Росія замерзає, а Кремль мовчить: як клімат оголив слабке місце путінського режиму

Хаос, спричинений нещодавніми екстремальними снігопадами по всій Росії, оголив лицемірство режиму президента Володимира Путіна у питанні захисту власних громадян. Вторгнення в Україну Кремль виправдовував нібито необхідністю захисту від загроз із боку Києва та Заходу, водночас ігноруючи реальні небезпеки, які зміна клімату несе самим росіянам.

Про це йдеться в матеріалі ONET.

Екстремальні погодні явища, спричинені кліматичною кризою, стають у Росії дедалі поширенішими. Старіюча інфраструктура та державний бюджет, зорієнтований передусім на війну, лише ускладнюють адаптацію населення до нових умов.

Зміну клімату зазвичай пов’язують із потеплінням — і справді, хвилі спеки, лісові пожежі, посухи, повені та танення вічної мерзлоти стали для Росії майже звичними. Водночас потепління робить періоди сильних морозів менш передбачуваними та значно жорсткішими.

Лише за останній місяць у Калінінграді зафіксували найсильніший снігопад з 2001 року, на Камчатці — найпотужніший за 30 років, а в Москві — наймасштабніший за понад два століття. Після цього настали аномальні морози, яких країна не бачила десятиліттями.

Ці погодні явища призвели до закриття аеропортів, транспортного колапсу, перекриття доріг, запровадження режимів надзвичайної ситуації та масштабних відключень електроенергії в Краснодарському та Мурманському краях.

Зима 2025–2026 років із безпрецедентними для Росії погодними аномаліями має стати серйозним тривожним сигналом.

Країна, не готова до кліматичних викликів

Попри поширений у Росії кліматичний скептицизм, стає очевидно: зміна клімату є реальною загрозою для держави. Росія нагрівається швидше за середній показник у світі, що робить її особливо вразливою до кліматичних шоків. Найбільше постраждають бідні, сільські та корінні громади — ті, хто не отримує вигоди ані від видобутку викопного палива, ані від війни проти України.

Очікування, що підвищення температур принесе користь сільському господарству чи знизить енергоспоживання, є хибними. Навпаки, непередбачувані погодні явища лише поглиблюють хаос у аграрному секторі, транспорті, логістиці та енергетиці.

Те, що десятиліттями було очевидним для корінних народів, зокрема саамів на Кольському півострові, нині стало відчутним і для мешканців великих міст. Затримка снігопадів, а потім різкі потепління ускладнили традиційне оленярство, призвели до утворення криги та зростання травматизму серед тварин. Ці цикли танення і замерзання роблять зими ще суворішими, ніж звичні холодні та сніжні періоди.

Інфраструктура на межі колапсу

Для інфраструктури такі процеси означають обледеніння доріг і залізниць, перебої з електропостачанням та зростання кількості травм і захворювань. У сільському господарстві несподівані відлиги та заморозки здатні знищувати озимі культури.

Російська влада виявилася критично неготовою до кліматичних викликів. За оцінками, близько 40% енергетичної інфраструктури країни зношені, а в окремих регіонах — до 80%. У Мурманську двом із п’яти обвалених опор ЛЕП було понад 60 років.

Найсприятливіші роки сучасної історії Росії були змарновані: замість інвестицій в інфраструктуру прибутки отримували олігархи. Сьогоднішній стан країни — це спадщина радянської епохи, яка десятиліттями не модернізувалася після розпаду СРСР.

Політика та бюджет Кремля спрямовані не на адаптацію до кліматичних змін, а на війну проти України. Більшість регіональних планів адаптації мають формальний характер. Якби Путін справді дбав про безпеку країни, він інвестував би в надійну інфраструктуру та кліматичну стійкість.

Окремою проблемою залишається надмірно централізована енергосистема. У Мурманську залежність від Кольської АЕС і наявність лише однієї лінії електропередачі до загальноросійської мережі стали однією з причин масштабних відключень за температур нижче –20°C. Мережа локальних відновлюваних джерел енергії могла б бути значно ефективнішим рішенням.

Смертельні наслідки та арктичні ризики

Кліматична криза — це не лише потепління, а й небезпечна непередбачуваність. У деяких регіонах сніг може не випадати місяцями або роками, а коли це стається — комунальні служби виявляються неготовими. Для країни з репутацією “суворої зими” нинішній хаос став одночасно принизливим і показовим прикладом неефективного управління.

Екстремальні погодні умови мають смертельні наслідки: на Камчатці загинули щонайменше двоє людей, у Краснодарському краї 14 осіб були госпіталізовані. Реальні масштаби трагедії ще з’ясовуються.

Кліматичні зміни також ускладнюють амбіції Кремля в Арктиці. Танення льодів, порушення повітряних і водних потоків та екстремальна погода загрожують арктичним транспортним маршрутам. При цьому Росія не має достатніх ресурсів для ліквідації можливих катастроф у регіоні — ані нафтових, ані ядерних.

Снігові бурі та інші погодні катаклізми в Росії та світі — це чергове нагадування про глобальну загрозу, з якою не впорається жодна країна поодинці. Це сигнал припинити війни з сусідами й нарешті зосередитися на виклику, що визначатиме майбутнє не лише Росії, а й усієї планети.

Масниця 2026 року / © Фото з відкритих джерел ЗСУ на фронті / © Associated Press «Пункт незламності» в Києві / © Associated Press Кіт закопує їжу