Підозра Юлії Тимошенко: як це вплине на Раду та скільки ще депутатів під слідством

Понад пів сотні підозр — саме стільки наразі отримали народні депутати цього скликання. Найпопулярніші статті дві: державна зрада та хабарництво. Однак більшість проваджень досі не мають вироків, а частина фігурантів встигла втекти.

Чому резонансні справи «розчиняються» в інформаційному просторі та як підозра Юлії Тимошенко вплине на роботу парламенту — розбирався кореспондент ТСН Олександр Романюк.

Підозра Тимошенко

Підозра Юлії Тимошенко стала однією із найгучніших новин в інформаційному просторі цього тижня. Але поява справи — лише початок, застерігають політологи. Адже із 2019-ого підозри від правоохоронців отримали понад півсотні депутатів цього скликання. І лише одиниці — вироки.

Боротьба з корупцією — це гарантований спосіб привернути увагу. Політолог Володимир Фесенко впевнений: після певного затишшя антикорупційним органам потрібен був новий сплеск зацікавленості, і лідерка «Батьківщини» для цього ідеальний фігурант.

Володимир Фесенко, політолог: «Коли НАБУ починало це розслідування, вони свідомо робили ставку на величезний інформаційно-політичний резонанс. Це той результат, на який вони розраховують зараз».

На відміну від часів, коли кожен такий епізод супроводжувався зняттям недоторканності та «шоу» в залі Верховної Ради, сьогодні підозри проти обранців сприймаються майже як рутина.

«Все це сприймається як буденність. Раніше це був скандал і ажіотаж, а тепер нова справа проти чергового депутата не сприймається як надзвичайна подія», — додає Фесенко.

Статистика зрад та хабарів

Загалом у цьому скликанні підозри отримали 54 обранці. Найбільше — з нині забороненої ОПЗЖ (Медведчук, Рабінович, Кузьмін, Волошин). Більшість втекла, крім Нестора Шуфрича, який уже понад два роки перебуває в СІЗО. Нещодавно йому призначили заставу у 33 мільйони, але внести її він не зміг.

Кримінальні кейси є майже у кожної фракції, крім «Голосу». Тут і колишні регіонали (Деркач), і «друзі» Лукашенка (Шевченко), і три десятки «Слуг народу», і п’ятий президент Порошенко. Експерти зазначають: коли справ так багато, вони «бомбардують» суспільство лавиною і фокус уваги просто розмивається.

А що з вироками?

Тут ситуація значно складніша. Один із небагатьох успішних випадків — справа Олександра Трухіна. Після резонансного ДТП та пропозиції «піти тихо в ліс», він пішов на угоду зі слідством: сплатив 68 тисяч гривень штрафу та перерахував 6 мільйонів на «Юнайтед-24». І це, мабуть, один з небагатьох випадків в сучасній українській історії, коли був досягнений результат по кримінальній справі: нардепа визнали винним, вирок набув чинності, що дуже важливо. І це дозволило застосувати конституційну норму про припинення повноважень народного депутата.

Проте в більшості інших випадків результати сумнівні:

• Андрій Одарченко: отримав 8 років заочно, бо втік за кордон після застави.

• Сергій Кузьміних: пропустив уже 22 судових засідання.

• Сергій Лабазюк: маючи справу, отримав дозвіл на виїзд до Молдови на переговори щодо бджільництва.

• Людмила Марченко: та сама депутатка, що викидала гроші за паркан. Її справа досі в суді, а за декларацією НАЗК її статки за час слідства навіть зросли.

«Священна війна» Тимошенко

Кейс Юлії Тимошенко може стати тестом для керівництва НАБУ. Політологи нагадують: майже кожен політик має команду юристів, здатних розтягувати справи на роки.

Володимир Фесенко: «Вона вже починає шукати компромат на очільника НАБУ Кривоноса та керівника САП Клименка. І щось таки знайде. Для неї це стратегія самозахисту і „священна війна“, бо ці люди посягнули на її політичне майбутнє».

Як підозри змінять Раду?

До розпаду парламенту це не призведе, але клімат у кулуарах зміниться. Депутати стануть значно обачнішими в неформальному спілкуванні.

«При будь-яких обговореннях між нардепами буде відчуття того, що хтось тебе може записувати. Це дуже вплине на ту „договороспроможність“, яка раніше вважалася нормальною справою», — прогнозує експерт.

До парламентської кризи це, прогнозує, не призведе. Але ухвалення деяких питань може ускладнити. З іншого боку — страх стане запобіжником для тих, хто захоче порушувати закон. Адже репутаційні втрати, загроза санкцій перевершуватимуть вигоди. Тим паче, коли все частіше йде мова про можливі вибори.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 НАЖИВО! ПІДСУМКОВІ НОВИНИ П’ЯТНИЦІ, 16 СІЧНЯ

Тесса Томпсон / © Getty Images Прапор Польщі Український омбудсман Дмитро Лубінець і президентка МКЧХ Мір’яна Сполярич Еггер. / © Дмитро Лубінець facebook Російський танкер (ілюстративне фото) / © скриншот з відео