Як євроінтеграція змінить життя клієнтів українських банків

Що зміниться для банків та їхніх клієнтів?

Про те, що змінить євроінтеграція в українській банківській системі, розповів 24 Каналу Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

Так, Україна приєднується до SEPA (Single Euro Payments Area – єдиної зони платежів у євро). Це частина євроінтеграційного процесу, що вплине і на банки, і на клієнтів.

Мета такого рішення – забезпечити стандартизовані платежі в євро між Україною та країнами SEPA. Іншими словами йдеться про баланс між українською банківською сферою та вимогами Європейської платіжної ради.

Прогнозується, що наслідки приєднання будуть комплексними. Серед них:

• Зниження вартості міжнародних переказів у євро. Особливо для банків, які не мають зв'язку з міжнародними фінансовими установами.
• Суттєве скорочення часу на проведення платежів. Нині платежі тривають один-два дні, після змін очікується, що тривалість переведення коштів становитиме кілька годин. У поодиноких випадках йдеться про миттєві перекази.

Швидкість і стандартизованість платежів є важливим аргументом для європейських контрагентів українських компаній. Гроші за контрактами надходитимуть швидше, що підвищує довіру до українського бізнесу як до партнера в межах спільного фінансового простору,
– зазначив Мамедов.

Для чого створять реєстр банківських рахунків?

Законопроєкт про євроінтеграцію передбачає створення індивідуальних сейфів фізичних осіб та єдиного реєстру банківських рахунків.

Сама ідея реєстру не є унікальною або "каральною". Фактично йдеться про приведення системи обліку рахунків до європейських стандартів,
– пояснює Сергій Мамедов.

Тож, тепер фінансові органи та банки матимуть доступ до деякої інформації клієнтів. Проте, як каже експерт, раніше рахунки громадян теж перебували у правовому полі, тобто за ними "наглядали".

Подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС. Вони не порушують приватність, вони дають чітку структуру даних для компетентних органів, але не відкривають доступ до деталей рахунку для третіх осіб,
– додає Мамедов.

Щодо індивідуальних сейфів – тут не про контроль, а про впорядкування. Там буде важлива персональна інформація. Наприклад, хто є клієнтом, у якому саме банку має сейф. Водночас жодних даних про вміст сейфа або ключі доступу до нього – не буде.

Що змінять у процесі моніторингу?

За оновленими правилами фінмоніторинг пропонують здійснювати через:

• централізацію даних;
• стандартизацію форматів звітності;
• сумісність із європейськими системами.

Водночас зазначається, що йдеться не про тотальний чи жорсткіший нагляд, а лише про те, що алгоритми перевірки стають "розумнішими".

Банк не дивиться на кожен платіж під мікроскопом, а реагує лише тоді, коли операція справді вибивається з нормальної фінансової поведінки клієнта. Для законослухняних громадян і бізнесу це означає радше підвищення прозорості та захищеності фінансової системи, ніж додаткові ризики,
– каже Мамедов.

Також він зазначив, що такі зміни допоможуть зменшити кількість блокувань рахунків.

Якою є стратегія розвитку фінансового сектору України?

Нацбанк оновив стратегію розвитку фінансового середовища України. Зміни довелося прийняти внаслідок війни та її впливу. Адже нестабільна ситуація в країні відповідно впливає на фінанси.

Оновлення Стратегії дасть нам змогу не лише адаптуватися до поточних викликів, але й розбудовувати фундамент для стійкого економічного зростання, залучення приватних інвестицій та євроінтеграції,
– каже Андрій Пишний, голова НБУ.

Також він зазначив, що до 2027 року Банк має намір досягнути 100% рівня еквівалентності за нормами ЄС.

Що відомо про співпрацю України та ЄС?

ЄС є одним із найбільших партнерів України, що підтримує нас у період війни, зокрема йдеться про пряму допомогу, фінансування та озброєння, а також санкцій проти Росії.

Так, Єврокомісія застосовує 20-й пакет санкцій проти Росії. Він стосуватиметься енергетики, фінансів та торгівлі країни-агресорки.

Зокрема, восени пройшла зустріч української сторони з представниками Єврокомісії щодо аграрної політики в Україні за стандартами ЄС.