацію ускладнює і те, що статут НАТО не містить чітких механізмів дій у разі, якщо одна держава-член застосує силу проти іншої.

Подібний сценарій став би серйозним викликом і для Європейського Союзу. У разі загострення Данії довелося б шукати підтримки серед європейських партнерів, які водночас залишаються тісно пов’язаними зі США та значною мірою покладаються на них у стримуванні Росії.

"Навіть малоймовірний військовий сценарій у питанні Гренландії становив би реальну загрозу НАТО і трансатлантичним відносинам", - вказує Ієн Лессер із Фонду Маршалла Німеччини.

Яку угоду може запропонувати Трамп щодо Гренландії

Адміністрація президента США Дональда Трампа готує проєкт угоди щодо Гренландії, який у майбутньому можуть запропонувати керівництву острова. Про це йдеться у матеріалі видання The Economist.

За даними видання, у Вашингтоні розглядають можливість укладення Договору про вільну асоціацію, який передбачає підвищення рівня життя жителів Гренландії. Подібні домовленості США вже мають із Мікронезією, Маршалловими Островами та Палау, надаючи фінансову допомогу в обмін на делегування питань оборони, при збереженні внутрішньої автономії партнерів.

The Economist зазначає, що стратегія адміністрації Трампа щодо Гренландії має дві мети: посилити розбіжності між Данією та Гренландією та спробувати вести прямі переговори з місцевою владою, минаючи Копенгаген. Водночас пряме приєднання острова до США видання вважає малоймовірним і відзначає, що американські заяви викликали занепокоєння серед європейських лідерів.

Видання нагадує, що на території Гренландії вже діє американська військова база, а чинні угоди з Данією не обмежують чисельність військ США. Однак значне збільшення контингенту ймовірно вимагатиме згоди Данії.

Для чого Трамп націлився на Гренландію

Політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главредупояснив, що ситуація з Гренландією перша за все пов’язана з Росією, Китаєм і арктичними маршрутами. Він зазначив, що Трамп не має наміру "завойовувати" острів.

"Швидше за все, з Гренландією буде так: вона оголосить незалежність, а потім буде підписано широку угоду з США, і, можливо, їй буде надано статус інкорпорованої території, який є, наприклад, у Пуерто-Рико. Це знову Арктика, де і у росіян, і у китайців істотна перевага по підводних човнах, криголамах і всьому, що з цим пов'язано", - вказав він.

За його словами, інший сенс заяв Трампа стосовно Гренландії – сигнал Росії. Він зазначив, що якщо РФ прагне ігнорувати міжнародне право та встановлювати "право сили", США можуть діяти за тими ж принципами. Наприклад, питання про можливість США впливати на електронну інфраструктуру Росії. Загородній вважає, що така перспектива змусила владу Москви і Пекіна серйозніше оцінити події.

Для чого республіканці заговорити про захоплення Гренландії саме зараз

Експерт з міжнародної політики та питань Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілія Куса в інтерв’ю Главредупояснював, що заяви Трампа щодо Гренландії варто сприймати як елемент продуманої стратегії, яку формують Республіканська партія та його політична команда.

За його словами, ця лінія може бути націлена на посилення впливу США над ключовими світовими логістичними маршрутами, насамперед у межах суперництва з Китаєм в Арктичному регіоні. У такій логіці Гренландія постає як значущий геополітичний ресурс.

"Є також думка, що це спроба Трампа, спираючись на свій післявиборчий тріумф, провести політичну експансію США. Все залежить від того, з якого боку дивитися на ці заяви. Важко сказати, що з цього правда, оскільки складно зрозуміти, що саме у Трампа на думці. Тут важливо спостерігати, чи будуть ці заяви реалізовані на практиці і в якій формі", - резюмує він.

Вам також може бути цікаво: